ЗМІСТ:
- Ступені гіпертонічної хвороби
- Лікування гіпертонії без ліків
- Дієта при гіпертонії
- Фізичні навантаження при гіпертонії
- Бета-блокатори
- Блокатори кальцієвих каналів
- Діуретики при гіпертонії
- Антагоністи рецепторів ангіотензину 2
- Альфа-адреноблокатори
- Інгібітори АПФ
Під артеріальною гіпертонією(гіпертензією) розуміють підвищення тиску в артеріях великого кола кровообігу. Цей параметр може змінюватися також в нормі (знижується в період сну і підвищується при психоемоційному збудженні і фізичних навантаженнях).
У здорових людей цифри артеріального тиску коливаються від 100/60 до 140/90. Перевищення цього показника дозволяє запідозрити наявність артеріальної гіпертензії.
Для діагностики артеріальної гіпертензії застосовується моніторинг (вимірювання) даного показника на обох руках протягом доби. Також використовуються такі методи як електрокардіографія (ЕКГ), ехокардіографія, допплерографія і ангіографія. Якщо є підозри на вторинну артеріальну гіпертензію, то призначається повне обстеження ендокринної та сечовидільної системи.
Ступені гіпертонічної хвороби
- первинну або есенційну (самостійну гіпертензію, виникнення якої не пов’язане з дією яких-небудь патологічних факторів);
- вторинну або симптоматичну, яка зазвичай виникає на тлі якогось захворювання, в більшості випадків ниркового або ендокринного.
Для складання плану по лікуванню даного захворювання в першу чергу враховується тяжкість його перебігу.
Лікування гіпертонії без ліків
При артеріальній гіпертензії легкого ступеня тяжкості призначається медикаментозне лікування. В його входить дієта, дотримання достатньої фізичної активності, зниження надлишкової маси тіла. Це досягається тільки при радикальній зміні способу життя.
Дієта при гіпертонії
- обмеження вживання кухонної солі менше шести грамів на добу (однак не менше одного-двох грамів на добу, так як в цьому випадку може компенсаторним чином активуватися ренін-ангиотензинная система, що призведе до підйому артеріального тиску);
- зниження в раціоні відсотка жирів і вуглеводів, що є важливим фактором профілактики ішемічної хвороби серця (ускладнення даного захворювання). Зниження надлишкової маси тіла на один кілограм веде до зниження показника артеріального тиску в середньому на два міліметри ртутного стовпа;
- збільшення вмісту іонів калію також сприяє зниженню артеріального тиску;
- значне обмеження або повна відмова від прийому алкоголю.
Фізичні навантаження при гіпертонії
Фізична активність циклічного типу при артеріальній гіпертензії в достатній кількості (легкий біг, ходьба, лижні прогулянки) при відсутності будь-яких протипоказань з боку серця (ішемічна хвороба серця), судин ніг (атеросклероз облітеруючого типу), ЦНС (порушення кровообігу головного мозку), знижує цей показник може нормалізувати його. При цьому рекомендується помірно і поступово підвищувати фізичні навантаження.
Інші методи при артеріальній гіпертензії
Серед інших методів лікування даного захворювання виділяють акупунктуру, масаж, психотерапію, аутогенні тренування, фізіотерапевтичні методи (діадинамічні струми, електросон, гіпербарична оксигенація), водні процедури (контрастний душ, плавання), фітотерапію (настоянка пустирника, глоду, чорноплідна горобина).
При артеріальній гіпертензії середнього і важкого ступеня тяжкості немедикаментозні способи лікування доповнюються призначенням лікарських засобів. До основних груп препаратів, що застосовуються для лікування даного захворювання, відносяться бета-блокатори, антагоністи кальцію, діуретики, блокатори альфа-1-адренергіческіх рецепторів, інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину 2.
Усі лікарські засоби мають певні протипоказання і показання, характерні моменти і побічні дії. Тому схема лікування підбирається тільки кваліфікованим фахівцем.
Бета-блокатори
Дана група препаратів протягом тривалого часу вважалася основною для лікування артеріальної гіпертензії дітей, а також підлітків. Сьогодні їх застосування дещо обмежується. Причиною цього є цілий ряд побічних ефектів.
До них відносяться стомлюваність, безсоння, брадикардія (зменшення частоти серцевих скорочень), погіршення пам’яті, підвищення глюкози в крові, депресія, емоційна лабільність та м’язова слабкість. При використанні лікарських засобів даної групи раз на місяць обов’язково проводиться ЕКГ, а також контролюється рівень глюкози крові.
Також оцінюється м’язовий тонус і емоційний стан пацієнта.
Блокатори кальцієвих каналів
На сьогоднішній день найбільш поширені пролонговані блокатори кальцієвих каналів, які мають тривалий період дії.
З побічних ефектів найбільш характерні м’язова слабкість, периферичні набряки, почервоніння обличчя, запаморочення, шлунково-кишкові розлади і серцебиття.
Пацієнтам також необхідна регулярна оцінка м’язового тонусу і емоційного стану.
Діуретики при гіпертонії
Сечогінні засоби зазвичай призначаються в першу чергу. Часто на тривалий період. Основними недоліками подібної терапії є порушення потенції у чоловіків, зниження вмісту калію в крові, ортостатичні непритомність (розвиваються при різкій зміні положення тіла).
Тому при застосуванні подібних препаратів, потрібен постійний контроль рівня ліпідів, цукру і калію крові, а також щомісячне проведення ЕКГ.
Антагоністи рецепторів ангіотензину 2
Механізм дії цих препаратів полягає в блокуванні рецепторів у стінках артерій до ангіотензину 2, в результаті запобігається спазм судин, і рівень артеріального тиску підвищується.
Альфа-адреноблокатори
При застосуванні даних засобів зниження тиску відбувається за допомогою блокування розташованих у стінках артерій рецепторів. Таким чином, дані лікарські засоби усувають можливість розвитку звуження судин, сприяють розслабленню артерій, розширення їх просвіту. В результаті рівень артеріального тиску знижується.
Інгібітори АПФ
Лікарські засоби даної групи блокують фермент, що бере участь в утворенні речовини ангіотензину 2, що сприяє звуженню просвіту артерій.
Всі препарати застосовуються в комбінації один з одним. Скласти оптимальну правильну схему лікування може тільки кваліфікований фахівець. В даному випадку самолікування може призвести до погіршення стану і розвитку ускладнень з боку всіх внутрішніх органів.