Епідерміс людини постійно оновлюється протягом усього життя. Якщо по ряду якихось причин процес відторгнення мертвих клітин порушується, то відбувається розростання рогового шару, тобто розвивається гіперкератоз. Подібна патологія може проявлятися, як по всьому тілу, так і на окремих ділянках.
Зміст
- 1 Причини розвитку
- 2 Форми і клінічні прояви захворювання
- 2.1 Дифузна
- 2.2 Бородавчаста
- 2.3 Фолікулярна
- 2.4 Лентікулярная
- 2.5 Дисемінована
- 2.6 Многоморфная
- 2.7 Себорейна
- 2.8 Ураження шкіри стоп
- 3 Методи діагностики
- 4 Лікування
- 4.1 Лікування народними засобами
- 5 Прогноз і профілактика
- 6 Фото
Причини розвитку
Носіння тісного взуття впливає на розвиток гіперкератозу.
Гіперкератоз шкіри не вважається самостійним захворюванням. Наростання рогового шару спостерігається при різних шкірних і деяких системних захворюваннях. Зокрема, при лишаях, ихтиозе, ендокринних розладах та ін. Однак гіперкератоз може проявитися і у здорових людей, як правило, в цьому випадку, уражається шкіра на підошвах, колінах та ліктях.
На розвиток гіперкератозу можуть вплинути зовнішні і внутрішні фактори. Так, до екзогенних (зовнішніх) причин належить механічне тиск на шкіру: носіння тісного взуття, натирання шкіри одягом та ін. Такий вплив на шкіру викликає захисну реакцію організму, в результаті якої починається прискорений поділ клітин рогового шару.
У більшості випадків, гіперкератоз, викликаний екзогенними факторами, що розвивається на ступнях, так як саме ця частина тіла відчуває великі механічні навантаження. Носіння тісного взуття, зайва вага, плоскостопість та інші деформації стопи – все це може стати причиною розвитку гіперкератозу підошов.
Цукровий діабет є однією з ендогенних причин, що призводять до розвитку гіперкератозу. З-за патології обмінних процесів порушується живлення шкіри, що і призводить до розростання рогового шару.
Набагато рідше гіперкератоз розвивається внаслідок спадкових порушень утворення кератину та інших захворювань, що вражають епідерміс.
Форми і клінічні прояви захворювання
В залежності від клінічних проявів виділяють кілька форм гіперкератозу:
- дифузну;
- бородавчасту;
- фолікулярну;
- лентикулярную;
- диссеминированную;
- многоформную;
- себорейний.
Варто знати! При всіх формах гіперкератозу у хворих відзначається надмірна сухість шкірних покривів, нерівність епідермісу. Іноді спостерігається зростання новоутворення – бородавок, рогових шипів і пр.
Дифузна
При дифузній формі гіперкератозу порушення злущування рогового шару спостерігаються на великих ділянках шкірних або займають все тіло. У хворих відзначається підвищена сухість шкіри, сильне лущення.
Гіперкератоз у дифузній формі може бути і вродженим, але, найчастіше, це набута патологія, що розвивається, як наслідок іншого захворювання. Причиною розвитку дифузного гіперкератозу може стати:
- іхтіоз;
- синдром Шегрена-Ларссона;
- поліневропатія;
- саркоїдоз;
- глютенова хвороба;
- лімфогранулематоз;
- онкологія;
- сенільні зміни, що зачіпають структуру клітин.
Бородавчаста
Дана форма гіперкератозу може розвинутися через спадкової схильності, але частіше є набутою патологією. Бородавчастий кератоз нерідко розвивається внаслідок професійних ризиків у людей, які за родом роботи часто контактують з хімічними речовинами.
Клінічно бородавчастий гіперкератоз проявляється утворенням щільних утворень, що нагадують бородавки. Освіти мають сіро-жовтий колір, на їх поверхні періодично можуть з’являтися тріщини.
Фолікулярна
При розвитку даної форми гіперкератозу уражаються фолікули шкіри. Через порушення процесів злущення ороговілих клітин, гирла фолікулів забиваються лусочками, в результаті чого фолікулярний протока може виявитися повністю закупореним.
Важливо! Схильність до фоллікулярному кератозу може передаватися по спадку, так як нерідко спостерігаються сімейні випадки захворювання. Однак фолікулярна форма кератозу може бути і набутою патологією, що виникла внаслідок нестачі вітамінів або через постійне тертя або здавлювання шкіри.
Клінічно фолікулярний кератоз проявляється підвищеною сухістю епідермісу, сильним лущенням, появою невеликих червоних прищиків близько шкірних волосків. При механічному пошкодженні можливе інфікування і розвиток запалення.
Лентікулярная
Дана форма гіперкератозу відрізняється тривалим, нерідко довічним течією. Періоди відносної ремісії чергуються із загостреннями.
Клінічно гіперкератоз проявляється утворенням досить великих папул (до 5 мм у діаметрі). Папули мають цегляний відтінок і складаються з кліток тканин. При лентикулярної формі гіперкератозу, найчастіше уражається шкіра ніг, рідше процес захоплює шкіру рук і голови. Освіти безболісні і не завдають відчутного фізичного дискомфорту.
Дисемінована
Дана форма гіперкератозу зустрічається рідше описаних вище. Клінічно патологія проявляється утворенням поліморфних елементів, що нагадують шипи або товсті короткі волоски. Освіти можуть бути поодинокими або ж групуватися, в останньому випадку наріст зовні нагадує китицю.
Важливо! Цей тип гіперкератозу складно зовні відрізнити від бородавок, тому для постановки діагнозу необхідно проведення гістологічних досліджень.
Многоморфная
Цей тип гіперкератозу характеризується різними проявами захворювання на окремих ділянках шкіри. Наприклад, на руках хворого можуть спостерігатися симптоми дифузного гіперкератозу, а на ногах – прояви фолікулярної форми захворювання.
Себорейна
Гіперкератоз себорейного типу вражає шкіру голови і обличчя. Спочатку у хворих з’являються плями на шкірі невеликого діаметру. Вони розташовуються в області фолікулів і покриті жирними, легко удаляемыми корочками. Потім плями перетворюються в папули, які починають помітно виступати над поверхнею шкіри.
Ураження шкіри стоп
Це захворювання досить поширене.
Гіперкератоз підошовний розповсюджений досить широко. У більшості випадків, це просто косметичний дефект, однак, іноді поганий стан шкіри підошов свідчить про початок якогось системного захворювання.
Роговий шар-на підошвах може розростатися до декількох сантиметрів у товщину. Під тиском тіла суха уражена шкіра нерідко тріскається і кровоточить. Такі тріщини дуже болючі, крім того, їх поява створюється ризик інфікування і розвитку запальних процесів.
Методи діагностики
Як правило, діагностика гіперкератозу ґрунтується на внесшем огляді уражених ділянок шкіри дерматологом. У сумнівних випадках може бути призначено проведення біопсії з наступним гістологічним вивченням матеріалу.
Лікування
Важливо! Гіперкератоз – це хронічна патологія, яку в сучасних умовах повністю вилікувати неможливо. Тому хворим доведеться протягом життя повторювати курси лікування і забезпечувати шкірі специфічний догляд.
Як правило, для лікування гіперкератозу призначають:
Варто знати! У тому випадку, якщо гіперкератоз є наслідком якого-небудь системного або шкірного захворювання, необхідно призначення терапії виявлених хвороб.
Лікування народними засобами
При гіперкератозі варто скористатися перевіреними народними методиками лікування:
Важливо! Цибулеві компреси можна робити тільки при відсутності тріщин на шкірі!
Прогноз і профілактика
Основною профілактикою розвитку гіперкератозу є уважне ставлення до свого здоров’я. Своєчасна діагностика і лікування різних захворювань, правильне харчування з достатньою кількістю вітамінів. Одяг і взуття повинна підбиратися так, щоб на шкіру не чинився тиск.
Прогноз при гіперкератозі досить сприятливий. Небезпеки для життя ця патологія не представляє.
Фото
