Бактеріальним вагінозом називають поширене жіноче захворювання, пов’язане зі зміною мікрофлори піхви. На відміну від вагініту, при вагінозі ніколи не спостерігається ознак запалення.
Бактеріальний вагіноз не є венеричною інфекцією і статевим шляхом не передається, однак, часта зміна партнерів – це один з факторів ризику розвитку цього захворювання.
Зміст
- 1 Причини розвитку
- 2 Клінічна картина
- 3 Можливі ускладнення
- 4 Методи діагностики
- 5 Лікування
- 5.1 Лікування народними методами
- 6 Профілактика і прогноз
- 7 Фото
Причини розвитку
Бактеріальний вагіноз може бути викликаний самими різноманітними збудниками. Однак потрапляння в статеві шляхи мікроорганізмів не є причиною захворювання. Практично всі типи збудників вагінозу присутні в мікрофлорі і здорових жінок. Розвитку захворювання сприяє посилене розмноження цих умовно-патогенних мікроорганізмів.
Таким чином, основна причина вагінозу – це зміни співвідношення мікроорганізмів, що знаходяться в піхву. У хворих жінок частка лактобацил значно знижується, а частка умовно-патогенних бактерій зростає. Саме з цієї причини бактеріальний вагіноз часто називають дисбактеріозом піхви.
Основні фактори, які сприяють порушення мікрофлори:
- Прийом антибактеріальних засобів;
- Тривале застосування внутрішньоматкової спіралі;
- Застосування оральних контрацептивів;
- Запальні захворювання, в тому числі і перенесені раніше.
- Зміни гормонального статусу, в тому числі і пов’язане з вагітністю або перенесеним абортом.
- Зниження місцевого імунітету.
- Стреси.
У багатьох жінок, що страждають від бактеріального вагінозу, відзначається порушення діяльності ШЛУНКОВО-кишкового тракту, зокрема дисбактеріоз кишечника.
Клінічна картина
Бактеріальний вагіноз — це захворювання, клінічна картина якого неспецифічна. Нерідко єдиним ознакою дисбактеріозу піхви є поява рясних виділень, що мають неприємний запах. Також такі симптоми має і молочниця, але не варто плутати ці два захворювання вони носять різний характер. Які небезпеки таїть в собі молочниця? Відповідь на це питання ви знайдете в цій статті.
На перших стадіях захворювання виділення мають білий або злегка сіруватий відтінок. З плином часу виділення можуть змінити свій характер, стати більш густими, пінистими, жовто-зеленими.
Набряку, гіперемії та інших ознак запалення при дисбактеріозі піхви не спостерігається. Це захворювання може супроводжувати різні патології, що зачіпають шийку матки – цервіцит, ерозія, ектропіон.
Найбільш часто відзначаються симптоми бактеріального вагінозу:
- Рясні, мають кремоподібну консистенцію виділення біло-сірого кольору.
- Зміна запаху виділень. Так при дисбактеріозі із збільшенням концентрації анаеробними бактеріями запах виділень нагадує запах протухлої риби.
- Іноді при вагінозі з’являються ознаки подразнення – свербіж, печіння, поява неприємних відчуттів при статевих актах.
Можливі ускладнення
Бактеріальний вагіноз може ускладнитися розвитком сальпінгіту або ендометриту. Особливо часто такі ускладнення розвиваються, якщо хвора жінка переносить яку-небудь інвазивну гінекологічну процедуру.
Певну небезпеку бактеріальний вагіноз представляє для вагітних. При висхідному поширенні інфекції можливе проникнення збудників у плодові оболонки і навколоплідні води. У цьому випадку, можливий мимовільний аборт або передчасно настали пологи. Також ускладнити вагітність жінки може і вагінальний кандидоз.
Методи діагностики
Основним методом діагностики вагінозу є проведення мікроскопічного дослідження мазків виділень з піхви з фарбуванням за Грамом.
Важливо відрізнити вагіноз від вагініту, так як методики лікування цих захворювань різні.
Діагностичні критерії, що дозволяють виявити дисбактеріоз піхви:
- Виявлення в мазку ключових клітин;
- Певний характер виділень. При вагінозі вони гомогенні, мають консистенцію крему.
- При оцінці кислотності середовища у піхві показники pH більше 4,5.
- Позитивний аминовый тест. Тест проводиться так: на предметне скло з нанесеними виділеннями, взятими з піхви, наноситься декілька крапель 10% розчину гідроокису калію. Якщо при цьому з’являється виражений запах риби, результат тесту вважається позитивним.
Наявності хоча б трьох з перерахованих вище ознак є підставою діагнозу – бактеріальний вагіноз.
Ознаки захворювання при проведенні мікроскопічного дослідження мазка виділень із піхви:
- Убоге кількість лейкоцитів або їх малу кількість;
- Знижений вміст лактобацил.
- Велика кількість бактерій – коків, вібріонів та ін.
- Присутність ключових клітин, тобто клітин піхвового епітелію, які рясно вкриті бактеріями.
Культуральне дослідження мазка при піхвовому дисбактеріозі, як правило, не призначається.
При діагностиці слід враховувати і клінічні симптоми. Запідозрити вагіноз слід в тому випадку, якщо жінку безуспішно лікують від вагініту.
Лікування
Бактеріальний вагіноз вимагає обов’язкового лікування. Як правило, терапія проводиться в два етапи. Основна мета лікування дисбактеріозу піхви – створення середовища, яка сприяла б відновленню здорової мікрофлори.
Застосування першого або другого етапу окремо для лікування вагінозу неефективно. Результативність проведеного лікування оцінювали за динамікою клінічних симптомів. Контрольні аналізи проводять через тиждень після завершення курсу. Повторний контроль проводять через 1 – 1,5 місяця.
На час лікування дисбактеріозу піхви рекомендується утриматися від статевих актів або використовувати презервативи. Статевого партнера жінки, у якої виявлено бактеріальний вагіноз, рекомендується пройти обстеження і, при виявленні проблем – лікування.
Лікування народними методами
Для лікування вагінозу можна додатково застосовувати засоби, запропоновані народними цілителями.
Однак при вагітності застосовувати ці засоби категорично не рекомендується. Вагітним лікування вагінозу слід проводити тільки під контролем гінеколога.
- Спринцювання теплим відваром ромашки з невеликим додаванням лимонного соку (відвар повинен бути трохи кислим на смак). Спринцюватися при вагінозі раз в день перед сном.
- При вагінозі допоможуть марлеві тампони, просочені сумішшю обліпиховою олією і соком алое (співвідношення 1 до 1). Тампон вводиться на ніч у піхву.
Профілактика і прогноз
Профілактикою розвитку бактеріального вагінозу є своєчасна корекція імунного і гормонального статусу. При дисбактеріозі кишечника важливо наполегливо лікувати цю патологію.
Прогноз при бактеріальному вагінозі сприятливий, однак, при відсутності лікування можливі ускладнення.