Зміст статті
- 1 Варикоз малого тазу
- 1.1 Трохи з хірургії
- 1.2 Симптоми захворювання
- 1.3 Причини захворювання
- 1.3.1 Як діагностувати захворювання
- 1.3.2 Як лікувати венозне розширення малого тазу
- 1.4 Медикаментозна терапія
- 1.4.1 Терапія на гормонах
- 1.4.2 Хірургічне лікування
- 1.4.3 Про варикоз (відео)
- 1.4.4 Читайте також:
Варикоз малого тазу
Варикоз – це венозний захворювання, яке досить поширене і частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. Необхідно відзначити, що величезна кількість інформації є саме про варикозному розширенні вен нижніх кінцівок. А ось про варикозі малого тазу відомо мінімальну кількість інформації.
Трохи з хірургії
У флебології варикоз малого тазу – це погано вивчене захворювання, так як воно зустрічається досить рідко. З-за того, що хвороба виникає досить рідко, немає загальної картини симптоматики захворювання, що нерідко веде до складнощів, які супроводжують захворювання.
На сьогоднішній день виділяють два ступені захворювання. Це первинний варикоз вен малого тазу, який найчастіше виникають із-за вроджених особливостей анатомії вен або набувається із-за недостатності вен яєчників.
І вторинний варикоз малого тазу, який виникає з-за гінекологічних патологій, а також після перенесення деяких гінекологічних захворювань.
І при першому, і при другому варіанті, захворювання проявляє себе досить скромними симптомами, а тому визначити його з самого початку важко.
Симптоми захворювання
Не дивлячись на те, що симптоми захворювання не надто яскраво виражені, все ж вони є і необхідно звертати на них увагу, щоб своєчасно звернутися до лікаря.
Найбільш яскравими симптомами є локалізовані болі у нижній ділянці живота, які особливо гостро проявляються після якихось фізичних навантажень, а також після критичних днів.
Також, симптомом може стати так званий больовий криза, яка виникає на психологічному рівні з-за постійної невідомої тягне біль внизу живота.
Диспареуния – це хворобливі відчуття, які утворюються в районі вульви. Особливо яскраво дискомфорт виражається в процесі статевого акту або після нього, причому болю можуть мати різний неприємний характер.
До речі, потрібно відзначити, що якщо відбувається внутрішній варикоз, то передменструальний синдром проявляє себе яскравіше, ніж зазвичай, що турбує жінок.
Тільки з такими синдромами, жінка часто звертається до гінеколога, а не флебиологу, що, на жаль, відтягує лікування варикозного розширення.
Необхідно враховувати, що деякі симптоми можуть призвести до уролога, так як можуть бути схожі на проблеми, пов’язані з сечовим міхуром.
Розлади сечовипускання можуть бути самими різними, починаючи від больових відчуттів на початку процесу, закінчуючи болями в животі «до» і «після».
Причини захворювання
На сьогоднішній день, варикозне розширення вен малого тазу – це захворювання, яке вражає лише жінок, які перебувають у репродуктивному віці.
Сучасна медицина виділяє лише два варіанти, за якими може протікати захворювання. Перший варіант – це синдром нікого венозного повнокров’я, яке виникає в малому тазу. Другий варіант – це розширення вен не тільки в малому тазі, але і в промежини, вульви.
Нерідко дане захворювання виникає у вагітних жінок. Воно спровоковане тим, що жінка швидко набирає вагу, і органи малого тазу розширюються, в результаті чого відбуваються додаткові навантаження на вени.
Крім того, венозне розширення малого тазу може виникати з-за того, що жінка перенесла тромбоз кінцівок або венозне розширення вен на кінцівках.
Як діагностувати захворювання
Для того, щоб виявити правильний діагноз, необхідно в обов’язковому порядку пройти якісне звукове дослідження.
Якщо діагноз, таким чином, поставлено, можна не продовжувати дослідження, хоча медицина пропонує також пройти ще й флебографію, яка стане додатковим підтвердженням.
Якщо ж є якогось роду сумніви, може проводитися лапароскопія. Але, найчастіше, якщо вона проводиться, лікарі відразу ж налаштовують себе на проведення операції, перев’язуючи яєчникові вени.
Як лікувати венозне розширення малого тазу
Для того, щоб лікування варикозу малого тазу пройшло максимально швидко і повноцінно, необхідно підійти до процесу лікування комплексно.
- Для багатьох доведеться повністю змінити спосіб життя, так як необхідно забезпечити повноцінні фізичні навантаження, а також залишити позаду погані звички.
- Необхідно почати вести активний спосіб життя, більше гуляти на свіжому повітрі, часто міняти положення.
- В обов’язковому порядку потрібно носити еластичні колготки, які будуть стримувати вени і допоможуть захворювання не міняти свою стадію.
- Важливо займатися лікувальною фізкультурою, вправи якої можна відшукати, як в інтернеті, так і попросити, щоб їх показали в поліклініці.
- Гормональний фон і статус також необхідно нормалізувати для того, щоб надалі не було рецидиву захворювання.
- Терапія за допомогою медикаментів, які виписує лікар.
- При необхідності хірургічне втручання.
Медикаментозна терапія
Саме медикаментозної терапії необхідно приділити належну увагу, загостривши увагу на те, що ні в якому разі не можна, щоб пацієнт самостійно вирішував, які ліки приймати.
Найголовнішим препаратом, який застосовується при даному захворюванні, вважається венотоніки, який прописують певними курсами, не більше 3 місяців за раз.
Серед венотоников можна виділити такі лікарські препарати, як детралекс, курантил, гинкор-форте. Всі ці препарати є комбінованими і впливають на організм комплексно, працюючи в різних напрямках.
Терапія на гормонах
Багато хто чомусь лякаються від слів гормональна терапія, боячись, що з’явиться зайва вага. Насправді сучасні препарати підбираються індивідуально, і якщо і відбувається збільшення ваги, то лише на кілька кілограм, але не більше того.
Хірургічне лікування
При варикозі малого тазу, іноді просто необхідно оперативне хірургічне втручання, яке допоможе уникнути наслідків, які тягнуть за собою хвороби, пов’язані з венами. Операція може мати два різновиди, залежно від стадій захворювання:
- Перев’язка венозних сплетень, для того, щоб захворювання не розширювалося.
- Емболізація, тобто повноцінна операція, яка проводиться через внутрішнє стегно.
Необхідно відзначити, що, на жаль, медицина ще не дуже сильно розвинена в даній області, а тому, навіть після проведення операції не рідко протягом 6 місяців відбуваються рецидиви.
Як показує практика, після 3 рецидиву і відповідно 3 операції, захворювання перестає давати про себе знати і починає процес поліпшення стану організму.
У будь-якому випадку важливо своєчасно звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням, адже в іншому випадку можна ще більше нашкодити власному організму. Тільки своєчасне звернення до фахівця допоможе позбутися від захворювання в найкоротші терміни.