Пелюшковим дерматитом прийнято називати періодично виникаюче запалення шкіри у немовлят, що викликається зовнішніми подразниками. Оскільки, найчастіше, таким подразником виявляється пелюшка або підгузник, то дерматит отримав назву пелюшкового.
Як правило, пелюшковий дерматит зустрічається у дітей у віці до року. Захворювання дуже поширене, воно відзначається у 30-60% немовлят.
Зміст
- 1 Причини виникнення
- 2 Клінічна картина
- 3 Форми захворювання
- 4 Коли потрібно звертатися до лікаря?
- 5 Методи діагностики
- 6 Способи лікування
- 6.1 Лікування народними методами
- 7 Профілактика
Причини виникнення
Як правило, основні причини розвитку пелюшкового дерматиту — це:
- Підвищена вологість всередині підгузника або під пелюшкою;
- Утруднений доступ повітря до шкіри;
- Присутність різних хімічних подразників в сечі і калі;
- Вплив хвороботворних мікроорганізмів – бактерій, грибків.
- Механічний вплив на шкіру тертя, здавлювання.
В принципі, пелюшковий дерматит може розвинутися у немовляти з перших днів життя, але пік захворювання припадає на друге півріччя (вік 7-12 місяців), так як в цьому період активно вводиться прикорм і склад калу і сечі змінюється.
У малюків старше року пелюшковий дерматит розвивається рідко, так як до цього віку шкіра дитини, як правило, набуває необхідні захисні властивості.
Педіатри вважають, що деякі діти мають схильність до розвитку пелюшкового дерматиту. У таких малюків нерідко відзначаються рецидиви захворювання. Схильність пов’язують з підвищеною чутливістю шкіри, схильність до алергії, порушеннями водно-сольового обміну, підвищеним вмістом аміаку в сечі.
Діти, у яких порушена захисна функція шкіри, поряд з пелюшковим дерматитом часто страждають від приєднаних інфекцій. Найчастіше, таких, як Streptocjccus aureus і Candida aldicans. Грибки роду кандида – це найбільш часта причина ураження шкіри у новонароджених.
Крім того, частою причиною розвитку пелюшкового дерматиту варто визнати порушення правил догляду за дитиною.
Клінічна картина
Перші симптоми розвитку пелюшкового дерматиту – це почервоніння шкіри в областях, закритих підгузником або пелюшкою – на сідницях, в області зовнішніх статевих органів, на стегнах. Іноді поряд з почервонінням відзначається поява бульбашок, лущення. У важких випадках, пелюшковий дерматит може характеризуватися появою гнійників, набряклості.
Потрібно сказати, що пелюшковий дерматит – це цілий ряд патологічних станів шкіри. Так, наприклад, у немовлят, що знаходяться на штучному вигодовуванні, часто спостерігається локалізація запалень навколо ануса, так як реакція стільця у таких малюків лужна. У немовлят, які отримують грудне молоко, подібні симптоми можуть з’явитися лише після введення прикорму твердою їжею.
Поява почервоніння в пахових складках, найчастіше, пов’язане з тертям одягу (підгузка). Однак, найчастіше, пелюшковий дерматит вражає шкіру, яка тісно контактує з сечею дитини.
Нерідко пелюшковий дерматит протікає в комплексі з себорейним. У цьому випадку, спостерігається почервоніння і висипання на щоках дитини, поява жовтуватих кірочок на волосистої частини голови в поєднанні зі стійким подразненням шкіри в області сідниць і складок на стегнах.
Пелюшковий дерматит характеризується хвилеподібним перебігом, викликати загострення можуть будь-які чинники – харчові, інфекційні або навіть зміни погоди.
Іноді за пелюшковий дерматит приймають кандидозний дерматит. Він має схожу симптоматику, але не піддається лікуванню звичайними засобами. Якщо висип в шкірних складках яскраво-червона з поширенням гнійників, і вжиті заходи лікування протягом трьох діб не дають результату, слід запідозрити грибкове ураження шкіри.
Форми захворювання
Прийнято виділяти три форми пелюшкового дерматиту:
Незважаючи на те, що пелюшковий дерматит вважається виключно дитячим захворюванням, іноді він відзначається і у дорослих лежачих хворих, які не в змозі контролювати процеси дефекації і сечовипускання. Особливо часто пелюшковий дерматит зустрічається у лежачих хворих похилого віку, так як у них, як правило, знижена здатність до регенерації шкіри. На тлі пелюшкового дерматиту у лежачих хворих швидко утворюються пролежні.
Коли потрібно звертатися до лікаря?
При легких почервоніння на шкірі, звичайно ж, немає необхідності звертатися за медичною допомогою. Легка форма пелюшкового дерматиту проходить сама, якщо налагодити правильний догляд за шкірою дитини.
Проте в деяких ситуація звернення за медичною допомогою необхідно. Зателефонувати в поліклініку необхідно, якщо:
- Почервоніння та висип тримається більш 3дней, незважаючи на вжиті заходи.
- Прояви пелюшкового дерматиту стають все більш вираженими, висип поширюється і на інші ділянки тіла.
- На місцях висипань з’явилися гнійнички, мокнучі ерозії, кірочки. Швидше за все, пелюшковий дерматит ускладнився приєднаної інфекцією, і дитина потребує лікування антибактеріальними засобами.
- Поява висипки супроводжується загальними симптомами – появою проносу, зниженням апетиту, занепокоєнням, підвищенням температури.
Методи діагностики
Як правило, діагностика пелюшкового дерматиту проводиться на основі огляду оцінки клінічної картини. У неускладнених приєднаної інфекціях випадках, лабораторних аналізів не призначається.
Способи лікування
Основа лікування пелюшкового дерматиту – правильний догляд за шкірою. При виявленні почервонінь, з дитини слід зняти підгузник, підмити його і збільшити час прийняття повітряних ванн. Таким чином, виключається контакт шкіри з дратівливим чинником – сечею або фекаліями.
Подальше лікування залежить від вираженості симптомів. Якщо шкіра мокне, тобто з запаленої поверхні виділяється рідина, то треба застосовувати дитячі лікувальні присипки, спеціальні підсушуючі мазі.
Для промивання місць подразнення при пелюшковому дерматиті можна застосовувати розчини фурациліну або риванолу. Почервонілі місця рекомендується змащувати кремами, до складу якого сходить декспантинол.
Дітям, які мають схильність до алергії, може бути призначений прийом антигістамінних препаратів. Підбирати засіб і його дозування повинен педіатр.
Для лікування пелюшкового дерматиту часто призначають:
- Мазь Деситин, до складу якої сходить окис цинку, вона надає підсушує і стягуюче дію.
- Крем Драполен. Даний засіб рекомендується при пелюшковому дерматиті, так як воно має антисептичну, пом’якшувальною та захисною дією.
- Д-Пантенол або Біпантен – креми, що містять декспантенол, який стимулює епітелізацію, підвищує захисні функції шкіри.
При лікуванні пелюшкового дерматиту, викликаного грибками роду Кандида, застосовують спеціальні засоби дії антигрибкового. Як правило, це креми з клотримазолом, миконазолом, кетоназолом та ін. Крем потрібно наносити на уражені місця протягом місяця, лікування не припиняють до закінчення курсу, навіть якщо зовнішні прояви пелюшкового дерматиту повністю зникли.
Лікування народними методами
Пелюшковий дерматит у легкій формі можна лікувати народними засобами. Основне правило успішного лікування – більше повітряних ванн, шкірі потрібно дати «дихати» і позбавити її від контакту з дратівливими факторами.
Добре допомагають ванни і зрошення уражених поверхонь відварами трав череди, ромашки, кори дуба.
При пелюшковому дерматиті для зняття свербіння рекомендується готувати вівсяні ванни. Потрібно взяти вівсяну крупу (не пластівці), подрібнити її в кавомолці. На стакан вівсяного борошна потрібно взяти літр окропу і кип’ятити суміш при слабкому кипінні 20 хвилин. Після чого вилити відвар у ванну, наповнену водою.
Якщо під рукою немає дитячої присипки, то її можна замінити картопляним крохмалем. Для приготування присипки крохмаль підсмажують на сухій сковороді до світло-жовтого кольору. Потім, остудивши, змішують з рівною кількістю подрібненого в порошок стрептоциду. Склад використовується, як звичайна присипка.
Профілактика
Всі батьки повинні знати, що найкращим засобом від пелюшкового дерматиту є профілактика. Необхідно утримувати шкіру в районі підгузника в сухому і чистому вигляді.
Ось основні профілактичні заходи, що допомагають запобігти виникнення пелюшкового дерматиту:
Менше вологості. Не варто вірити рекламним ходах, які запевняють, що одного підгузника вистачає на 8-10 годин. Міняти підгузники потрібно приблизно раз на три години. Зміну підгузників потрібно проводити і вночі, якщо малюк прокинувся.
Більше свіжого повітря. Про необхідність повітряних ванн не втомлюються повторювати лікарі педіатри.
Прибрати дратівливі чинники. Щоб не допустити появи пелюшкового дерматиту, потрібно до мінімуму скоротити контакт шкіри з дратівливими факторами. Вчасно міняти підгузки, обов’язково підмивати дитину після стільця, не обмежуючись використанням вологих серветок.
Правильний підбір гігієнічних засобів. Для купання малюків слід підбирати спеціальні м’які миючі засоби. Орієнтуватися потрібно на реакцію шкіри дитини, так як те, що чудово підходить одному малюкові може спровокувати подразнення шкіри у іншого. Вибираючи вологі серветки, слід звернути увагу, щоб у них не утримувався спирт.
Правильний підбір підгузників. Якщо у дитини стався рецидив пелюшкового дерматиту, варто перейти на інший вид підгузників. Потрібно сказати, що універсального рішення не існує, і малюки по-різному реагують на вироби різних фірм. Так що підбирати хороші підгузники, доведеться досвідченим шляхом.
При зміні підгузника рекомендується не тільки підмити дитину, але і нанести на шкіру в місцях зіткнення з «трусиками» спеціальний засіб. Вибирати крем під підгузник» потрібно якісний, випущена відомим виробником.
Навіть якщо у дитини немає пелюшкового дерматиту, в профілактичних цілях рекомендується 2-3 рази в тиждень додавати у ванну для купання відвар череди або ромашки.
Дитячий одяг слід часто прати, застосовуючи тільки спеціальні порошки, ополіскувачі. Якщо прання проводиться у машині автомат, варто використовувати додатковий режим полоскання. Висушену одяг рекомендує пропрасувати праскою з виворітного боку.