Зовнішній отит в народі називають ще «вухом плавця». Це захворювання носить інфекційно-запальний характер і вражає зовнішній вушний канал. Настільки оригінальне народне назву захворювання отримало, тому що зовнішній отит може розвинутися при попаданні в зовнішні вушні ходи холодної води, піску і бруду, що часто буває при заняттях плаванням.
Зовнішнє вухо – це зовнішня частина слухового апарату. До нього належить вушна раковина і зовнішній слуховий прохід. У тому випадку, якщо розвивається локальне запалення в зовнішньому слуховому проході, тобто, утворюється фурункул, то мова йде про обмеженому зовнішньому отиті. Якщо запальний процес поширюється і на навколишні тканини, захоплюючи вушну раковину і барабанну перетинку, то розвивається дифузна форма зовнішнього отиту.
Зміст
- 1 Причини розвитку захворювання
- 2 Клінічні прояви
- 2.1 Клінічна картина обмеженою форми захворювання
- 2.2 Клінічна картина дифузної форми захворювання
- 3 Методи діагностики
- 4 Лікування
- 4.1 Лікування народними методами
- 5 Профілактика і прогноз
- 6 Фото
Причини розвитку захворювання
Основна причина розвитку зовнішнього отиту – інфекція. Розвиток фурункулів в вушному проході, найчастіше, провокує стафілокок. Причиною розвитку запалення може стати і грибкова інфекція.
Фактори, які можуть сприяти розвитку зовнішнього отиту:
- Постійно волога шкіра в слуховому проході. Це призводить до того, що місцевий імунітет шкіри порушується і розвивається запалення.
- Вхідними воротами для інфекції може стати дрібна подряпина або ранка, яка виникає в результаті неакуратною чищення вух.
- Призвести до розвитку зовнішнього отиту може і таке захворювання шкіри, таких як екзема.
- Фактором ризику є і сірчані пробки у вухах, які людина може спробувати вичистити самостійно.
- Спровокувати зовнішній отит може і вроджена особливість – вузькість слухового проходу.
- Хронічно протікає середній отит теж може послужити розвитком запалення, що охопила зовнішній слуховий прохід, так як у вусі буде постійно присутній гнійне відокремлюване.
- Стати причиною появи зовнішнього отиту може і загальне захворювання, що викликає зниження імунітету, наприклад, цукровий діабет.
Клінічні прояви
Основні симптоми зовнішнього отиту:
- Сильний біль, що виникає при русі козелка або вушної раковини.
- Свербіж в вушному проході. Як правило, цей симптом характерний для грибкового ураження шкіри вуха або при екземі.
- Відчуття, що вухо «закладено», деяке зниження слуху.
- Поява гнійного відокремлюваного з вуха.
Як правило, зовнішній отит з’являється тільки в одному вусі.
Клінічна картина обмеженою форми захворювання
На першому етапі з’являється сильний пульсуючий біль у вусі. Больові відчуття помітно посилюються при жуванні, розмові, спробі ворушити вушну раковину. Слух при цій формі отиту, як правило, не порушується. Однак якщо фурункул повністю перекриє слуховий прохід, то хворий починає гірше чути хворим вухом.
При проведенні огляду вуха можна помітити набряк, зміна кольору шкіри на одній зі стінок слухового проходу. Через деякий час на місці гиперемированной шкіри утворюється вузол з некротичним стержнем – фурункул. Після розкриття фурункула з вушного проходу починає витікати гній.
Як правило, після розкриття фурункула больові відчуття знижуються, однак, що випливає гній може стати причиною інфікування інших фолікулів. Це може призвести до розвитку фурункульозу – появі множинних фурункулів на шкірі, що покриває слуховий прохід. У цьому випадку, відбувається посилення клінічних проявів захворювання. Як ускладнення процесу може розвинутися запалення заушного лімфатичного вузла.
Клінічна картина дифузної форми захворювання
При дифузній формі отиту пацієнти відзначають біль або відчуття свербежу у хворому вусі. Можливе незначне підвищення температури. Якщо набряк значний, то можливо перекриття слухового проходу, що призведе до зниження ступеня слуху.
При проведенні огляду можна помітити почервоніння шкіри в слуховому проході, її набряклість. Якщо запальний процес при дифузній формі отиту захопить і барабанну перетинку, то можливо появою необильного прозорого виділень з вуха. У цьому випадку, як правило, відзначається значне зниження слуху.
Методи діагностики
Діагностика зовнішнього отиту ґрунтується на проведенні огляду та інструментальних обстежень. При поведінці зовнішнього огляду нескладно визначити локалізації фурункула.
Якщо різкий біль відчувається при натисканні на козелок, то запалення охоплює передню стінку вушного проходу.
Якщо відчувається хворобливість при натисненні за вухом, то це говорить про розташування фурункула на задній стінці.
У тому випадку, якщо різкий біль відчувається при натисканні на кут нижньої щелепи, то запалення локалізовано на нижній стінці проходу.
Для більш точного діагнозу проводять отоскопію.
Для остаточної постановки діагнозу проводиться спеціальне дослідження – отоскопія. У процесі огляду використовується спеціальний інструментарій та освітлювальний прилад.
При обмеженому отиті отоскопія дозволяє виявити фурункул в вушному проході, який має вигляд червонуватого сайту. Якщо фурункул вже розкрився, то при дослідженні виявляється гній і інфільтрат з кратерообразным поглибленням на вершині. Для визначення збудника запалення гній, що виділився з фурункула, необхідно направити на бактеріологічне дослідження.
Отоскопія при дифузній формі захворювання дозволяє виявити почервоніння і набряклість шкіри в слуховому проході, наявність ерозій. У більш пізньому періоді можна виявити виразки, тріщини, гнійне відокремлюване.
При постановці діагнозу потрібно диференціювати зовнішній отит від епідемічного паротиту, мастоидита, середнього отиту та екземи шкіри слухового проходу.
Лікування
При лікуванні обмеженою форми зовнішнього отиту застосовують:
- Обробку ураженої шкіри нітратом срібла.
- Введення у слуховий прохід турунд з вати, просоченої антибактеріальною маззю (флуцинар, тридерм тощо)
- Закапування крапель, що містять антибіотик (офлоксацин та інші).
- Для полегшення болю призначають анальгетики.
- При множинних фурункулах призначаються системні антибіотики.
Лікування дифузного отиту проводиться за наступною схемою:
Якщо отит має грибкову етіологію, антибіотики замінюють антимикозными препаратами.
Лікування народними методами
З домашніх засобів для лікування зовнішнього отиту можна порекомендувати:
Профілактика і прогноз
Профілактика зовнішнього отиту полягає в уникнення травмування і розчісування шкіри вушного проходу. При купанні не слід допускати попадання в вуха води, чистити вуха слід обережно, не використовуючи для цього гострі предмети – сірника, шпильки тощо
Прогноз при зовнішньому отиті, як правило, сприятливий.
Фото
