ЗМІСТ:
- Причини і симптоми захворювання
- Діагностика трахеїту у дітей
- Лікування трахеїту
- Профілактика трахеїту у дітей
Трахеїт називається запальний процес у слизовій оболонці трахеї. Трахея являє собою порожню трубку, яка має своїм початком гортань і закінчується розгалуженням, ведучим в бронхи. Трахеїт відноситься до гострих респіраторних хвороб і викликається вірусами, бактеріями або впливом хімічних подразників.
У дітей трахеїт протікає з більш вираженою симптоматикою і загрожує ускладненнями, викликаними проникненням інфекції далі по дихальним шляхам в бронхи і легені.
Дитячі трахеїти небезпечні ще й таким ускладненням, як круп — раптовим набряком гортані, що призводить до задухи. Ось чому важливо своєчасно виявити це захворювання у дитини і розпочати відповідну терапію.
Причини і симптоми захворювання
Гострий трахеїт у дитини рідко буває ізольованим, частіше йому супроводжують риніти, ларингіти або фарингіти. Розвитку захворювання сприяють вірусні інфекції, рідше бактеріальні, ще рідше грибкові.
Причинами також можуть бути:
- холодний (або надмірно гарячий) повітря;
- вдихання пилу;
- дратівливі токсичні речовини (тютюновий дим, фарба, аерозоль, пари бензину);
- наявність в трахеї чужорідних тіл;
- деякі хвороби внутрішніх органів;
Іноді трахеї може бути наслідком алергічної реакції. Діти хворіють трахеїт частіше в перші роки життя в сезони, сприятливі для вірусів — навесні і восени. Хвороба частіше розвивається на тлі ослабленого захисних здібностей організму.
До основних симптомів хвороби відносяться:
- Кашель. При трахеїті він зазвичай грубий, низького тембру (наче дитина кашляє в трубу) та на початкових стадіях хвороби сухий. Пізніше кашель стає вологим, спостерігається виділення мокротиння. Посилення кашлю відбувається з настанням нічного часу, що сприяє порушенню сну, плачу дитини і загального ослаблення організму.
- Підвищення температури (частіше незначне).
- Больові відчуття в носоглотці, глотці, між лопатками і за грудиною, які посилюються під час нападів кашлю.
- Слабкість, підвищена сонливість в денний час, апатія, примхливість.
- Може спостерігатися збільшення лімфовузлів.
- Осиплість або захриплість голосу.
- Біль в горлі, утруднене носове дихання та інші симптоми супутніх трахеиту хвороб.
У важких випадках гострого трахеїту у дітей, особливо молодшого віку, до даними симптомами можуть приєднуватися гнійні виділення при отхаркивании мокротиння, задишка, утруднене дихання.
Діагностика трахеїту у дітей
Діагностикою даного захворювання займається отоларинголог (лікар-ЛОР). При первинному зовнішньому огляді дитини виявляється колір шкіри (якщо дихання порушене, вона може придбати сіруватий відтінок), оцінюється носове дихання, обмацуються грудна клітка і лімфатичні вузли.
Оглядається також горло та проводиться аускультація — вислуховування грудної клітки з допомогою фонендоскопа з метою виявлення порушень у дихальних процесах у вигляді хрипів і жорсткого дихання. Лікар займається також питаннями батьків про розвиток хвороби і попередніх їй подій.
Слід з’ясувати, чи не було у дитини контакту з хворими дітьми, не схильний до алергії, не вдихав він подразнюючі речовини.
До лабораторних методик діагностики трахеїту відносяться:
- аналіз крові (для виявлення запального процесу);
- рентген грудної клітини (для виключення бронхіту і пневмонії);
- трахеобронхоскопія;
- бактеріологічне дослідження мазків з ротової порожнини та посів мокротиння (для визначення збудників захворювання);
- проби на алергію (проводяться при підозрі на алергічну етимологію трахеїту);
Лікування трахеїту
Батькам насамперед потрібно знати, що самостійне лікування трахеїту у дитини неприпустимо і може завдати йому шкоди у вигляді розвитку бронхіту або переходу гострого трахеїту в хронічну форму. Крім того, не слід застосовувати для лікування дітей дорослі препарати.
Пріоритетне завдання в терапії трахеїту — боротьба з запальними процесами в слизовій оболонці і кашлем, який діє на дитячий організм особливо виснажливим чином. Крім цього потрібно підсилювати імунні здібності дитини і займатися поповненням вітамінів та інших корисних речовин.
У випадках, коли трахеїт протікає рівно, без ускладнень у вигляді утруднення дихання або рясного виділення гною, антибіотики можуть і не застосовуватися. Досить симптоматичного лікування і детального дотримання лікарських рекомендацій.
Однак якщо аналіз виявив наявність бактеріальної інфекції (гемофільної або пневмококової), прийом антибіотиків неминучий. Призначення протимікробних препаратів також може сприяти висока температура і загальне погіршення самопочуття хворого.
На початковій стадії хвороби завданням батьків є усунення сухого нав’язливого кашлю, який слід перевести у вологий для якнайшвидшого виведення з трахеї мокротиння разом з вірусами і мікробами. На цьому етапі лікар прописує рослинні препарати (корінь солодки, грудні збори) і ліки для розрідження мокротиння (ацц, амбробене та інші).
Як тільки кашель стає мокрим, ці препарати скасовуються, і дитині призначається стимулює відхаркування полоскання горла антисептичними розчинами і інгаляції. Застосовуються компресорні і парові інгаляції. Доцільно використання спеціальних медичних апаратів для інгаляцій — небулайзерів, що діють на основі ультразвуку.
Рекомендується рясне вживання рідини (природно, теплою) і прийом вітаміновмісних відварів. Дітям старше 4-5 років добре допомагають грудні розтирання, прогрівання, ножні ванни з гірчицею, компреси з гірчицею і медом.
Хронічний трахеїт у дітей на стадії загострення лікується практично тими ж способами; на стадії ремісії застосовуються фізіотерапевтичні методики — ультразвукові інгаляції, УВЧ-терапія, индуктометрия (вплив на організм магнітним полем) або електрофорез для протизапального лікування.
Дітям під час лікування слід коригувати спосіб життя:
- уникати переохолодження;
- виключити довгі і гучні розмови;
- дотримувати постільний режим;
Профілактика трахеїту у дітей
Попереджувальні заходи проти трахеїту полягають у своєчасному усуненні причин, що викликають захворювання — лікуванні ринітів, гайморитів і фарингітів. Для попередження простудних захворювань та інфекцій батькам необхідно стежити за сприятливими умовами в приміщенні — вологістю повітря (вона не повинна бути зниженою) і температурою.
Дитяча кімната і взагалі вся квартира повинні регулярно провітрюватися. Ні в якому разі дорослим не можна курити в квартирі, особливо в присутності дитини.
Одягаючи дитину для прогулянки, батькам не слід надягати на нього занадто багато речей. Перегрів навіть більш небезпечний в плані простудних захворювань, ніж переохолодження. Слід підтримувати дитячий імунітет з самого народження, застосовуючи загартовуючі процедури і привчаючи дитину до активного способу життя.
