Систолічний тиск — це артеріальний тиск (АТ) у момент скорочення серцевого м’яза, яке відчувають стінки судин при циркуляції крові. Його також називають верхнім тиском, показники якого в межах норми повинні складати 110-120 мм рт. ст.
На показники АТ впливають:
- сила, з якою скорочується серцевий м’яз;
- тонус і еластичність судин;
- показники серцевих скорочень за одну хвилину.
Вищеперелічені показники залежать від спадковості, способу життя і наявності або відсутності певної групи захворювань, що впливають на функціонування серцево-судинної системи.
Відмінність систолічного від діастолічного тиску
Тиск систолічний — це верхній параметр АТ, що вказує на рівень тиску в період, коли серцевий м’яз скорочується, виштовхуюча кров в артерії. Верхній показник визначає сила скорочення серця.
Діастолічний тиск — нижній параметр ПЕКЛО, який визначається в момент розслаблення серцевого м’яза. Цей показник визначає багато в чому тонус і эластичност стінок судин.
Нормою верхнього і нижнього ПЕКЛО сситаются показники 120/80 мм. рт. ст. Систолічний тиск, як правило, вище діастолічного на 30/40 мм. рт. ст. Різниця між верхнім і нижнім ПЕКЛО називається пульсових тиском.
З віком показники верхнього ПЕКЛО збільшуються, а нижнє тиск стабілізується.
Високий систолічний тиск є одним з факторів, що впливають на розвиток інсульту. Діастолічний говорить про наявність проблем з судинами і нирками.
Знижений верхнє ПЕКЛО
Причинами низького систолічного тиску можуть бути:
- перевтома;
- великі фізичні навантаження;
- вагітність;
- травма головного мозку;
- брадикардія;
- цукровий діабет;
- дисфункція серцевого клапана.
Недосипання, регулярні стреси і тривалий робочий день згубно позначається на роботі серцевого м’яза. Всі ці фактори призводять до зниження систолічного АТ.
У період вагітності в організмі жінки йде глобальна перебудова, що стосується і кровоносної системи. З цієї причини в перший триместр верхнє артеріальний тиск може знижуватися до 10 одиниць.
При регулярних, великих фізичних навантаженнях, зокрема у спортсменів, організм переходить в режим економії», знижуючи ритм скорочень серцевого м’яза. Це в свою чергу призводить до знижених показників.
Брадикардія являє собою зменшення серцевого ритму, що є наслідком міокардиту, ішемічної патології, атеросклерозу. Такий стан може призвести до появи інфаркту міокарда або інсульту.
У діабетиків, які страждають дисбалансом глюкози, спостерігається в’язкість крові. Це є однією з причин, чому при діабеті спостерігається знижений артеріальний тиск.
На дисфункцію серцевого клапана можуть вплинути наступні патології:
- атеросклероз;
- ревматизм;
- травма грудної клітки.
Порушення роботи клапана призводить до зниження систолічного тиску.
Симптоми низького АТ
До основних симптомів низького верхнього АТ належать:
- запаморочення;
- сонливість;
- апатія;
- пітливість;
- забудькуватість;
- головні болі;
- втрата свідомості.
При різкій зміні положення тіла при зниженому тиску людина починає відчувати запаморочення.
Вночі гіпотоніки можуть страждати безсонням, а в денний час відчувати слабкість, відчуття втоми, сонливість. Внаслідок цього страждає зниженим АТ, стає апатичною або дратівливим. Він відчуває ниючі, тупі головні болі, часто стає забудькуватою і розсіяним. Також може спостерігатися підвищене потовиділення. В задушливих приміщення або при великому скупченні народу гіпотонік може втрачати свідомість або перебувати в переднепритомний стані.
Підвищений верхнє ПЕКЛО
Основні причини високого систолічного тиску:
- патології серцево-судинної системи;
- віковий фактор;
- атеросклероз;
- стреси;
- шкідливі звички;
- пасивний образ життя.
Всі ці фактори є головними причинами порушення скорочення серцевого м’яза.
Симптоми високого артеріального тиску
Підвищений систолічний тиск проявляється наступними ознаками:
- дратівливість;
- безсоння;
- шум у вухах;
- прискорене серцебиття;
- набряклість;
- оніміння кінчиків пальців.
Нерідко підвищений АТ протікає безсимптомно. З цієї причини лікарі гіпертонію називають «тихим вбивцею». Стійке високий систолічний тиск часто призводить до інфарктів міокарда.
Діагностика
При відхиленні від норми показників тиску, крім вимірювання тонометром, лікар призначає наступне обстеження:
- загальний і біохімічний аналіз крові;
- дослідження серця фонендоскопом;
- ехокардіографію;
- електрокардіограму;
- доплерографію судин.
При виявленні захворювань нирок, серця або шлунково-кишкового тракту може знадобитися огляд фахівців вузьких спеціальностей: нефролога, кардіолога, гастроентеролога.
Лікування
Терапію систолічного тиску призначає виключно лікар після поставленого діагнозу. Лікування включає в себе:
- прийом медикаментів;
- фізіотерапію;
- правильне харчування;
- відмова від шкідливих звичок;
- профілактичні заходи.
При знижених показниках
Низький систолічний тиск усувається шляхом прийому препаратів, що містять кофеїн. До них відносяться:
- Цитрамон;
- Пантокрин;
- Этилефрин;
- Флюдроэрготамин.
Для підвищення ПЕКЛО також проводять фізіопроцедури, дія яких спрямована на поліпшення тонусу судин. Пацієнтам з високим артеріальним тиском призначають:
- магнітотерапію;
- рефлексотерапію;
- кріотерапію;
- масаж.
При наявності патологій, що викликають гіпотонію, лікуючий лікар призначає додаткові медикаменти для усунення хвороби.
При знижених показниках також важливо включати в раціон продукти, що підвищують АТ. До цієї категорії відносять:
- солодощі;
- солону їжу;
- гострі приправи;
- жирні сорти м’яса;
- кофеїновмісні напої.
При підвищених показниках
Лікування при високому систолічному тиску включає в себе:
- прийом інгібіторів АПФ та бета-адреноблокаторів;
- прийом діуретиків та антагоністів кальцієвих каналів;
- електросон;
- дієтотерапію.
За допомогою перерахованих вище препаратів, фізіопроцедур і правильного харчування вдається знизити частоту систолічної гіпертонії і ризик розвитку ускладнень серцево-судинної системи.
Інгібітори АПФ і антагоністи кальцію призначають з метою розширення судин. Інгібітори, в свою чергу, поділяються на три групи:
- сульфигидрильную;
- карбоксильную;
- фосфинильную.
До сульфигидрильной групи відносяться такі препарати:
- Каптоприл;
- Беназеприл;
- Зофеноприл.
Карбоксильна група:
- Цилазаприл;
- Лізиноприл;
- Эланаприл;
- Раміприл;
- Спираприл.
У фосфинальную групу входить препарат фозиноприл. Інгібітори АПФ є серйозними лікарськими засобами, які можуть бути призначені виключно лікарем.
Діуретики відіграють допоміжну роль і допомагають виводити зайву рідину з організму, що сприяє нормалізації тиску. Адреноблокатори покликані захищати судини серця і головного мозку.
Дієтотерапія при підвищеному систолічному тиску повинна виключати наступні продукти:
- смажену і жирну їжу;
- консервацію;
- напівфабрикати;
- алкоголь;
- солоності;
- солодощі;
- кофеїновмісні напої.
У раціон пацієнта, що страждає підвищеним систолічним АТ повинні входити кисломолочні продукти, овочі, нежирні сорти м’яса і риби, приготовані на пару.
Дотримання дієти допоможе швидко нормалізувати показники і уникнути появу ускладнень. При відсутності належного лікування відхилення від норми може призвести до серйозних наслідків зі здоров’ям.
Профілактика
Тримати в нормі систолічний тиск допоможе здоровий спосіб життя з помірними фізичними навантаженнями.
Також дуже важливо дотримуватися режиму дня і неспання. По можливості слід уникати стресових ситуацій.
Офісним працівникам не варто забувати, що кожні півгодини необхідно робити хоча б п’ятихвилинну зарядку.
Відмова від тютюнопаління та частого вживання алкогольних напоїв також допоможе привести тиск в норму.
Правильне харчування і постійні, тривалі прогулянки на свіжому повітрі сприяють нормалізації показників.
При відхиленні систолічного тиску від норми бажано відразу звернутися до лікаря. Своєчасна терапія та профілактичні заходи допоможуть уникнути більш серйозних наслідків зі здоров’ям.