Висівкоподібний червоний волосяний лишай – це рідко зустрічається захворювання, що вражає шкіру. Найчастіше, цей дерматоз розвивається у дітей, але захворіти можуть і дорослі люди. Оскільки перше повне опис волосяного позбавляючи було дано дослідником Девержи в 1856 році, то дерматоз отримав другу назву на честь вченого.
Розрізняють дві форми хвороби Девержи – придбаний і вроджений червоний волосяний лишай.
Зміст
- 1 Причини розвитку
- 2 Клінічні прояви
- 3 Методи діагностики
- 4 Лікування
- 4.1 Лікування народними методами
- 5 Прогноз і профілактика
- 6 Фото
Причини розвитку
Механізм розвитку та точні причини розвитку волосяного червоного позбавляючи невідомі. У сучасній дерматології виділяють два типи волосяного лишаю. Перший тип захворювання починається в дитячому або підлітковому віці, іноді навіть відразу після народження. Другий тип червоного волосяного позбавляючи розвивається у дорослих людей, ближче до літньому віку. А зараження позбавляємо під час вагітності можуть мати неприємні наслідки як для вас, так і дитини.
Прийнято вважати, що дитячий тип захворювання є спадковим, а лишай, що розвивається у дорослих, – це набутий дерматоз.
Вченими було створено декілька теорій механізму розвитку волосяного червоного лишаю. Найбільше визнання в науковому світі отримала концепція порушення засвоєння вітаміну A. Однак не можна виключати й такі фактори, як ендокринні патології, нервові розлади, отруєння та ін Іноді гостро розвиток лускатого червоного позбавляючи спостерігається після перенесення якої-небудь інфекційного захворювання. Наслідки після перенесення позбавляючи можуть бути самими різними, але про це ви можете прочитати тут.
Клінічні прояви
На першому етапі розвитку волосяного позбавляючи утворюються фолікулярні гострокінцеві вузлики. Відтінок висипу при хворобі Девержи варіюється від рожевого до темно-червоного, поверхня покрита лусочками, в центрі вузлика можна помітити невеликий роговий шип. Після видалення рогового утворення на його місці спостерігається поглиблення.
По мірі розвитку запального захворювання збільшується розмір і число папул, висипання зливаються з утворенням бляшок жовто-червоного або яскраво-помаранчевого кольору. Бляшки можуть бути сильно або незначно інфільтрований. Поверхня утворень при цьому виді позбавляючи покрита висівкоподібними лусочками.
При волосяному лишаї в осередках ураження спостерігаються симптоми лихенификации — появі на поверхні бляшок глибоких шкірних борозенок . Поверхня вогнищ ураження шорстка.
Висипання при червоному волосяному лишаї можуть з’явитися на різних ділянках тіла. Найчастіше бляшки позбавляючи з’являються на шкірі внутрішньої поверхні ліктів і колін, пальцях рук.
Характерний симптом цієї різновиди позбавляючи – наявність обмежених ділянок здорової шкіри, які різко виділяються на тлі жовто-помаранчевих бляшок. Висипання при цій формі лускатого лишаю, як правило, симетричні.
На шкірі долонь і стоп хворих висівкоподібному червоним позбавляємо часто утворюється поширений кератодермия як і при синдромі Рейтера, яка проявляється у вигляді утворення товстих рогових нашарувань. Шкіра на ділянках кератодермии дуже суха, часто тріскається.
Нігті у хворих червоним волосяним позбавляємо потовщені, на них спостерігаються поздовжні і поперечні борозенки. Наявність таких борозенок є симптомом розвитку такого захворювання нігтів як трахионихия. Іноді відзначається хворобливість при натисненні на ніготь як при звичайних травми нігтя.
При цьому виді позбавляючи слизові оболонки, зазвичай, не уражаються, але у деяких хворих на твердому небі можуть утворюватися конусоподібні вузлики.
Висівкоподібний волосяний лишай протікає хронічно, триває роками. Іноді трапляються мимовільні ремісії без лікування, особливо часто поліпшення стану шкіри спостерігаються після відпочинку на морі.
Якщо червоний волосяний лишай дебютував в дитячому віці, то іноді до періоду пубертата дерматоз мимовільно припиняється, і хворий одужує. Як визначити що лишай пройшов ви дізнаєтеся тут. У тих випадках, коли червоний волосяний лишай дебютує гостро з появою рясних висипів, лихоманкою, різким підвищенням температури, одужання, як правило, настає набагато швидше, ніж при поступовому розвитку дерматозу.
Методи діагностики
Діагностика червоного волосяного позбавляючи ґрунтується на зовнішньому огляді та проведенні гістологічних досліджень матеріалів, отриманих в результаті біопсії. При дослідженні в тканинах виявляється гіперкератоз, нерівномірно розподілений акантоз, незначна інфільтрація в дермі.
Необхідно відрізняти прояви волосяного позбавляючи від проявів псоріазу, вторинної еритродермії, екземи.
Лікування
Для лікування волосяного червоного позбавляючи рекомендується використовувати прийом вітаміну A у великих дозах, зазвичай, по 100-200 тисяч одиниць на добу. Курс прийому вітаміну повинен становити 60 діб, потім роблять двомісячний перерву і знову повторюють курс вітамінотерапії. Як наказує практика, найкращий ефект в лікуванні лишаю дає введення вітаміну шляхом ін’єкцій.
Крім того, для лікування даної різновиду позбавляючи все ширше використовуються ретиноїди, зокрема роаккутан. Доза препарату підбирається в залежності від віку і ваги хворого. Курс прийому від 1 до 2 місяців.
Дл виняток розвитку рецидивів волосяного червоного позбавляючи проводять профілактичне лікування роаккутаном в дозі 20мг на добу. Підтримуючий курс проводять, почекавши 2 місяці після завершення основного курсу лікування лишаю.
В схему лікування висівкоподібного червоного позбавляючи включають загальнозміцнюючі засоби – пивні дріжджі, сироп алое з вмістом заліза, вітаміни PP, E, C, апілак, спленін тощо
Для санірування вогнищ ураження при волосяному лишаї застосовуються протимікробні препарати – стрептоміцин, рифампіцин та ін
При тяжкому перебігу червоного волосяного позбавляючи проводять призначення преднізолону в дозах 15-50 мг на добу. Також даний препарат призначають ще й при лікуванні васкуліту. Прийом кортикостероїдів може комбінуватися з прийомом ретиноїдів.
Додатково призначається вітамінотерапія – прийом аевіта, вливання аскорбінової кислоти, натрію тіосульфату.
Для зовнішнього лікування висипань при отрубевидном червоному лишаї можна використовувати мазями, що містять саліцилову кислоту, ретинол, токоферол. В деяких випадках рекомендується застосовувати мазі з вмістом кортикостероїдів.
На ділянках з яскраво вираженим кератозом рекомендується застосовувати мазі, що містять сечовину, саліцилову кислоту. Препарати наносять під оклюзійну пов’язку.
Непоганий ефект лікування волосяного позбавляючи використовують фонофорез з використанням гідрокортизонової мазі і аевіт. Потрібно Провести не менше 20 сеансів, з перервою в один день між процедурами.
Широко для лікування волосяного червоного позбавляючи використовується ПУВА-терапія. Рекомендується проведення 10 сеансів із загальною дозою опромінення 90Дж на квадратний сантиметр вогнищ ураження.
При ускладненому перебігу захворювання ПУВА-терапія застосовується у комбінації з прийомом тигазон. Однак цей метод лікування слід використовувати з обережністю, оскільки у деяких хворих ПУВА-терапія може викликати загострення процесу.
Лікування народними методами
Для лікування даної різновиду позбавляючи можна використовувати і старовинні народні рецепти:
Прогноз і профілактика
Профілактика придбаної форми лускатого червоного позбавляючи полягає у своєчасному лікуванні ендокринних захворювань, оберігання шкіри від впливу хімічних речовин.
Прогноз при всіх формах лускатого червоного позбавляючи хороший, використання сучасних схем лікування можна досягти стійкої ремісії.
Фото
