Эритромелалгия (друга назва захворювання синдром Мітчелла) – це захворювання судин, для якого характерні різкі болі в уражених хворобою кінцівках.
Найчастіше, эритромелалгия вражає стопи, іноді кисті рук. Хворі кінцівки при эритромелалгии набрякають, набувають червоний колір, відзначається підвищення температури, підвищена пітливість.
Эритромелалгия може розвинутися як у чоловіків, так і у жінок, частіше за інших хворіють люди у віці за 40. У дітей синдром Мітчелла зустрічається рідко.
Зміст
- 1 Причини розвитку захворювання
- 2 Клінічна картина
- 3 Перебіг захворювання
- 4 Методи діагностики
- 5 Методи лікування
- 6 Лікування методами нетрадиційної медицини
- 7 Прогноз і профілактика
- 8 Фото
Причини розвитку захворювання
Эритромелалгия може бути первинною, тобто протікати, як окреме захворювання, або вторинною. В останньому випадку, синдром Мітчелла розвивається, як синдром, супутній основному захворюванню.
Причини розвитку первинної эритромелалгии до теперішнього часу виявити не вдалося. Є версія, що розвиток синдрому Мітчелла є наслідок периферичного невриту.
Однак інші фахівці вважають, що эритромелалгия – це захворювання спінального походження. За уявленнями прихильників теорії синдром Мітчелла розвивається через патологічних змін сірого речовини спинного мозку, яке супроводжується парезом судиноруховий волокон. Підтвердженням цієї теорії є факт, що у більшості хворих эритромелалгией виявляються різні ураження спинного мозку.
Існує теорія про зв’язок синдрому Мітчелла з ураженням нервової системи різного рівня, зокрема з хворобою Рейно і акроцианозом. Однак частина авторів не згодні з теорією зв’язку захворювання эритромелалгией з ураженням нервової системи, пов’язуючи прояви цієї хвороби з патологічними змінами стінок судин (судинних паталогій).
Існує думка про зв’язок синдрому Мітчелла з психічними особливостями особистості. Приміром, эритромелалгия у дітей часто розвивається на тлі психозів.
Однак жодна з наведених теорій про причини розвитку синдрому Мітчелла не отримала загального визнання і достовірного підтвердження.
Крім того, існує вторинна эритромелалгия, яка розвивається на тлі наступних захворювань:
- Невралгічних патологій – розсіяний склероз, сирингомиелия, деформуючі хвороби хребта, наслідки травм та ін.
- Соматичних хвороб. В частотності, эритромелалгия нерідко відзначається у гіпертоніків, у хворих мікседемою, різними захворюваннями крові та ін.
- Рідше синдром Мітчелла розвивається, як наслідок травм або обморожень.
Вторинна эритромелалгия зустрічається частіше первинної, при цьому симптоми при вторинній формі захворювання виражені менш інтенсивно.
Клінічна картина
Напад эритромелалгии, як правило, починається гостро з різкого підвищення температури, почервоніння шкіри на уражених ділянках, появою різких болів.
Більшість хворих синдромом Мітчелла відзначає зв’язок нападів з перегріванням, навіть незначних. Як правило, прояви эритромелалгии зменшуються при зануренні місця поразки в холодну воду.
Загострення эритромелалгии відзначаються в літній час в період спеки, а також вночі, при перебуванні в теплому ліжку. На початку розвитку синдрому Мітчелла біль відзначається тільки вечорами і триває протягом ночі, але по мірі прогресування захворювання больовий синдром може тривати протягом доби.
Найчастіше, эритромелалгией уражається великий палець стопи або п’ята, з часом синдром Мітчелла генерализируется, поширюючись на всю стопу та гомілку.
Синдром Мітчелла може уражати й інші ділянки тіла – кисті рук, кінчик носа, мочки вуха і пр. Чим довше триває эритромелалгия, тим поширеніший зона ураження.
Первинна эритромелалгия, як правило, буває двостороннім і симетричною. Хоча на першому етапі эритромелалгии ураженої може виявитися тільки одна кінцівка, з часом процес поширюється і на симетричний ділянку тіла.
Перебіг захворювання
Основний симптом эритромелалгии – сильні больові відчуття під час нападу. Эритромелалгический криз може тривати кілька годин, а іноді біль не проходить по кілька діб. При цьому біль при синдромі Мітчелла може бути такою інтенсивною, що хворий повністю втрачає працездатність.
Місце, уражене эритромелалгией, різко набуває червоний колір, стає помітно гарячим і вологим від поту. В окремих випадках на шкірі можна помітити появу уртикарного висипу.
Крім того, уражена эритромелалгией кінцівку набрякає, а при далеко зайшов захворюванні іноді відзначається некроз тканин. Пальці ураженої кінцівки потовщуються, на них можна помітити ділянки атрофованою шкіри. Нігті каламутніють, стають ламкими.
У більшості випадків, при синдромі Мітчелла для зменшення інтенсивності болю застосовують охолодження кінцівки, крім того, рекомендується прийняти горизонтальне положення, піднявши уражену кінцівку вгору.
У періоди між нападами хворий эритромелалгией не відчуває болю, однак, і здоровим себе не відчуває. Пов’язано це з тим, що болісні напади болю провокують різні емоційні розлади.
При вторинній эритромелалгии симптоми виражені не настільки інтенсивно. При легкому перебігу захворювання хворі відзначають тільки відчуття сильного жару, що виникає в кінцівки. При важкій формі вторинного синдрому Мітчелла эритромелалгические кризи протікають так само, як і при первинній формі захворювання.
Виникнення гарячкових станів, значне підвищення температури шкіри на ділянках ураження, зміна біохімічного складу крові не характерно для эритромелалгии. Ці симптоми дозволяють відрізнити синдром Мітчелла від бешихових запалень і флегмон.
Методи діагностики
Діагностика эритромелалгия ґрунтується на вивченні клінічної картини хвороби. Обстеження хворого необхідні для виявлення захворювань, які могли спровокувати розвиток синдрому Мітчелла.
Клінічна діагностика грунтується на підставі таких характерних симптомів:
Синдром Мітчелла повинен бути диференційований від таких захворювань, як:
- Посттравматична рефлекторна дистрофія.
- Периферична невропатія.
- Панікуліт.
- Брахиоцефальный синдром.
- Хвороба Фабрі.
При диференціальній діагностиці первинної і вторинної эритромелалгии основним показником є те, що при ретельно проведеному обстеженні хворого не вдається виявити захворювання, яке могло б викликати синдром Мітчелла.
Методи лікування
Успішне лікування эритромелалгии може бути тільки комплексним. При вторинній формі синдрому Мітчелла дуже важливо спрямувати зусилля на одужання від основного захворювання.
Як правило, схема лікування эритромелалгии включає в себе наступні заходи:
- Застосування засобів судинозвужувальної дії – Ефедрину, Мезатону та ін.
- Застосування серотоніну або серотониноподобных коштів – Мексамина, Ципрогептадина.
- Використання антигістамінних засобів – Тавегіла, Супрастину.
- Прийом засобів, які мають позитивний вплив на тканинний обмін – Рутина, Аскорбінової кислоти, Венорутина та ін.
- Призначення препаратів кальцію – Кальцію хлориду, Кальцію глюконату.
У періодах між нападами эритромелалгии показано фізіотерапевтичне лікування:
- Прийняття вуглекислих ванн, ванн з ацетилсаліциловою кислотою.
- Різні процедури загартовування.
- Рефлексотерапія.
Якщо напади эритромелалгии слідують один за іншим, а больовий синдром сильно виражений, застосовують новокаїнові блокади великих нервових стовбурів кінцівок. Можливі внутрішньом’язові ін’єкції кортикотропіну.
У найважчих випадках використовується хірургічний метод лікування эритромелалгии – периартериальная, преганглионарная симпатектомія.
Лікування методами нетрадиційної медицини
Народні цілителі пропонують кілька ефективних рецептів для лікування эритромелалгии.
Для лікування захворювання можна застосовувати часникове масло.
Часникове масло може надати допомогу хворим синдромом Мітчелла. Готується це ефективний засіб від эритромелалгии нескладно. Потрібно взяти велику часникову головку, почистити і подрібнити в кашку. Для цього можна використати прес або ступку з товкачиком. Подрібнений часник перекласти в посуд з темного скла і налити до нього склянку лляної олії. Замість лляного можна використовувати будь-яке рослинне нерафіноване масло, але перший варіант дозволяє отримати більш дієві ліки. Витримати ємність з маслом і часником в холодильнику дві доби. Після цього, вилити в олія сік, віджатий з одного великого лимона і добре збовтати. Часникове масло потрібно пити тричі на добу по чайній ложечці. Бажано приймати масло до їжі. Курс лікування эритромелалгии часниковим маслом становить три місяці.
Лікування эритромелалгии синім йодом. Цей метод досить ефективний не тільки при синдромі Мітчелла, але і при інших судинних захворюваннях. Для приготування ліків потрібно картопляний крохмаль. Столову ложку цієї речовини додають у склянку наливають туди ж 50 мл кип’яченої води, охолодженої до кімнатної температури. Додають щіпку лимонної кислоти і ложку цукру. Тепер необхідно закип’ятити 150 мл води і вилити в окріп приготований розчин. Вилити в отриманий «кисіль» чайну ложку йодної настоянки і добре розмішати. Приготований синій йод треба зберігати в темному шафі в ємності з добре притертою пробкою. Приймати по шість чайних ложок раз на добу, краще після вечері. Курс прийому при лікуванні эритромелалгии – 5 днів, потім слідує перерва, рівний часу і повторити курс.
Прогноз і профілактика
Оскільки причини розвитку первинної эритромелалгии не встановлені, то профілактики цього захворювання не існує. Для зниження ризику розвитку чергового нападу хворим эритромелалгией рекомендується:
- Уникати перегрівання. Це потрібно також робити якщо у вас виявлений ще і герпес.
- Не перевантажувати себе фізично, періодично слід давати відпочинок ногам, надаючи їм піднесене положення.
- При перших ознаках нападу, бажано, звільнитися від взуття, занурити кінцівку в холодну воду або прикласти холод.
- Категорично заборонено алкоголь і куріння.
- Хворим эритромелалгией категорично заборонені роботи, пов’язані з м’язовим перенапруженням і перебуванням у приміщеннях з підвищеною температурою повітря.
- Хворим з синдромом Мітчелла не рекомендується відвідування південних курортів.
Прогноз при эритромелалгии для життя сприятливий, а ось на повне вилікування сподіватися не доводиться. Від вторинної эритромелалгии вдається позбутися при лікуванні основного захворювання, що викликало синдром Мітчелла.
Первинна эритромелалгия піддається лікуванню з працею, захворювання, як правило, протікає тривало, поступово прогресуючи і знижуючи ступінь працездатності хворого. Хоча в медичній літературі описані випадки мимовільного і спонтанного вилікування від эритромелалгии.
Фото
