Цитомегалія або цитомегаловірусна інфекція – це інфекційне захворювання, для якого характерно переважне ураження слинних залоз. Цитомегалія часто протікає без яскраво виражених симптомів, тобто латентно.
Виділяють генералізовану і локалізовану форму інфекції. У першому випадку уражаються не тільки слинні залози, але і внутрішні органи.
Зміст
- 1 Причини розвитку захворювання
- 2 Клінічні прояви
- 2.1 Мононуклеозоподібний синдром
- 2.2 Вроджена форма захворювання
- 2.3 Набута інфекція в період новонародженості
- 2.4 Захворювання у осіб зі зниженим імунітетом
- 3 Методи діагностики
- 4 Лікування
- 4.1 Лікування народними методами
- 5 Прогноз і профілактика
Причини розвитку захворювання
Збудником цитомегалії є цитомегаловірус, що входить в підродина герпесвірусів. Морфологічно збудник схожий з вірусами, що викликають вітряну віспу, оперізувальний лишай, простий герпес.
Поширеність цитомегаловірусної інфекції досить широка. Близько 85% дорослого населення планети мають у крові антитіла до цитомегаловірусу.
Одного разу потрапивши в організм, вірус залишається в ньому до кінця життя людини. Однак у більшості заражених людей, цитомегаловірус не проявляє себе, розвиток цитомегалії можливо тільки при зниженні імунітету.
Найчастіше, цитомегалія розвивається у осіб, що приймають імунодепресанти (наприклад, після трансплантацій) або у хворих на ВІЛ.
Іноді при першому попаданні вірусу в організм може розвинутися гостра форма інфекції. Нерідко зараження цитомегаловірусом відбувається в дитячому віці.
Однак найбільш небезпечним є внутрішньоутробне зараження плода, яке виникає при первинному зараженні вагітної жінки цитомегаловірусною інфекцією. Вроджена цитомегалія характеризується затримкою в розвитку дитини, крім того, дитина може народитися глухим.
Контагіозність цитомегаловірусної інфекції відносно невелика. Для зараження необхідний тісний і тривалий контакт з хворим. Вірус передається:
- Аерозольним шляхом. При кашлі, розмові та ін
- Статевим шляхом.
- При переливанні компонентів крові, до складу яких входять лейкоцити.
- Під час вагітності від матері до плоду.
Зараження цитомегаловірусом можливо не тільки від хворої людини, але і від носія, який сам по собі абсолютно здоровий. Винятком є тільки внутрішньоутробне зараження, яке можливе тільки при активно протікає інфекційному процесі у вагітної. Однак і в цьому випадку, тільки 5% дітей народжуються з вродженою цитомегалией. Інші новонароджені переносять інфекцію безсимптомно.
Клінічні прояви
Клінічні прояви цитомегалії залежать від форми перебігу захворювання.
Мононуклеозоподібний синдром
Якщо цитомегаловірусною інфекцією заражається людина, яка має нормальний імунітет і вийшов з періоду новонародженості, то у нього розвивається мононуклеозоподібний синдром.
Симптоми цього захворювання не відрізняються від проявів інфекційного мононуклеозу, розвиток якого провокує вірус Ебштейна-Барра, що входить в той же підродина, що і цитомегаловірус.
Інкубаційний період захворювання складає від 20 днів до двох місяців. Симптоми нагадують захворювання на грип. У хворих даної формою цитомегалії зазначається:
- Озноб, довгостроково протікає лихоманка, висока температура.
- Сильне нездужання, біль у м’язах.
- Болі в горлі.
- Невелике збільшення лімфовузлів.
- Іноді з’являється висип на шкірі, схожа на висип при краснусі.
У хворих з первинною цитомегаловірусною інфекцією, як правило, в крові відзначається підвищений вміст печінкових ферментів, але жовтяниця розвивається рідко.
Мононуклеозоподібний синдром може ускладнитися пневмонією, але у осіб з нормальним імунітетом вона протікає, як правило, безсимптомно і нерідко виявляється тільки при проведенні рентгенографічного обстеження.
Симптоми захворювання тримаються від 9 до 60 діб. Більшість хворих первинної цитомегалией повністю одужують, рецидиви виникають рідко
Вроджена форма захворювання
Цитомегалія вроджена відзначається приблизно у 5% новонароджених, матері яких в період виношування перенесли захворювання, викликане первинним зараженням цитомегаловірусом.
Симптоми вродженої цитомегалії досить різноманітні:
- У 80% хворих відзначаються на шкірі дрібні крововиливи – петехії.
- У половини хворих цитомегалией новонароджених виражена затримка розвитку.
- Запалення сітківки очей, яке може привести до втрати або серйозного зниження зору.
- Часте наслідок вродженої цитомегалії – приглухуватість.
При вродженій цитомегалії рівень смертності серед новонароджених становить близько 25%.
Набута інфекція в період новонародженості
При зараженні цитомегалией новонародженого у більшості випадків інфекція ніяк не проявляє себе. Однак у ослаблених і недоношених малюків захворювання може проявитися розвитком пневмонії із затяжним перебігом. Також, при цитомегалії можлива поява висипки (екзантеми), розвиток гепатиту, запалення лімфовузлів.
Захворювання у осіб зі зниженим імунітетом
Цитомегалія розвивається практично у всіх хворих на ВІЛ. Інфекція у них проявляється гостро, розвивається:
- Пневмонія;
- Гепатит;
- Виразкові ураження органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- Енцефаліт.
Нерідко у таких хворих спостерігається ураження цитамегаловирусом практично всіх органів. Захворювання у генералізованій формі нерідко закінчується швидкої смертю хворого.
Методи діагностики
Клінічна картина цитомегалії не є специфічною, тому діагностика цього захворювання викликає труднощі. Для підтвердження діагнозу проводять лабораторні аналізи. Про наявність цитомегаловірусної інфекції свідчить чотириразове підвищення титрів антитіл або виділення вірусу з культури диплоїдних клітин.
Лікування
При розвитку мононуклеозного синдрому, що протікає без ускладнень, специфічної терапії не потрібно. Лікування проводиться симптоматичне, спрямоване на усунення дискомфортних відчуттів.
При лікуванні цитомегаловірусної інфекції у хворих зі зниженим імунітетом застосовують ганцикловір. Як правило, призначається внутрішньовенне введення препаратів. В якості альтернативних препаратів використовують цидофовир, фоскарнет або лабукавир.
Лікування народними методами
Основна мета лікування при цитомегаловірусній інфекції полягає у підвищенні імунітету. Для цього рекомендується використовувати загартовуючі процедури, а також, пити спеціальні трав’яні збори:
- При цитомегалії можна приготувати збір з трави солодки, череди, ромашки, левзеї, коренів копійочник. Траву змішують в рівних пропорціях і готують відвар з розрахунку 1 столова ложка на склянку води.
- Корисний при цитомегалії і такий чай: плоди черемхи (40 гр.) листя смородини чорної та малини (30 гр.), материнка (20гр.), коріння солодки (30гр.), подорожник і мати-й-мачуха (20 гр.). Настій готується так само, як в першому рецепті.
Прогноз і профілактика
Для людей з нормальним імунітетом прогноз при цитомегалії сприятливий, загрозу це захворювання представляє при внутрішньоутробному зараженні, а також, при розвитку захворювання у осіб зі зниженим імунітетом.
Специфічної профілактики поширення цитомегаловірусної інфекції не існує, вакцина до теперішнього часу не розроблена.
Людям із зниженим імунним статусом рекомендується проводити профілактичне лікування противірусними препаратами.