Нормальний артеріальний тиск у здорової дорослої людини має становити 120 на 80 мм. рт.ст. Можливі невеликі коливання в ту або іншу сторону, які також є нормою і залежать від особливостей конкретного організму. При гіпертонії обидва показники підвищуються, а при гіпотонії – стають менше.
Але в деяких випадках зменшується різниця між систолічним і діастолічним тиском. Приміром, тонометр показав тиск на 110 90: що це значить? Не треба панікувати, найчастіше неправильно проведено вимірювання тиску або поламаний тонометр. Повторіть вимірювання через якийсь проміжок часу або скористайтеся іншим приладом. Тиск 110 на 90 або 120 на 100 може бути варіантом норми. Це відноситься до тих людей, які професійно займаються спортом.
Раніше не звертали особливої уваги на нижню тиск, особливо в тому випадку, коли верхнє в нормі. Але подальші дослідження прояснили той факт, що обидва цих показника впливають на самопочуття людини. Стан, коли верхній тиск показує цифру менше 140 мм. рт.ст., а нижню – до 110, називається ізольованим діастолічним тиском. Вже при нижньому тиску 110 мм. рт.ст. пацієнт відчуває це фізично. Це може проявлятися головним болем, задишкою, кровотечею з носа, погіршенням зору.
Чому небезпечно високу нижню тиск?
При підвищенні діастолічного тиску до показника 90 мм. рт.ст. і більше кровоносні судини відчувають нестачу крові. При подальшому підвищенні цього параметра є ризик того, що судинний просвіт перекриється повністю, що спричинить за собою негативні наслідки для здоров’я.
Відбувається витончення артеріальних стінок, з’являються атеросклеротичні бляшки, які заважають кров’яного потоку. Цікавий факт, що на венозних стінках атеросклеротичних бляшок практично ніколи не формується. Вони не складаються з м’язової тканини, як артеріальні, і завжди працюють в нормальному режимі, вони не відчувають такого тиску, як артерії.
Постійне підвищення діастолічного тиску вважають однією з основних причин розвитку атеросклерозу. Саме тому сучасні спеціалісти почали приділяти більше уваги цьому параметру. Згідно з класифікацією ВООЗ за показником діастолічного тиску гіпертонію поділяють на три ступені. При показнику 90-100 мм рт.ст мова йде про першій стадії, 101-110 – друга стадія і вище 110 – третя.
Основні симптоми
Висока нижнє тиск проявляється низкою симптомів тільки на наступних стадіях захворювання. Перша стадія найчастіше залишається непоміченим, навіть якщо хворий проходив плановий медогляд або звертався до лікаря з якоїсь іншої причини. На початку хвороби симптоми або зовсім відсутні, або мають загальний характер, і негативні відчуття списуються на який-небудь інший недуга.
Симптоми ізольованої діастолічної гіпертонії подібні з загальними симптомами, притаманними хронічної гіпертонії. Це зрідка з’являється запаморочення, можливе почастішання серцебиття. При бігу, ходьбі по сходах вгору, спостерігається задишка.
Часто виникає така ситуація, коли хворий, побачивши на табло тонометра 110 на 90 тиск – починає приймати препарати, що знижують тиск, мимовільно, без консультації з лікарем. Це дуже небезпечно, так як в цьому випадку також падає верхнє тиск, яке до цього було в нормі. При підвищеному нижньому тиску відбувається порушення кровотоку в серцевому м’язі. Вона знаходиться в стані постійного напруження, судини стають жорсткими, втрачають еластичність і проникність. З часом стан погіршується, зміни набувають необоротний характер, з’являються тромби.
Причини зміни нижнього тиску
Із-за якихось причин значення нижнього тиску може відхилятися від норми? Їх багато, давайте розглянемо основні.
Методи лікування
Основне, що необхідно зробити людині з ізольованою діастолічною гіпертензією – це повністю поміняти свій спосіб життя. Це стосується, перш за все, контролю раціону: не можна вживати пересоленную їжу, всілякі магазинні шкідливості у вигляді тістечок, випічки, печива, газованої води і солодких напоїв, жирної їжі. Принципи правильного харчування повинні дотримуватися неухильно. Від алкоголю і куріння слід відмовитися. Стресових ситуацій треба уникати, а якщо це неможливо, необхідно зробити все можливе, щоб усунути їх наслідки: правильно розслаблятися, освоїти медитативні практики. Якщо є необхідність, можна звернутися до психолога.