Сніговик
автор: Василь Пузирьов
Хто стоїть біля нашої ялинки?
Ком, ком, ком і дві волоті.
Самий нижній ком – великий,
Трохи менше ком – другий,
Верхній, самий малий ком,
Стареньким накритий відром,
Рваний шарф йому обновка,
Замість носика – морквина,
Замість очей – дві жаринки…
Напевно знають всі
І скажуть в той же мить –
Біля ялинки … (сніговик).
Веселий сніговик
автор: Наталія Лишко
Сніговик стоїть – регоче,
Небо, він – мітлою лоскоче.
Розмістилося на маківці
Синє відро – іграшка.
Очі чорненькі точки,
Замінили уголечки.
Ніс – величезна морквина!
Притягнув з дому Вовка.
Рот йому намалювали,
Довго шарфик вибирали:
То короткий, то не яскравий,
У смужечку, але мазкий!
З бамбуленом – для дівчат,
Виріс швидко з пелюшок!
Прив’язали синій – Сашин,
Так вирішили наші діти.
Шубка – сніговий пуховик,
Дуже щасливий сніговик.
Веселить чесної народ,
Всіх, хто мимо не пройде!
Біля старої дзвіниці
Сніговик стоїть задоволений.
Красивіше ніж на листівках,
На весь куля горить посмішка.
Сніговик
автор: Ігор Обуховський
Хто зачепив тебе ніяково,
Йшов до під’їзду навпростець?
Хто забрав твою морквину,
Милий товстий сніговик?
За ніч снігом припорошит,
Вранці двері отворю:
Я тебе в біді не кину!
Там, де треба – полагоджу!
Мрія Сніговика
автор: Тетяна Лило
Брови – тріски,
Оченята – тріски,
Немає відра,
І навіть кепки,
Руки – гілки…
І нехай!
Але прошу
(Хоч мені ніяково)
До Різдва одну морквину!
Подаруйте!
Як-ніяк,
Кращий ніс
Сніговика!