Ектіма звичайна – це глибоке ураження шкіри, викликаний стрептококом (рідше збудником захворювання є стафілокок). Проявляється ектіма появою одного або кількох гнійних виразок. Після загоєння на місцях ураження шкіри залишаються рубці, пігментовані по краю.
Розрізняють первинну эктиму, що розвивається на місцях мікротравм шкіри, і вторинну форму захворювання, з’являється, як ускладнення сверблячих дерматозів.
Зміст
- 1 Причини розвитку захворювання
- 2 Клінічні прояви
- 3 Методи діагностики
- 4 Можливі ускладнення
- 5 Лікування захворювання
- 5.1 Лікування народними засобами
- 6 Прогноз і профілактика
- 7 Фото
Причини розвитку захворювання
Авітаміноз може бути причиною розвитку эктимы.
Причиною розвитку эктимы є зараження стрептококом. Передумовою до розвитку эктимы є загальне ослаблення організму, унаслідок хронічних захворювань. До таких виснажуючим захворюванням є авітамінози, туберкульоз, діабет, ВІЛ та ін.
Ще одним фактором, що приводить до розвитку эктимы на гомілках є місцеві порушення крово – і лімфообігу. Наприклад, тромбофлебіт.
Частою причиною розвитку эктимы є сверблячі дерматози. Місця расчесов стають вхідними воротами для інфекції. Так само причиною захворювання може стати укус комахи, травма, пов’язана з пошкодженням шкіри.
Клінічні прояви
У більшості випадків, ектіма з’являється на гомілках, однак, виразка може утворитися і на будь-якій іншій частині тіла. Ураження піддається не тільки поверхневий шар шкіри (епідерміс), але і більш глибокі шари (дерма).
Основний симптом эктимы – це утворення виразки. Можна виділити дві стадії розвитку эктимы. Перша з них носить назву пустульозному, друга – виразкової.
Спочатку з’являється дермальний вузол, що має щільну структуру і досить болючий. На вершині вузла утворюється маленький пухирець, який з часом перетворюється в плоский пухир, наповнений кров’яним вмістом. Діаметр пухиря при цьому захворюванні може досягати розміру лісового горіха. Підстава вузла при эктиме набуває синюшного або яскраво-червоний колір.
З часом вміст міхура і його покришка зсихається з утворенням щільної кірки коричневого кольору. Через 2 тижні кірка мимовільно відпадає, а на її місці залишається рубець, часто пігментований. Якщо кірку відторгнути насильно, але відкриється глибока виразка. Дно виразки покрита гнійним нальотом, її краю запалені, м’які, трохи підносяться над площиною неушкодженої шкіри.
У більшості випадків при эктиме одночасно з’являється від однієї до п’яти виразок, але у важких випадках бувають множинні висипання. В ослаблених людей ектіма може прийняти тривалий перебіг, розтягуючись на багато місяців. При тяжкому перебігу захворювання на фоні рубцующихся виразок утворюються всі нові пустули.
При эктиме може спостерігатися невелике збільшення близько розташованих лімфовузлів. Висипання при цьому захворюванні дуже болючі, ектіма може супроводжуватися підвищенням температури, слабкість і іншими загальними симптомами.
Методи діагностики
Для постановки точного діагнозу проводять гістологічне дослідження біоптату.
Попередня діагностика эктимы здійснюється на основі вивчення клінічних проявів захворювання. Для визначення інфекційного агента, що провокує захворювання, виробляють бактеріальний посів гнійного відокремлюваного виразки. Одночасно, як правило, проводиться визначення чутливості збудника, що спричинив эктиму, до різних антибіотиків. Цей аналіз необхідний для підбору найбільш ефективного лікування захворювання.
При проведенні гістологічного дослідження біоптату, взятого із зони утворення виразки, виявляються скоринки з фібрину, епітеліальних клітин, рогових мас, лейкоцитів і мікроорганізмів. Під кіркою можна виявити некротичні тканини, тромбированные і розширені судини.
При постановці діагнозу необхідно відрізняти вульгарну эктиму, від імпетиго, трофічної виразки, споротрихозу, скрофулодермы. Щоб виключити сифілітичне походження эктимы, яка проявляється на вторинній стадії сифілісу, обов’язково призначається аналіз крові на RW. Як і при інших піодерміях, при эктиме обов’язково призначають обстеження крові на цукор.
Хворих з эктимой необхідно направити на обстеження до профільних фахівців для виявлення причини ослаблення організму. Може знадобитися консультація фтизиатора, ендокринолога, терапевта.
Можливі ускладнення
Як і при інших гнійничкових захворюваннях, при эктиме можливі ускладнення. Насамперед, це проникнення інфекційного агента в лімфатичні судини і вузли, тобто, розвиток лимфангиита і лімфаденіту.
Можливо на тлі эктимы розвитку бешихи. Найбільш важким ускладненням є сепсис – зараження крові.
До віддалених ускладнень эктимы можна віднести появу великих рубців після загоєння виразок, які створюють помітні косметичні ефекти.
У дітей до трирічного віку, а також у ослаблених людей похилого віку іноді розвивається особлива форма эктимы, яку називають свердлячого або пронизує. У цьому разі до основного запального процесу приєднується інфікування кишковою або синьогнійною паличкою. При свердлячого эктиме виразки, найчастіше розташовуються на шкірі задньої поверхні стегон або сідницях, але можлива й інша локалізація.
При цій формі эктимы спочатку утворюються щільні рожеві вузли з пустули. По мірі розвитку захворювання на місці вузлів утворюються глибокі виразки, які мають чітко виражені краю. Дно виразок має зеленувато-сірий колір.
Лікування захворювання
Ефективне лікування эктимы обов’язково підбирається індивідуально, бажано, щоб лікування було комплексним.
- При одиночних виразках обмежуються місцевим лікуванням і використанням загальнозміцнюючих засобів. При рясних висипаннях, необхідно системне застосування антибіотиків.
- Місцево при эктиме для лікування виразок застосовують накладання пов’язок і емульсіями стрептоциду, синтоміцину, фурациліну або іншими дезинфікуючими розчинами.
- Непогані результати при эктиме дає накладення на виразки бальзаму Шестаковского.
- При довго гояться виразках можна застосовувати припікання 20% ляпісом з подальшим заклеюванням виразки пластиром.
- При эктиме застосовується і фізіотерапевтичне лікування – УФО, УВЧ, лазротерапию
- Якщо при эктиме спостерігаються множинні виразки, то необхідно інтенсивне лікування антибіотиками. Як правило, призначають Цефалексин, Лінкоміцин, Диклоксацилін.
- Лікування свердлячого форми эктимы проводиться за тією ж схемою з обов’язковим застосуванням антибіотиків системно та місцево.
- Загальне лікування захворювання полягає в проведенні загальнозміцнюючих заходів. Рекомендується вітамінотерапія, повноцінне харчування з обмеженням цукру та солодощів. Забороняється і вживання алкогольних напоїв, оскільки алкоголь знижує ефективність дії антибіотика. Висип і виразки не рекомендується мочити водою.
Як правило, при одиночній эктиме працездатність хворого не порушується. Амбулаторне лікування рекомендується. Однак при множинних виразках хворих эктимой необхідно госпіталізувати, лікування захворювання у стаціонарі займає, як правило, 10-15 днів.
Лікування народними засобами
Для лікування эктимы використовують сирий картопля у вигляді компресів.
Додатково до лікування, призначеному дерматологом, при эктиме можна використовувати домашні засоби.
При эктиме можна рекомендувати накладення на виразки компресів, приготованих з сирої картоплі або буряків. Овочі варто очистити і промити. Потім натерти на дрібній тертці. Подрібнена маса накладається на шматок бинта, складеного в 5 шарів, компрес накладається на вузли або виразки і прибинтовують. Тримати компрес слід 2 години.
Для компресів при эктиме можна використовувати свіжу траву рутки. Необхідно зібрати траву, її добре промити, обшпарити окропом і просушити на паперовому рушнику. Потім подрібнити у блендері. З отриманої кашки робити компреси, як описано вище. Якщо свіжої трави немає, то для лікування виразок можна використовувати суху рутки. Сировину слід подрібнити в порошок і змішати столову ложку трави з 50 грамами косметичного вазеліну.
Перед тим як зробити компрес рекомендується протерти місце розташування виразки антисептичним розчином, наприклад, світло-рожевим розчином марганцівки.
Допоможе при цьому шкірному захворюванні і цілюща олійна настойка із чистотілу. Потрібно взяти 10 грамів сухої або 30 грамів свіжої трави чистотілу. Сировина подрібнити і залити прокип’яченим рослинним маслом. Настоювати в темному місці два тижні, потім процідити і використовувати для протирання місць висипання при эктиме.
Для прийому всередину при эктиме можна приготувати відвар з кульбаби. Для його приготування потрібно використовувати сухе листя і коріння рослини. Взяти по дві чайних ложки подрібнених коренів і листя і заварити двома склянками окропу. Кип’ятити 5 хвилин, потім настоювати 8 годин, загорнувши в ковдру. Пити по половині склянки, перед кожним прийомом їжі.
Для лікування эктимы рекомендується використовувати такий збір: корінь лопуха, лист волоського горіха, корінь оману. На склянку окропу слід взяти ложку суміші перерахованих рослин, кип’ятити відвар 10 хвилин, потім відразу ж процідити.
Прогноз і профілактика
Прогноз при эктиме, як правило, сприятливий, проте, можливо, що на місцях ураження залишаться рубці.
Профілактика эктимы полягає в наступних заходах:
Фото
