Илеофеморальный тромбоз – це патологічний процес, що характеризується закупоркою просвіту вен на рівні клубових і стегнових судин тромбом.
Тромб перешкоджає кровотоку в нижні відділи ноги, внаслідок чого і виникають клінічні прояви захворювання. Найчастіше илеофеморальным тромбозом страждають хворі літнього віку, у яких є серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, ожиріння, просто літні люди та онкологічні хворі.
Илеофеморальный тромбоз нижніх кінцівок часто з’являється при важких травмах, при проведенні травматичних і тривалих операцій, у вагітних жінок до пологів і після.
Воно також може ускладнювати виникли інфекційні та гнійні захворювання. Всі зазначені вище стану є факторами ризику тромботичних ускладнень.
Илеофеморальный тромбоз виділяють як окрему форму серед інших тромбозів, так як він характеризується тяжким перебігом та високим ризиком виникнення такого важкого ускладнення, як тромбоемболія легеневої артерії.
Як здійснюється лікування куперозу на обличчі лазером, чи існують протипоказання і ускладнення після процедури?
Це потрібно знати, якщо вам прописали ліки Анавенол — інструкція із застосування, показання та протипоказання, відгуки лікарів та пацієнтів і інша корисна інформація.
Причини розвитку хвороби
У розвитку илеофеморального тромбозу дуже важливу роль відіграє зміна внутрішньої стінки судини на ураженій кінцівці. Внаслідок її пошкодження відбувається виділення речовин, що відповідають за запальний процес і активують тромбоцити.
Все це сприяє активації тромбоцитів і запуску згортання крові. Місце пошкодження внутрішньої стінки ураженої судини стає місцем скупчення тромбоцитів, з-за чого і відбувається утворення тромбу.
Вищевказана причина в сукупності з певними факторами і стає причиною илеофеморального тромбозу.
Такий стан може виникати у таких ситуаціях:
засоби можуть сприяти розвитку тромбозу.Можливі вроджені або придбані захворювання системи крові, такі як тромбофилия. Всі ці фактори окремо або в сукупності викликають утворення тромбу з подальшою закупоркою магістральних судин нижньої кінцівки.
Клінічна картина
При виникненні илеофеморального тромбозу хворого турбує біль, локалізований по передньо-внутрішньої поверхні стегна, в ділянці литкових м’язів, іноді в області паху.
Кінцівку збільшується в об’ємі і відбувається поширення набряку від стопи до паху, іноді з переходом на сідницю. Забарвлення кінцівки варіюється від блідої до синюшного. При пальпації по ходу магістральних вен стегна і в паховій ділянці визначається болючість.
Через три-чотири дні від початку захворювання набряк незначно зменшується і на нозі з’являється посилений малюнок шкірних вен, яке обумовлене утрудненням відтоку крові через глибокі вени.
Іноді захворювання виникає раптово, починається з гострої пульсуючого болю в кінцівці, її похолодання і оніміння.
Відбувається швидке наростання набряку, руху пальців стопи набувають обмежений характер, виникає зниження чутливості і шкірної температури нижніх відділів кінцівки, послаблюється або зовсім зникає пульсація артерій стопи.
завантаження…
Така форма илеофеморального тромбозу носить назву «псевдоэмболической», або білої больовий флегмазии, її виникнення пов’язане з поєднанням тромбозу глибоких вен з вираженим спазмом артерій хворої кінцівки.
При виникненні поширеного тромбозу всіх глибоких вен нижньої кінцівки і тазу відбувається різке збільшення кінцівки в об’ємі, вона стає набряклою і щільною.
Для шкіри характерна фіолетова або майже чорне забарвлення. На ній з’являються пухирі, наповнені рідиною. Ця клінічна форма називається синьою больовий флегмазией.
Для неї характерне виникнення сильних рвуть болю, відсутність пульсації периферичних артерій.
При важких випадках розвивається шок і венозна гангрена кінцівки.
Виділяють дві стадії перебігу илеофеморального тромбозу:
Діагностичні методики
Діагностика илеофеморального тромбозу заснована на клінічній картині захворювання і даних інструментальних методів дослідження.
Самим простим і безпечним методом виявлення тромбозу, причому досить ефективним, є ультразвукове дуплексне сканування.
Використовуючи даний вид дослідження, можна побачити просвіт судини, уточнити ступінь зменшення просвіту вени, а також з’ясувати протяжність тромбу і його рухливість.
При повної закупорки просвіту судини тромбом кровотік буде відсутній, а при частковому – буде видно обтікання контрастним речовиною тромбу з вузьким, що залишилися ділянок просвіту вени.
Дуплексне сканування використовується для диференціальної діагностики илеофеморального венозного тромбозу з набряками нижніх кінцівок, що виникають із-за інших захворювань.
Також для діагностики тромбозу використовують флебографію. Даний метод дослідження полягає у використанні рентгенівського обладнання для визначення наявності в просвіті судини тромбу.
Проводять цю процедуру з введенням в посудину спеціального контрасту, який дозволить оцінити рух крові. Інколи, у складних для диференціальної діагностики випадках, використовують магнітно-резонансну флебографію.
Лікувальні процедури
Лікування илеофеморального тромбозу, як і інших тромбозів глибоких вен, здійснюється в умовах стаціонару.
Зазвичай використовують консервативну терапію, значно рідше оперативне втручання. Для більшості хворих препаратом вибору в лікуванні 
илеофеморального тромбозу є гепарин.
Існує спеціальний курс лікування гепарином, висока ефективність якого доведена численними клінічними дослідженнями в багатьох медичних центрах.
Консервативне лікування здійснюється комплексно у поєднанні з ранньої активізації хворих. Доцільно підводити ножний кінець ліжка під кутом 15-20 градусів.
Пацієнтам показано дотримання постільного режиму тільки на початковій стадії захворювання в разі наявності болю і набряку ураженої кінцівки.
При стиханні болю і зменшення набряку доцільним є призначення комплексу спеціальних гімнастичних вправ, які сприяють поліпшенню венозного відтоку. Дані заняття обов’язково контролюються методистом кабінету лікувальної фізкультури.
Оперативне втручання
До оперативних способів лікування відносять:
- видалення тромбу з допомогою катетера Фогарті;
- операції шунтування.
Ускладнення тромбозу
Найбільш часте і грізне ускладнення будь-якого тромбозу вен нижньої кінцівки, в тому числі і илеофеморального тромбозу, — це тромбоемболія легеневої артерії.
При неправильному лікуванні тромбозу у 50% хворих існує ризик виникнення емболії легеневої артерії протягом тримісячного періоду. Для її профілактики часто встановлюють спеціальні кава-фільтри нижньої порожнистої вени.
Їх форма нагадує парасольки, в якому є спеціальні отвори для проходження крові.
Правильно підібране і виконане лікування гострих тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок з використанням антикоагулянтів сприяє зменшенню ризику поширення тромбу і виникнення емболії легеневої артерії до 5% і нижче.
Тромбоемболія легеневої артерії є небезпечним для життя станом, тому при виникненні симптомів илеофеморального тромбозу слід негайно звернутися за спеціалізованою допомогою до лікаря.
Поради щодо профілактики
Попередження илеофеморального тромбозу є дуже важливим, так як дозволяє хворим позбутися небезпечних для життя ускладнень даного захворювання.
Ступінь необхідності проведення профілактичних заходів тромбозу особливо висока у пацієнтів з підвищеним ризиком. До них належать особи похилого віку, хворі з онкологічними та важкими серцево-судинними захворюваннями, люди, які страждають ожирінням.
Профілактичні заходи зазвичай спрямовані на запобігання виникнення венозного застою, шляхом прискорення кровотоку. Досягається це шляхом бинтування ніг еластичними бинтами.
При здавленні поверхневих вен бинтами відбувається прискорення кровотоку в глибоких венах, таким чином, перешкоджає утворенню тромбів. Рекомендується також адекватний режим активності.
Висновки
Илеофеморальный тромбоз є досить серйозною загрозою для здоров’я людини, однак піддається лікуванню, особливо своєчасному. Тому не можна опускати руки. Потрібно звертатися до лікаря і дотримуватися його рекомендацій по лікуванню.
