Целюліт – причини, діагностика, клінічна картина, лікування, фото

У медицині термін «целюліт» позначається запальний процес в жировій тканині. Проте сьогодні це слово знайоме практично кожній жінці, яка стежить за красою своєї шкіри. У загальновідомому розумінні терміном «целюліт» сьогодні позначають зміну зовнішнього вигляду шкіри, яка стає горбистою, схожою на кірки апельсина.

Медики поки не прийшли до єдиної думки щодо целюліту. Деякі фахівці вважають, що ліподистрофія (це більш правильне, з точки зору медицини назва целюліту) – це стан, що вимагає уваги. Однак більшість медиків дотримується думки, що целюліт в загальноприйнятому сенсі – це лише косметичний дефект шкіри і особливої шкоди здоров’ю він не приносить.

Тим не менш, багато жінок сприймають целюліт, як серйозну проблему і прагнуть від неї позбутися. Треба сказати, що з целюлітом доводиться стикатися приблизно 80% жіночого населення, зміна рельєфу шкіри цілком можуть з’явитися і у молодих струнких дівчат. А от чоловіки з цією проблемою практично не знайомі.

Зміст

  • 1 Причини та механізм утворення
  • 2 Стадії розвитку і клінічна картина
  • 3 Методи діагностики
  • 4 Лікування
    • 4.1 Лікування народними засобами
  • 5 Прогноз і профілактика
  • 6 Фото

Причини розвитку та механізм утворення

Основна причина появи целюліту полягає в нерівномірному збільшенні жирових клітин в розмірах. Внаслідок такого збільшення перегородки із сполучної тканини розтягуються і вдавлюють частина клітин всередину. В стороні від утворилися тяжів із сполучної тканини ділянки жирової тканини починають більше випинатися, що призводить до появи зовнішніх ознак целюліту.

Целюліт   причини, діагностика, клінічна картина, лікування, фотоДо нерівномірного розростання жирової тканини, тобто до виникнення целюліту, призводять такі чинники:

  • Спадкова схильність.
  • Неправильне харчування.
  • Недостатня фізична активність.
  • Вікове погіршення мікроциркуляції в тканинах.
  • Гормональні зміни.

До факторів ризику прогресування целюліту відносять:

  • Зайва вага. Набір зайвих кілограмів призводить до погіршення проявів целюліту.
  • Гормони. Зростання жирової тканини залежить від рівня естрогену в крові, тому будь-які гормональні струсу – вагітність, прийом протизаплідних таблеток – можуть посилити прояви целюліту.
  • Гіподинамія. Обмежена фізична активність призводить до порушень кровообігу в тканинах і зростання жирових відкладень і зміни рельєфу шкіри.
  • Спровокувати розвиток целюліту можуть і такі фактори, як постійне носіння тісної (коригуючого) білизни, туфель на високих підборах, тугих панчоху. Все це порушує процес живлення тканин і погано позначається на стані шкіри.
  • Не можна виключати і спадкову схильність до целюліту. Тому якщо у найближчих родичок нерівність шкіри виражена в сильному ступені, варто вжити заходів ранньої профілактики целюліту.

Стадії розвитку і клінічна картина

Зовнішні прояви целюліту на шкірі знайомі практично всім. У місцях ураження шкіра набуває характерного нерівний рельєф – з ямками і виступаючими горбиками. У зонах локалізації целюліту шкіра більш холодна, при напрузі починає покриватися нерівномірно розташованими плямами червоно-оранжевого кольору. Крім того, шкіра, уражені целюлітом, нерівномірно засмагає, на ній залишаються світлі ділянки, тобто, засмага лягає плямами.

Симптоми целюліту, як правило, найчастіше проявляються на шкірі стегон, живота, сідниць, плечей і грудей. Потрібно сказати, що поки що єдиної класифікації стадій розвитку целюліту не існує. У більшості випадків, прийнято виділяти 4 стадії розвитку захворювання, але деякі дослідники воліють виділяти протягом целюліту 6 стадій.

На першій стадії розвитку целюліту рельєф шкіри практично не змінюється, спостерігається тільки незначний набряк шкіри. Однак можна помітити, що на уражених целюлітом ділянках шкіри процеси регенерації сповільнилися, тобто, синці та інші пошкодження гояться значно повільніше. У тканинах можна помітити застійні явища.

Вже на другій стадії целюліту можна помітити зміни рельєфу шкіри. Лімфатичні судини і вени не справляються з відведенням рідини, що накопичується в тканинах. Тому збільшується міжклітинний тиск, все сильніше виявляються набряки, жирові відкладення ущільняться, рельєф стає більш вираженим.

Третя стадія розвитку целюліту називається микронодулярной, в цей час зовнішні зміни шкіри добре помітні без спеціальних досліджень. Якщо зібрати шкіру, уражену целюлітом, в складку, то можна спостерігати яскраво виражений рельєф з поглибленнями і горбами. На цьому етапі спостерігаються застійні явища у венозній і капілярній системах кровообігу, стінки судин стають слабше, їх проникність збільшується. Сполучна тканина на цій стадії целюліту сильно розростається, утворюючи своєрідні капсули, що покривають жирову тканину, формуються характерні ущільнення – микронодули.

На четвертій стадії целюліту можна спостерігати грубі зміни на шкірі. Навіть у розслабленому положенні м’язів шкіра в уражених місцях горбиста, нерівна. Микронодули зливаються у великі конгломерати, утворюючи макронодулі, які ще називають целюлітними камінням. На цьому етапі розвитку целюліту спостерігається ще більше розростання сполучної тканини, сильніше порушується кровопостачання уражених зон, що надає шкірі синюшного забарвлення. При натисканні на уражені ділянки шкіри може відчуватися біль.

На наступних стадіях розвитку целюліту спостерігається поширення області поразки на інші ділянки шкіри і збільшення вираженості симптомів.

Методи діагностики

Діагностики целюліту і оцінка стадії його розвитку визначається шляхом зовнішнього огляду проблемних ділянок шкіри. Виявити схильність до розвитку целюліту можна і самостійно. Для цього достатньо сильно надавити пальцем на будь-яку ділянку шкіри стегна, і якщо поруч з місцем натискання проявляється нерівний рельєф, то жінка перебуває в зоні ризику.

Звичайно, позитивний результат тесту не є гарантією того, що целюліт обов’язково буде прогресувати. Ця перевірка дозволяє визначити лише поточний стан шкіри і схильність до розвитку целюліту.

У медицині існують спеціальні способи обстеження шкіри для визначення стадії целюліту. Найбільш точним та інформативним з них є контактна термографія шкіри. Спосіб обстеження заснований на вимірюванні температури на різних ділянках шкіри. В нормі показники термографа повинні бути однаковими на всіх ділянках. У місцях, де порушена циркуляція лімфи і крові, температура шкіри буде знижена.

Лікування

Целюліт   причини, діагностика, клінічна картина, лікування, фотоДля лікування целюліту необхідно застосовувати великий комплекс заходів, спрямованих на стимуляцію микроциркулярции в зонах ураження. До таких заходів відносять різні види масажу, спеціальні вправи, апаратні косметичні процедури, відвідування лазні, дієта та ін.

Цілі проведених при целюліті косметичних процедур:

  • Активне розщеплення жирових тканин.
  • Придушення процесу розростання жирової тканини.
  • Стимулювання процесу відтоку рідини з проблемних зон
  • Розпушення затверділих жирових утворень.
  • Підвищення еластичності шкіри.

Для лікування целюліту застосовують препарати зовнішнього і внутрішнього дії. До методів зовнішнього лікування целюліту можна віднести:

  • Процедури таласотерапії – використання дарів моря. Таке лікування целюліту проводять в спеціалізованих медичних установах на морських курортах.
  • Обгортання з використанням спеціальних кремів для підтримання пружності шкіри.
  • Мануальний лімфодренаж – спеціальна методика масажу, спрямована на відведення рідини з тканин і зменшення проявів целюліту.
  • Для ефективного лікування целюліту індивідуально підбирається комплекс процедур. В ході їх проведення, фахівець повинен спостерігати за змінами стану шкіри і тканин, що дозволить вчасно вносити необхідні корективи в програму лікування целюліту.

    До препаратів внутрішнього дії для лікування целюліту і поліпшення стану шкіри відносять спеціально розроблені харчові добавки, які здатні підсилити ефект від застосування призначених зовнішніх процедур.

    Лікування народними засобами

    Існує чимало домашніх засобів, які можна застосовувати у боротьбі з целюлітом.

    Компрес на основі яблучного оцту. Необхідно використовувати натуральний (неароматизований) продукт. Оцет слід наполовину розбавити водою і додати в рідину по три краплі олії лимона і апельсина. Попередньо помасажувати проблемне місце масажною рукавичкою і накласти на шкіру шматок марлі, просочений приготованим розчином. Закрити зверху плівкою. Тримати компрес півгодини, потім потрібно обполоснути шкіру водою.

    Допоможуть в боротьбі з целюлітом ароматні ванни з додаванням ефірних масел. Потрібно підбирати такі олії, які підтримують еластичність шкіри, допомагають розщеплювати жир. Можна використовувати гераневое, кипарисове, ялівцеве, розмаринове масло.

    Хороший ефект при целюліті дає масаж шкіри із застосуванням кавовій гущі. Необхідно збирати гущу, яка залишається при варінні кави. А потім під час прийняття душу слід втирати гущу в уражену целюлітом шкіру.

    Прогноз і профілактика

    Корекція целюліту на ранніх стадіях дозволяє досягти відчутних результатів, тому лікування слід починати при перших ознаках зміни шкіри.

    Профілактика целюліту полягає у підтримці нормальної ваги, достатньому рівні фізичної активності.

    Фото

    Целюліт   причини, діагностика, клінічна картина, лікування, фотоЦелюліт   причини, діагностика, клінічна картина, лікування, фотоЦелюліт   причини, діагностика, клінічна картина, лікування, фото

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Корисні поради та відповіді на питання