Пароніхією називають локалізовані інфекції або абсцес нігтьового валика. Дане захворювання є поширеною різновидом інфекційного процесу, що вражає шкіру кистей рук.
Розрізняють гостру і хронічну паронихию, захворювання вважається хронічним, якщо воно триває понад 1,5 місяців. Гострий процес представлений, як правило, освітою хворобливого абсцесу, розташованого на нігтьовому валику.
Пароніхія вважається досить розповсюдженим захворюванням, проте, частота його залишається невідомою, так як далеко не всі пацієнти з цією проблемою звертаються до лікаря.
Зміст
- 1 Причини розвитку
- 2 Клінічна картина
- 2.1 Можливі ускладнення
- 3 Методи діагностики
- 4 Лікування
- 4.1 Лікування з використанням народних методів
- 5 Прогноз і профілактика
- 6 Фото
Причини розвитку
Причиною розвитку пароніхії є інфікування. Найчастіше, інфекційним агентом є золотистий стафілокок або стрептокок, рідше захворювання провокує синегнойные палички або ентерококи. Стати причиною розвитку пароніхії можуть і інші бактерії або віруси.
Для проникнення інфекції і розвитку пароніхії повинні бути створені умови. Це різні травми, пов’язані з пошкодженням шкіри, а також, мацерація шкіри, порушення кровообігу або обмінних процесів, гіпергідроз та ін.
Гостра пароніхія нерідко розвивається у людей, що мають звичку обкушувати нігті або смоктати палець. У цьому випадку, інфікування може статися із-за попадання в ранку мікроорганізмів, що мешкають в порожнині рота
Спровокувати паронихию може неправильна техніка манікюру, неакуратне видалення задирок, неправильне використання накладних нігтів.
Пароніхія може бути первинним осередком інфекції, але частіше, дане захворювання виникає як вторинне вогнище, що утворюється за перенесення інфекції з вже наявного нариву на іншому ділянці шкіри.
Особливо великий ризик розвитку пароніхії у людей, які страждають цукровим діабетом, мають низький імунний статус або проходять курс ретровірусної терапії або лікування стероїдами.
Клінічна картина
Основні симптоми пароніхії – це почервоніння, набряк, болючість нігтьового валика. Найчастіше уражаються пальці на руках, але і на пальцях ніг може розвинутися пароніхія. Вогнище може розташовуватися тільки на одному або відразу на декількох пальців.
Прийнято виділяти три клінічні форми пароніхії – рогову або суху, турніоль і виразкову або ерозивно.
Можливі ускладнення
Пароніхія багатьма пацієнтами сприймається, як несерйозне захворювання, тому далеко не всі звертаються до лікаря при перших симптомах запалення.
При відсутності лікування можливий розвиток великого абсцесу із поширенням запального процесу на тканини під нігтьової пластиною. В цьому випадку хворому вже буде потрібно хірургічне лікування.
У тяжких випадках, як правило, у пацієнтів з цукровим діабетом запальний процес при пароніхії може поширитися на кісткову тканину, а інфекція може потрапити в кровотік. Такий перебіг захворювання може закінчитися необхідністю ампутувати палець.
Необхідно терміново звертатися до лікаря, якщо при пароніхії:
- Не спостерігається терапевтичного ефекту від проведеного лікування;
- Почервоніння і набряк поширюється за межі хворого пальця;
- З’являються ознаки гарячки і ознобу;
Методи діагностики
Основний метод діагностики пароніхії – це зовнішній огляд. Пацієнти скаржаться на гостру локалізовану біль, що підсилюється при натисненні. Валик в нігтя виглядає запалених, при наявності абсцесу можна побачити скупчення гною.
Необхідно розрізняти пиококковую і кандидозную паронихию. Захворювання грибкової природи протікає менш гостро, без утворення великих абсцесів, а при дослідженні мазка, взятого з-під нігтя, виявляють дріжджові грибки. При проведенні диференціального аналізу не варто забувати, що може мати місце змішана інфекція – дріжджова і пиококковая.
Лікування
При гострому перебігу пароніхії без утворення абсцесу показане застосування ванночок з антисептичними розчинами, накладання зігрівальних компресів, підтримання піднесеного положення хворого пальця. При пароніхії пиококковой природи призначають антибіотики – Еритроміцин, Тетрациклін, Цефалексин.
При утворенні абсцесу показане хірургічне лікування пароніхії, що полягає в розтині гнояка і встановлення дренажу. Якщо абсцес розташований у подногтевом просторі, показано видалення нігтя.
Лікування з використанням народних методів
Лікування пароніхії слід починати з моменту появи перших симптомів. Якщо у хворого з якихось причин немає можливості відразу ж звернутися до лікаря, можна використовувати і народні методи.
При появі перших ознак пароніхії варто почати робити гарячі ванночки з додаванням соди або марганцевокислого калію. Вода повинна бути дуже гарячою, але так, щоб можна було терпіти. На склянку води беруть ложку соди. Якщо використовується марганцівка, то розчин повинен бути насиченого кольору. Проводити такі ванночки для лікування пароніхії потрібно часто – 6-8 разів на день.
Після проведення ванночки слід накласти на нігтьові валики джгутики з вати з іхтіолової мазь або мазь Вишневського.
На ніч при пароніхії на хворий палець можна зробити спиртовий компрес, приклавши до нігтя ватний тампон, змочений спиртом, і закріпивши пов’язкою.
При відсутності ефекту від домашнього лікування пароніхії або при поширенні процесу слід негайно звернутися до лікаря!
Прогноз і профілактика
Прогноз при гострій формі пароніхії за умови вчасно розпочатого лікування хороший. Профілактика розвитку цього захворювання полягає в наступному:
- Необхідно всіляко уникати ушкодження нігтьових пластин. Слід відмовитися від звички обкушувати нігті.
- При виконанні манікюру потрібно діяти дуже акуратно. Краще відмовитися від обрізного манікюру, тобто, не зрізати кутикулу, а просто акуратно відсувати її, попередньо завдавши на нігтьові валики спеціальний крем.
- Слід використовувати тільки якісний лак для нігтів і ніколи не прати лак ацетоном, сьогодні у продажу є більш м’які засоби для видалення старого лаку з нігтів.
- Нігті слід берегти від дії хімікатів. При необхідності роботи з хімічними речовинами слід застосовувати захисні рукавички.
- Для захисту нігтьових валиків на пальцях ніг слід відмовитися від носіння здавлює взуття, частіше міняти шкарпетки та колготи. Нігті на ногах не потрібно підрізати занадто коротко, форму їм потрібно надавати прямокутну, не заокруглюючи куточки.