Панікуліт або гранульома жирова – це захворювання, що призводить до некротичних змін в підшкірній жировій клітковині. Захворювання схильне до рецидивів.
В результаті запального процесу при панникулите жирові клітини руйнуються і заміщуються сполучною тканиною з утворенням інфільтратів бляшок або вузлів.
Найбільш небезпечною є вісцеральна форма панникулита, при якій уражаються жирові тканини внутрішніх органів – нирок, підшлункової залози, печінки та ін
Зміст
- 1 Причини розвитку захворювання
- 2 Класифікація форм захворювання
- 3 Клінічна картина
- 3.1 Первинна (ідіопатична) форма
- 3.2 Бляшкової форма
- 3.3 Вузлова форма
- 3.4 Інфільтративна форма
- 3.5 Вісцеральна форма
- 4 Методи діагностики
- 5 Схема лікування
- 6 Лікування народними методами
- 7 Прогноз і профілактика
- 8 Фото
Причини розвитку захворювання
Цим захворюванням частіше хворіють жінки в репродуктивному віці.
Приблизно у половини хворих жирова гранульома розвивається спонтанно, тобто на тлі відносного здоров’я. Ця форма частіше зустрічається у жінок в репродуктивному віці, і носить назву ідіопатичною.
У решти 50% хворих панникулитом запалення жирової клітковини розвивається, як один із симптомів системного захворювання – саркоїдозу, червоного вовчака та ін.
Причиною розвитку панникулита можуть стати імунні порушення, вплив холоду, реакція на прийом деяких медикаментів.
Медики вважають, що в основі розвитку жирової гранульоми лежить патологічне зміна обмінних процесів в жирових тканинах. Однак, незважаючи на багаторічні дослідження і вивчення панникулита, до теперішнього часу не вдалося отримати чіткого уявлення про механізм розвитку запального процесу.
Класифікація форм захворювання
У дерматології виділяють первинну та вторинну форму жирової гранульоми.
У першому випадку, панікуліт розвивається без впливу якихось факторів, тобто з невідомих причин. Ця форма носить назву синдрому Вебера-Крисчена і найчастіше зустрічається жінок до 40 років, які мають зайву вагу.
Вторинний панікуліт виникає з різних причин, що дозволило розробити певну систему класифікації форм захворювання.
Виділяють наступні форми панникулита.
- Панікуліт імунологічний. Захворювання розвивається на тлі системного васкуліту. Іноді цей варіант жирової гранульоми виявляється у дітей, як форма перебігу вузлуватої еритеми.
- Панікуліт ферметативный. Розвиток запалення пов’язане з дією ферментів, що виробляються підшлунковою залозою. Як правило, проявляється на тлі панкреатиту.
- Полиферативно-клітинна жирова гранульома розвивається у хворих лимфомией, гістіоцитоз, лейкемією і пр.
- Люпус-панікуліт є одним з проявів червоного вовчака, що протікає в гострій формі.
- Панікуліт холодової розвивається, як локальна реакція на переохолодження. Проявляється появою щільних вузлів, які самостійно проходять через кілька тижнів.
- Панікуліт кристалічний є наслідком захворювання подагрою або ниркової недостатності. Розвивається через відкладення в підшкірній клітковині уратів і кальцифікатів.
- Штучна жирова гранульома розвивається на місці ін’єкцій після введення різних препаратів.
- Стероїдна форма панникулита часто розвивається у дітей, як реакція на лікування стероїдними препаратами. Спеціального лікування не потрібно, запалення проходить самостійно після відміни ліків.
- Спадкова форма панникулита розвивається внаслідок дефіциту певного речовини — A1-антиприпсина.
Крім того, існує класифікація форм панникулита в залежності від виду уражень на шкірі. Виділяють бляшечную, вузлову та інфільтративну форму жирової гранульоми.
Клінічна картина
Панікуліт може протікати в гострій, рецидивуючої або підгострій формі.
Симптоматична картина при панникулите залежить від форми.
Первинна (ідіопатична) форма
Основними симптомами спонтанної (первинної) жирової гранульоми є поява вузлів, розташованих у підшкірно-жировій клітковині. Вузли можуть розташовуватися на різній глибині. У більшості випадків, вузли з’являються на ногах або руках, рідше – на животі, грудях або особі. Після руйнування вузла на його місці спостерігаються ділянки атрофії жирової тканини, які зовні виглядають, як западіння шкіри.
У деяких випадках, у хворих перед появою вузлів спостерігається симптоматика, характерна для грипу – слабкість, біль в м’язах, головний біль та ін
Бляшкової форма
Бляшковий панікуліт проявляється утворенням множинних вузлів, які досить швидко зростаються з утворенням великих конгломератів. У важких випадках, конгломерат поширюється на всю площу підшкірної клітковини ураженої області – плеча, стегна, гомілки. У цьому випадку, ущільнення викликає здавлювання судинних і нервових пучків, що викликає набряки. Згодом із-за порушення відтоку лімфи може розвинутися лімфостаз.
Вузлова форма
При вузловому панникулите утворюються вузли діаметром від 3 до 50 мм. Шкіра над вузлами набуває червоний або бордовий відтінок. Вузли до зрощення в цьому варіанті розвитку хвороби не схили.
Інфільтративна форма
У цьому варіанті розвитку панникулита спостерігається розплавлення утворилися конгломератів з утворенням флуктуації. Зовні місце ураження виглядає, як флегмона або абсцес. Відмінністю є те, що при розтині вузлів не спостерігається виділення гною. Відокремлюване з вузла являє собою жовтувату рідину маслянистої консистенції. Після розтину вузла на його місці утворюється виразка, яка довго не загоюється.
Вісцеральна форма
Даний варіант панникулита характеризується ураженням жирових тканин внутрішніх органів. У таких хворих розвивається панкреатит, гепатит, нефрит, заочеревинної клітковині можуть утворюватися характерні вузли.
Методи діагностики
Для діагностики також призначають УЗД внутрішніх органів.
Діагностика панникулита ґрунтується на вивченні клінічної картини і проведення аналізів. Хворий повинен бути направлений на обстеження до фахівців – нефролога, гастроентеролога, ревматолога.
Хворому потрібно буде здати кров на біохімію, печінкові проби, провести дослідження ферментів, що виробляються підшлунковою залозою. Як правило, призначається проведення УЗД внутрішніх органів.
Для виключення септичного характеру ураження проводиться перевірка крові на стерильність. Для постановки точного діагнозу проводиться біопсія вузла.
Схема лікування
Лікування панникулита підбирається індивідуально, в залежності від варіанту перебігу та форми захворювання. Лікування обов’язково повинне бути комплексним.
Як правило, хворим вузловим панникулитом, що протікає в хронічній формі, призначають:
- Нестероїдні препарати протизапальної дії.
- Вітаміни.
- Обколювання вузлів препаратами з глюкокортикостероїдами.
При інфільтративній і бляшкової формі призначають прийом глюкокортикостероїдів і цитостатиків. Для підтримки печінки показаний прийом гепапротекторов.
При всіх формах показано фізіолікування – фонофорез, УВЧ, лазеротерапія. Місцево застосовують мазі з кортикостероїдами.
При вторинній жирової гранульомі необхідно лікувати основне захворювання.
Лікування народними методами
Додатково можна застосовувати засоби фітотерапії. При панникулите корисні:
- Компреси з сирої буряків на місце ураження.
- Компреси з розтертих плодів глоду.
- Компреси з розтертих листків подорожника.
Корисно пити трав’яні чаї, приготовані на основі ехінацеї, шипшини, елеутерококу для загального зміцнення організму.
Прогноз і профілактика
Оскільки механізм розвитку первинного панникулита неясний, специфічної профілактики цього захворювання не існує. Для запобігання вторинної форми захворювання потрібно активно і наполегливо лікувати основне захворювання.
При хронічній і підгострій формі захворювання прогноз сприятливий. При гострому варіанті перебігу захворювання – вкрай сумнівний.
Фото
