Гонорея є поширеним венеричні захворювання, як сифіліс, лімфогранульома венерична або СНІД. Ця інфекція вражає слизові органів, в основному, сечостатевої системи.
Найчастіше, гонорея вражає молодь, що ведуть статеве життя з частою зміною партнерів. Небезпека даної інфекції полягає в розвитку ускладнень, у тому числі і безпліддя. Крім того, збудники інфекції (гонококи) можуть з током крові поширюватися по організму, провокуючи розвиток гонорейних ендокардитів, менінгітів, уражень суглобів.
Підступність цієї інфекції полягає в тому, що вона може протікати приховано, практично не проявляючись клінічно. Між тим, такий хворий може поширювати інфекцію, заражаючи своїх партнерів.
Зміст
- 1 Причини розвитку
- 2 Клінічна картина
- 3 Можливі ускладнення
- 4 Методи діагностики
- 5 Лікування
- 5.1 Лікування народними методами
- 6 Прогноз і профілактика
- 7 Фото
Причини розвитку
Заразитися гонореєю можна під час статевого акту.
Причиною розвитку гонореї є зараження гонококом. У 99% випадків зараження інфекцією відбувається під час статевого контакту, причому форма контакту не має особливого значення. Заразитися можна і «неповну» статевому контакті (без проникнення у піхву), а також, при оральних або анальних пестощах.
Жінки більш сприйнятливі до інфекції. Ймовірність інфікування жінки після вступу у статевий контакт із хворим гонореєю становить 50-80%. Чоловікові інфікуються гонореєю рідше, при контакті з хворою партнеркою, зараження інфекцією трапляється в 30-40% випадків. Пояснюється це будовою уретри у чоловіків, гонококкам складніше проникнути по вузькому і довгому каналу.
Зараження гонорей немовлят можливо в момент пологів, за умови, що мати хвора на гонорею. Побутовий шлях передачі інфекції зустрічається вкрай рідко, так як гонококи нестійкі і швидко гинуть у зовнішньому середовищі. Однак при спільному купанні і використанні загальної мочалки такий шлях зараження не виключений.
Під час вагітності зараження плода від матері неможливо, так як непошкоджені плодові оболонки є непереборною перешкодою для гонококів. Передача інфекції відбувається в момент пологів. У дитини інфекція вражає кон’юнктиву очей. У дівчаток інфекція часто вражає ще і статеві органи. Зараження гонореєю новонародженого може призвести до сліпоти.
Клінічна картина
Прийнято розрізняти свіжу (з моменту зараження пройшло не більше 2 місяців) і хронічну форму гонореї.
Свіжа гонорея, у свою чергу, може протікати в гострій, підгострій та торпідній (з практично не проявляють симптомами) формі. Крім того, у деяких людей спостерігається носійство інфекції, тобто, самі вони не хворі, однак, збудник гонореї в організмі присутня.
Потрібно сказати, що гонорея часто протікає в комплексі з іншими інфекціями (трихомонадної, хламідіозної), тому симптоматика захворювань може дещо відрізнятися. Останнім часом почастішали випадки малосимптомною або безсимптомною гонореї.
При гострій гонореї у жінок, як правило, зазначається:
- Поява рясних серозно-гнійних виділень із піхви;
- Набряк і гіперемія слизових;
- Свербіж і печіння в уретрі (що може говорити про наявність генітальних виразок), прискорене сечовипускання.
- Поява кров’янистих виділень між менструаціями;
- Болі внизу живота.
Однак у багатьох жінок описані симптоми гонореї виражені дуже слабко, або захворювання протікає приховано, не викликаючи суб’єктивних відчуттів. Тому почастішали випадки пізнього звернення до лікаря, коли інфекція вже вразила маткові труби, матку і тканини очеревини. На цьому етапі захворювання можуть відчуватися сильні болі в животі, відзначається підвищення температури до 40 градусів, порушення травлення і збої менструального циклу.
У чоловіків гонорея, найчастіше протікає з симптомами, характерними для уретриту у гострій формі. Зазначається:
- Набряклість уретри, біль, печіння;
- Поява гнійних виділень;
- Утруднення при сечовипусканні.
У запущених випадках гонореї, інфекція вражає яєчка і простату. У цей час хворі відчувають озноб, у них сильно підвищується температура.
Хронічна гонорея характеризується стертими симптомами і затяжним перебігом. Періодично процес загострюється. При хронічній гонореї у малому тазі можливе виникнення спаєчних процесів, що призводить до безпліддя.
https://www.youtube.com/watch?v=YOBZC4zypAE
Можливі ускладнення
Оскільки при безсимптомному перебігу гонореї захворювання рідко виявляється на ранній стадії, інфекція нерідко провокує ускладнення.
У жінок висхідне поширення інфекції провокують менструації, хірургічні аборти, проведення різних діагностичних процедур, пов’язаних з вишкрібанням і зондуванням. Ускладнення гонореї проявляються у вигляді ураження маткових труб, яєчників і тіла матки. Інфекція провокує запальні процеси, аж до утворення абсцесів.
Ускладнення гонореї призводять до порушень репродуктивної функції, можливо, виникнення позаматкової вагітності, вторинного безпліддя. У вагітних, хворих гонорей, інфекція підвищує ризик викидня та виникнення ускладнень у пологах.
У чоловіків гонорея може спровокувати розвиток гонококкового епідидиміту або баланита бактеріального, інфекція призводить до порушення вироблення сперматозоїдів.
Гонорея може вражати сечовий міхур, нирки, пряму кишку, суглоби і інші органи.
Методи діагностики
Діагностика гонореї не обмежується виявленням клінічних симптомів. Для постановки діагнозу необхідно проведення лабораторних тестів. При підозрі на гонорею призначається:
- Проведення мікроскопічного дослідження мазків;
- Проведення бакпосіву на специфічні поживні середовища з метою виділення збудника.
- ПЛР та ІФА діагностика.
У процесі мікроскопічного дослідження з фарбуванням за методом Грама, вдається виявити гонококи типовою бобовидной форми. Однак даний метод не завжди є інформативним з причини мінливості збудника.
Бакпосів з використання в якості поживного середовища кров’яного агару дозволяє виявити наявність інфекції в організмі з більшою точністю. Крім того, цей метод дозволяє виявити чутливість збудника до антибактеріальних засобів.
Оскільки гонорея часто протікає в комплексі з іншими інфекціями, хворих, як правило, направляють на обстеження з приводу інших ІПСШ. Крім того, призначається УЗД органів малого тазу, проведення уретроскопії, кольпоскопії (для жінок).
Лікування
Для лікування гонореї застосовують сучасні антибактеріальні засоби. Вибір засобів здійснюється в залежності від давності захворювання, наявності або відсутності ускладнень, супутніх інфекцій.
Як правило, гонорею сечостатевої сфери лікують із застосуванням Цефиксима, Ципрофлоксацину, Цефтріаксону. Можливо, застосуванням таких препаратів, як Офлоксацин, Амоксицилін, Цефозидим та ін.
Немовлятам, які народилися хворими на гонорею матерями, призначається профілактичне лікування. Вводиться внутрішньом’язово Цефтріаксон, в очі закладаються эритромитициновая мазь.
Якщо зафіксовані ознаки поширення інфекції, тобто, розвиток гострого висхідного процесу, бажана госпіталізація, дотримання постільного режиму. Якщо гонорея спровокувала утворення гнійних абсцесів, потрібна термінова операція, найчастіше, використовуються лапароскопічні методи.
Додатково для лікування гонореї застосовують місцеві методи і фізіопроцедури.
В якості місцевої терапії при гонореї призначається промивання піхви і уретри розчином Проторгола (1-2%), розчином нітрату срібла (0,5%). Фізіолікування може бути призначено при стиханні запального процесу. При гонореї призначається електрофорез, струми УВЧ, УФО, лазеро – та магнітотерапія
Імунотерапія при гонореї проводиться після стихання гострого процесу або поза загострення при хронічному перебігу хвороби. Застосовуються, як специфічні засоби (гоновакцина), так і загальнозміцнюючі препарати. Після прийому антибіотиків призначається лікування біфідо – і лактопрепаратами.
Після завершення лікування гонореї необхідно проведення контрольних аналізів. Успішним лікування визнається у разі повного зникнення клінічних симптомів і при відсутності в тестових пробах збудника інфекції (аналіз проводиться на 7-10 день після закінчення курсу).
Лікування народними методами
При гонореї засоби народної медицини можна використовувати лише як доповнення до лікування антибіотиками, призначеного лікарем. Покладатися тільки на відвари і настої трав не варто.
Для підвищення ефективності антибіотиків при лікуванні гонореї варто використовувати відвар лопуха. Готується відвар з сухого або свіжого подрібненого кореня на склянку води слід брати повну ложку сировини. Відвар готують на водяній бані, прогріваючи не менше 30 хвилин. Потім потрібно відвар залишити до повного охолодження і поцедить, добре віджавши осад. Пити відвар потрібно кожну годину, приймаючи по 1-2 ложки, приймати протягом всього курсу лікування гонореї.
Прогноз і профілактика
Основа профілактики гонореї – захист від зараження гонококом. Необхідно уникати статевих зв’язків з партнерами, не викликають довіри. Якщо ж такі контакти все ж трапляються, необхідно використовувати бар’єрні засоби захисту (презерватив).
У тому випадку, якщо відбувся незахищений статевий контакт з малознайомим партнером, варто протягом тижня пройти обстеження на ІПСШ. Так як будь-яка інфекція легше піддається лікуванню в самому початку процесу.
Прогноз при гонореї залежить від своєчасності проведеного лікування. Як правило, свіжа гонорея успішно лікується, ніяких ускладнень або наслідків для здоров’я інфекція не викликає.
При хронічній гонореї прогноз значно погіршується. При довгостроково протікає запаленні можливі серйозні ускладнення, аж до повного безпліддя.
Фото
