ЗМІСТ:
- Причини оперізувального лишаю
- Симптоми оперізувального лишаю
- Діагностика оперізувального лишаю
- Лікування оперізувального лишаю
- Профілактика оперізувального лишаю
Одне з найпоширеніших серед вірусних захворювань, яке вражає шкірний покрив і нервову систему людини – це оперізувальний лишай.
Найчастіше до цього захворювання схильні люди похилого віку, які раніше перехворіли вітрянкою.
Причини оперізувального лишаю
З того самого часу, коли людина перехворіла «вітрянку», він стає носієм вірусу Herpesviridae, який протягом тривалого часу знаходиться в організмі у «сплячому» стані.
Як правило, місце його локалізації це нервові тканини. Так він може не проявлятися до декількох десятків років.
Досі медикам не вдалося точно встановити механізм виходу вірусу зі сплячки, вони припускають, що інфекція може активізуватися при ослабленні імунітету, фізичних травмах, у результаті сильного стресу або емоційного перенапруження.
Часто причиною виникнення оперізувального лишаю можуть бути інші інфекційні захворювання (наприклад, ВІЛ – інфекція) або переохолодження організму.
В основному оперізувальний лишай атакує літніх людей та онкологічних хворих, які нещодавно перенесли хіміотерапію або променеву терапію.
Симптоми оперізувального лишаю
Оперізувальний лишай практично завжди починається гостро. Симптоматика захворювання яскраво виражена. До основних симптомів відносяться:
- підвищення температури тіла, невелика лихоманка.
- загальне нездужання, ломота по всьому тілу.
- ниючий головний біль.
- в місцях на шкірі, де з’являться пухирці, починається печіння, поколювання або оніміння, часто супроводжується больовими відчуттями.
- поява червоної висипки, а потім і пухирів на шкірі.
- нестерпний свербіж.
- зниження працездатності, в’ялість, хронічна втома.
Це перші симптоми захворювання. Через тиждень пухирі лопнуть, підсохнуть і на шкірі утворюється щільна кірочка бурувато-жовтого кольору.
Ще через пару днів скоринки повністю відваляться, а на їх місці залишаться незначні пігментні плями.
Однак існують і атипові прояви захворювання, такі як: абортивний, міхурово, геморагічне, гангренозної. Всі ці прояви зустрічаються вкрай рідко, але мають характерні ознаки:
- абортивний – повна відсутність болю під час протікання хвороби або відсутність бульбашкових висипань.
- геморагічне – на шкірі з’являються кров’яні бульбашки.
- міхурово – дрібні висипання в результаті злиття перетворюються в великі бульбашки, наповнені рідиною.
- гангренозної – з’являється некроз шкіри на ураженій ділянці.
Діагностика оперізувального лишаю
Оперізувальний лишай можна діагностувати лише тільки після огляду хворого, на підставі його скарг і симптомів захворювання.
До лабораторним дослідженням цього вірусу не вдаються. На ранніх стадіях оперізувальний лишай дуже схожий з іншими захворюваннями.
Тому потрібно бути дуже обережним у діагностуванні захворювання. Однак є і характерні ознаки оперізувального лишаю, які відрізнять його від інших захворювань:
- характерні гострі болі, що посилюються в нічний час.
- одностороння форма утворень.
- захворювання супроводжується порушеннями центральної нервової системи.
- після перших висипань, через кілька днів можуть з’явитися нові.
Лікування оперізувального лишаю
В основному оперізувальний лишай не вимагає лікарського втручання. Досить правильно доглядати за шкірою, щоб не допустити можливості приєднання вторинної інфекції.
Досить примочок і ванн з Делаксином, який дезінфікує і знімає свербіж.
Якщо ж захворювання протікає у важкій формі, то медиками призначаються:
- противірусні препарати ( ацикловір, валацикловір, фамцикловір);
- знеболюючі ( анальгетики, трициклічні антидипресанты, протисудомні засоби);
- імуномодулятори ( циклоферон, аміксин, віферон, тактивін, лікопід, иммуномакс, деринат, изопринозин, ферровир та ін);
- вітаміни; засоби для обробки уражених ділянок шкіри ( фукорцин, рідина Кастелани, зеленка, солкосерил).
Але важливе значення, а швидше за все саме перше, при лікуванні оперізувального лишаю, мають правила особистої гігієни.
Їх то і необхідно обов’язково ретельно дотримуватися. Уражені ділянки шкіри обов’язково повинні бути сухими і чистими.
Це охоронить від повторного інфікування. Не рекомендується під час захворювання використовувати мазі і креми, особливо містять антибіотик.
Обов’язково покривати стерильною пов’язкою уражену ділянку шкіри, щоб уникнути поширення захворювання і не носити синтетичний одяг, особливо обтягуючий. Повністю уникати громадських місць.
У період лікування оперізувального лишаю хворі повинні повністю відпочивати, відмовитися від будь-яких фізичних навантажень, уникати психотравмуючих ситуацій і обов’язково правильне і повноцінне харчування.
Профілактика оперізувального лишаю
Оперізувальний лишай не передається від хворої людини здоровій. Однак є ризик зараження при безпосередньому контакті з шкірними висипаннями, тому необхідно прикривати стерильною серветкою уражені ділянки шкіри.
В профілактиці захворювання важливу роль відіграє зміцнення імунітету організму людини, загартовування. Необхідно вести активний і здоровий спосіб життя, частіше ходити на прогулянки. Крім усього, особам, які входять в категорію ризику, необхідно уникати переохолоджень, перегрівань, будь-яких емоційних потрясінь, стресів, правильно і повноцінно харчуватися.
Не маловажну роль для профілактики грає і щеплення від захворювання. Дотримуючись такі прості правила, і ви гарантовано уникнете такого захворювання, як оперізувальний лишай.
