Дерматитом називають запальне ураження шкірних покривів, що виникає на місці впливу хімічних або фізичних факторів. У вітчизняній дерматологічній школі термін «дерматит» прийнято ототожнювати з терміном «контактний дерматит». Ураження шкіри, що виникли внаслідок парентерального (ін’єкції, інгаляції) або перорального (через ШКТ) введення алергічного компонента, прийнято називати токсидермией.
Зміст
- 1 Причини виникнення алергічного дерматиту
- 2 Як проявляється алергічний дерматит?
- 3 Методи діагностики алергічного дерматиту
- 4 Схеми лікування алергічного дерматиту
- 4.1 Лікування алергічного дерматиту з використанням рецептів народної медицини
- 5 Рекомендації хворим алергічним дерматитом по профілактиці рецидивів
- 6 Прогноз
Причини виникнення алергічного дерматиту
Причини ураження шкіри при цьому захворювання є алергічна реакція уповільненого типу. В якості алергену виступають різноманітні речовини:
- Лікарські засоби.
- Засоби побутової хімії.
- Косметичні і парфумерні засоби.
- Деякі сорти штучних матеріалів, з яких виготовляються взуття, рукавички та ін.
- Різні пластмаси, каучуки, смоли.
- Хімічні речовини, які містяться в рослинах.
Список речовин, здатних викликати прояви алергічного дерматиту, надзвичайно великий. На сьогоднішній день відомо більше трьох тисяч різних алергенів, і число їх постійно збільшується.
Факторами, які призводять до розвитку алергічного дерматиту, є:
Від моменту першого контакту шкіри з алергеном до виникнення початкових симптомів алергічного дерматиту триває не менше двох тижнів. При повторних контактах з алергеном час виникнення реакції скорочується до 2-3 діб.
Саме така повільна швидкість реакції організму відрізняє алергічний дерматит від інших алергічних захворювання (наприклад, від атопічного дерматиту), при яких швидкість появи симптомів виражається у хвилинах.
Як проявляється алергічний дерматит?
Захворювання може бути як гострим, так і протікати в хронічній формі. Перебіг хвороби визначається, як правило, частотою контакту з речовиною, що викликає алергічну реакцію. Виразність же симптомів залежить від хімічної активності алергену, а також від тривалості його контакту зі шкірою.
Типові прояви хвороби:
- Почервоніння шкіри;
- Набряк;
- Поява бульбашок і утворення мокнучих ділянок;
- Свербіж, який може бути, як слабовыраженным, так і дуже інтенсивним.
Симптоми алергічного дерматиту, найчастіше, виявляються в місці зіткнення з речовиною-алергеном, але нерідко шкіра запалюється на деякій відстані від зони контакту.
При хронічному перебігу хвороби на місцях постійного контакту з алергенами відзначається потовщення шкіри, її сухість, освіта хворобливих тріщин.
Методи діагностики алергічного дерматиту
Діагностика грунтується на візуальному огляді і проведенні аналізів, що дозволяють виявити речовини, що викликають алергічні реакції, дерматит провокуючі
Клінічна картина перебігу алергічного дерматиту має особливості, які дозволяють диференціювати дане захворювання з простими дерматитами:
- При алергічному дерматиті межі ураженої ділянки нечіткі.
- Запальний процес проявляється не тільки в місці контакту, але і на інших ділянках шкіри.
- На уражених ділянках помітні ексудативні явища, а також, висипання у вигляді пухирців, на місці яких утворюються екземи, тому це захворювання іноді називають экземоподобным дерматитом.
Щоб виявити речовину, що викликає алергічний дерматит застосовують спеціальні шкірні проби. Як правило, використовуються аплікаційні тести – patch-test.
Такі тести виглядають, як паперові пластини з липким підставою. На кожній пластині розташовані проби на десятки алергенів. Тести наклеюють на очищені ділянки шкіри спини на дві доби. При наявності у пацієнта алергічної реакції під коміркою з відповідним алергеном з’явиться невелике почервоніння, а в разі різкої реакції може утворитися пухир. Ці шкірні зміни не заподіюють особливого занепокоєння і швидко проходять після видалення пластини.
Діагностичні тести можна придбати в аптеці і застосувати самостійно, проте, правильно інтерпретувати результати може лише лікар. Тести проводять тільки в період ремісії захворювання, перед аналізом слід виключити застосування препаратів, що містять кортикостероїдів, не менш ніж за 5 днів до проведення проб.
Крім проведення тестів для виявлення алергену пацієнта з підозрою на алергічний дерматит повинні бути призначені наступні аналізи:
При наявності показань можуть бути призначені дослідження для перевірки функції щитовидної залози та ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Це необхідно, щоб виключити наявність супутніх захворювань, які можуть спровокувати виникнення запальних процесів на шкірі.
Схеми лікування алергічного дерматиту
Як правило, лікування алергічного дерматиту проводять за наступною схемою:
- Виявлення речовини-алергену та усунення контакту з ним.
- Зовнішня терапія, спрямована на усунення симптомів і загоєння шкіри.
- Загальна терапія, що застосовується при тяжкому перебігу захворювання.
Етіологічне лікування полягає в проведенні проб і виділення речовини, яка провокує шкірні реакції.
У зовнішній терапії застосовують кортикостероїдні препарати місцевої дії. Як правило, це мазі або креми, які потрібно наносити на уражені ділянки 1-2 рази на добу. Сьогодні для лікування застосовують сучасні препарати, які не містять у складі фтор. Це мазі Адвантан, Элоком, Локойд і пр. Дуже важливо дотримувати рекомендації лікаря і не перевищувати призначені дози і не збільшувати самостійно час курсу. У цьому випадку, не виникне ніяких побічних явищ.
При тяжкому перебігу алергічного дерматиту призначається внутрішній прийом кортикостероїдів. Підбирати препарат і схему його прийому повинен тільки лікар, так як безконтрольний прийом таких ліків може спровокувати безліч ускладнень.
Для усунення свербежу та зняття набряку можуть бути призначені препарати антигістамінного дії – Зодак, Зіртек, Цетрин, Кларитин та ін
Лікування алергічного дерматиту з використанням рецептів народної медицини
Використання народних рецептів може надати допомогу при важких проявах алергічного дерматиту.
Вибираючи спосіб лікування, потрібно уважно поставитися до того, щоб в склад засобу не входили компоненти, що викликають алергічну реакцію.
Допомогти зняти прояви алергічного дерматиту допоможуть наступні рецепти:
- Компреси з тертої сирої картоплі, накладають на уражену шкіру.
- Зрошення ділянок запаленої шкіри відваром кори дуба.
- Нанесення мазі, виготовленої з обліпихової олії. Для приготування такої мазі змішують обліпихова олія хорошої якості з дитячим кремом або перетопленным свинячий (курячим, гусячим) жиром.
- Компрес з настою коріння оману. Настій готують з сухого коріння і води (співвідношення 1 до 6), після чого змочують в настої марлю і прикладають до уражених ділянок шкіри. Тримати компрес слід 15 хвилин.
- Для прийняття всередину можна приготувати відвар з суміші квіток ромашки, трави череди трироздільної, кори чорної смородини та калини червоної. Рослинна сировина береться в рівних кількостях і заливається окропом (на ложку суміші на склянку води). Рекомендується приймати по половині склянки чотири рази на день.
Беручи лікування народними засобами, не варто відмовлятися від використання медикаментозних засобів, так як гарного ефекту можна досягти тільки при застосуванні комплексної терапії.
Рекомендації хворим алергічним дерматитом по профілактиці рецидивів
Найважливішою умовою одужання і профілактики рецидивів є усунення контактів з алергеном. Так, якщо виявлена алергія на нікель, варто позбутися від прикрас, до складу яких входить цей метал, не носити одяг і металевими деталями на голе тіло, купувати металеві вироби (ножиці, ножі, гребінці тощо) з дерев’яними або пластиковими ручками. Ті предмети з металу, контакту з якими уникнути не вдається (наприклад, ключі) можна покрити лаком.
Крім того, при будь-яких видах алергії слід:
- Перед купівлею нової косметики та засобів побутової хімії уважно вивчати склад продукту і відмовитися від покупки у разі виявлення у списку речовини-алергену.
- Варто уникати носіння синтетичних тканин, а також, занадто тісного одягу, яка відмовляє тертя на шкіру.
- Відмовитися від відвідування лазні, а приймаючи душ або ванну не використовувати жорсткі мочалки.
- Потрібно уважно ставитися до вибору продуктів харчування. Так, за наявності алергічної реакції на нікель, не варто їсти оселедець, шпинат, бобові, помідори, спаржу. Не варто купувати консервовані продукти, а при покупці посуду вибирати вироби, при виробництві яких не використовується нікель
Прогноз
При захворюванні алергічним дерматитом прогноз сприятливий. Для повного лікування потрібно повне виключення контакту з алергеном.
Труднощі виникають тоді, коли захворювання носить професійний характер, тобто хворий змушений контактувати з алергеном в силу своєї професійної діяльності. У цьому випадку, іноді доводиться рекомендувати хворому змінити рід занять, що може створити великі труднощі в житті пацієнта.