Мікоз – це захворювання викликане грибковою інфекцією. Мікоз з ураженням шкіри в області росту бороди у більшості випадків провокується грибками роду Т. mentagrophytes var. і Т. verrucosum. Ці грибки відносяться до зоофильной групі, тобто паразитують в основному на тваринах. Набагато рідше мікоз цього виду, а також мікоз стоп і мікоз ніг провокується грибками, що входять в антропофильную групу — Т. rubrum, Т. schonleinii та ін.
Мікози, викликані грибками з зоофильной групи, найчастіше діагностується у людей, які проживають у сільській місцевості. У групу ризику входять працівники тваринницької галузі, які в силу своїх професійних обов’язків постійно контактують з тваринами.
Зміст
- 1 Причини розвитку
- 2 Клінічна картина
- 3 Методи діагностики
- 4 Лікування
- 4.1 Лікування народними методами
- 5 Прогноз і профілактика
Причини розвитку
Причиною розвитку мікозу з ураженням шкіри в області зростання бороди є грибкова інфекція. Найчастіше, джерелами зараження стають тварини – кішки, собаки, корови та ін. Однак розповсюджувати грибкову інфекцію можуть і гризуни (миші).
У міських жителів мікоз шкіри бороди і мікоз особи в цілому найчастіше розвивається при інфікуванні від хворої людини. Інфікування, як правило, відбувається при близькому контакті або при використанні загальних предметів – рушників, бритвених верстатів та ін. Особливо зростає ризик зараження мікозом серед членів однієї сім’ї або в межах організованих колективів.
Клінічна картина
Мікоз шкіри в області зростання бороди за клінічним перебігом має багато спільного з трихофитией, що протікає в инфильтрационно-нагноительной формі. Висипання при мікозі розташовуються симетрично, вражається, як правило, шкіра підборіддя, шиї, нижньої частини шийок. Шкіра над верхньою губою уражається рідко.
На ураженій мікозом шкірі утворюються синюшні різко обмежені вузли еластичної консистенції. Поверхню вузлів покрита великою кількістю фолікулярних пустул. Пустули швидко зливаються, що призводить до утворення великих абсцесів.
При розтині пустул виділяється гній, після чого шкіра покривається кірками. При розтині абсцесів утворюються свищі і гнійні порожнини.
Волоски, що ростуть в області поразки, ламкі, вони легко висмикується або випадають без зовнішнього впливу.
Незважаючи на те, що протягом мікозу має яскраво виражений гнійний характер, болючість вузлів мало виражена.
При протіканні мікозу у важкій формі можливий розвиток загальних симптомів – регіонального лимфоаденита, лихоманки.
При мікозах, спричинених зараженням грибками роду М. canis, захворювання може протікати з важкою симптоматикою піодермії з утворенням абсцесів. Мікози, викликані інфікуванням Е. floccosum, часто дають нетипову клінічну картину, яка проявляється утворенням бородавчастих розростань.
Мікози, викликані грибками, що відносяться до антропофильной групи, нерідко протікають в легкій формі. У цьому випадку, мікоз клінічно проявляється утворенням еритема кільцеподібної форми або округлої. Шкіра в області поразки лущиться. При такому перебігу мікозу багато хворі вважають прояви хвороби звичайним роздратуванням, але при цьому, вони є розповсюджувачами грибкової інфекції.
Мікоз з ураженням шкіри в області зростання борода протікає кілька місяців, після чого вузли дозволяються, навіть якщо хворий не отримував лікування. У більшості випадків, рубцевих змін на шкірі не залишається, а ріст волосся повністю відновлюється.
Методи діагностики
Основою діагностики всіх видів мікозу є лабораторна діагностика. При підозрі на мікоз призначається проведення:
- Мікроскопічні обстеження зіскрібків шкіри і волосся, взятих з області поразки.
- Культурологічні дослідження – посів матеріалу на спеціальні середовища для виявлення культури грибка.
- Біохімія крові (аналіз необхідний, якщо планується призначення протигрибкової терапії системної дії).
- Додатково проводиться аналіз для виключення зараження сифілісом.
Для постановки попереднього діагнозу може бути призначено обстеження під лампою Вуда. Шкіра, уражена мікозом, у променях лампи набуває зеленуватий колір і явно виділяється на тлі неураженої шкіри.
При проведенні діагностики важливо виключити такі захворювання, як:
- Імпетиго;
- Вторинний сифіліс;
- Себорейна екзема.
Лікування
Для лікування мікозу бороди використовуються протигрибкові препарати, лікар підбирає індивідуально для кожного хворого. Прийом препаратів необхідно продовжувати до тих пір, поки контрольні аналізи на присутність грибків не дадуть негативний результат.
Для зовнішнього лікування мікозу використовують спиртову настойку йоду, а також мазі, що містять протигрибкові речовини. Якщо вогнище мікозу одиничний, а лікування розпочато на ранніх стадіях, то можна обмежитися тільки зовнішнім лікуванням.
Волосся, що ростуть у вогнищах мікозу, слід акуратно видаляти (зістригати або вищипувати пінцетом). При утворенні великих абсцесів рекомендується їх розкриття (в лікарняних умовах) з обробкою поверхонь дезинфікуючим розчином, наприклад, хлоргексидином.
Лікування народними методами
При мікозах шкіри в області зростання бороди можна використовувати і народні методи лікування.
Буряковий відвар від мікозу. Зварити очищену буряк в невеликій кількості води. Відвар змішати з рівною кількістю меду. Змащувати хвору шкіру засобом кожні півгодини.
В лікуванні шкірних форм мікозу добре допомагає сірка. Жовту сірку слід змішати з рослинним маслом до отримання густої кашки. Наносити на шкіру, уражену мікозом, тричі в день. Через годину видалити сірку сухою серветкою, уражене місце водою не змочувати.
Приготувати відвар з хвоща польового, трави чистотілу і низки (співвідношення інгредієнтів 1 : 2 : 4). Заварювати дві ложки суміші склянкою окропу. Використовувати настій для примочок для шкіри, ураженої мікозом.
Ще один засіб лікування грибкового ураження шкіри в ділянці бороди – мазь з рибного бульйону і часнику. Потрібно приготувати насичений бульйон з будь неочищеної від луски риби. На 200 грамів процідженого бульйону беруть три великі головки часнику і 100 грамів топленого масла або жиру (можна брати гусячий жир, вершкове масло тощо). Часник розтирають в кашку, змішують з бульйоном і жиром. Отриманий крем наносять на уражену шкіру на ніч. Засіб має не самий приємний запах, але добре допомагає в боротьбі з шкірним мікозом.
Прогноз і профілактика
Прогноз при мікозі з ураженням шкіри бороди хороший. Профілактика розвитку мікозів полягає в усуненні факторів ризику:
- Категорично не рекомендується брати на руки або гладити бездомних собак або кішок;
- При підозрі на зараження грибковою інфекцією домашніх тварин необхідно звернутися до ветеринара. При підтвердженні підозр хвора тварина має бути ізольовано до повного лікування.
- Не рекомендується використовувати чужі бритвені приналежності, рушники та інші предмети гігієни. В перукарнях бритвений інструмент, ножиці, гребінці повинні поміщатися в стерилізатор після кожного клієнта.
- Якщо в сім’ї є хворий мікозом, необхідно виділити йому окремі предмети гігієни та ретельно дезінфікувати їх після використання.