ЗМІСТ:
- Причини виникнення мікроінсульту
- Основні типи мікроінсультів
- Клінічні прояви мікроінсульту
- Наслідки мікроінсульту головного мозку
- Перша допомога при микроинсульте
- Лікування мікроінсульту
- Профілактика мікроінсульту
Мікроінсульт – це короткочасне порушення мозкового кровообігу, що протікає за типом транзиторної ішемічної атаки, наслідки якого проходять протягом 24 годин.
Причини виникнення мікроінсульту
Причиною розвитку мікроінсульту є спазм мозкових судин, який розвивається при таких захворюваннях:
- атеросклерозі мозкових судин;
- мерцательных аритміях;
- інфаркті міокарда;
- гіпертонії.
Серед факторів щодо розвитку мікроінсультів можна виділити наступні:
Основні типи мікроінсультів
В залежності від патогенетичного механізму виділяють 2 види мікроінсульт:
- ішемічний, в основі розвитку якого лежить тромбоз або спазм судин головного мозку, що порушує харчування мозкової тканини і в кінцевому підсумку призводить до відмирання клітин;
- геморагічний, коли відбувається розрив судин головного мозку, що призводить до витікання крові у міжклітинний простір і здавлення тканин мозку.
Клінічні прояви мікроінсульту
Симптоматика при микроинсульте схожа з такою при інсультах, але вона носить короткочасний характер і через деякий час (24 години) триває.
Клінічна картина мікроінсульту проявляється:
- запамороченням;
- загальною слабкістю, що супроводжується сонливістю, розбитістю;
- параліч однієї сторони тіла;
- онімінням кінцівок, відчуттям повзання мушок на тілі;
- короткочасною втратою свідомості;
- підвищенням артеріального тиску;
- проблемами з промовою;
- гіперчутливістю на світло та інші подразники;
- погіршенням зору;
- порушенням координації рухів, проблемами з ходьбою, рівновагою.
Наслідки мікроінсульту головного мозку
Наслідки після мікроінсульту вельми варіабельні і характер розвитку безпосередньо залежить від віку пацієнта, наявності супутньої патології, а також від тривалості ішемії, від швидкості і характеру наданої першої допомоги.
Якщо у людини розвинувся ішемічний мікроінсульт, то наслідків з часом може і не бути.
Після геморагічного мікроінсульту при відповідної допомоги та лікуванні ускладнення можу пройти протягом 2-3 тижнів.
Серед легких наслідків мікроінсульту у хворого можуть виникнути порушення пам’яті, концентрації уваги, погіршення мова, рухової активності.
Також можуть розвинутися психічні порушення, які буде проявлятися дратівливістю, раптовими нападами агресії, порушення когнітивних функцій аж до розвитку недоумства. Але найчастіше такі наслідки виникають у літніх людей, які перенесли не один мікроінсульт.
Більш важкими ускладненнями вважаються хронічна дисциркуляторна енцефалопатія і склероз мозку.
Але найсерйознішим наслідком мікроінсульту є розвиток ішемічного або геморагічного інсульту з відмиранням клітин і тканин головного мозку.
Ймовірність виникнення інсульту збільшується після другого, третього мікроінсульту. Встановлено, що у 30% людей, які мають в анамнезі транзиторну ішемічну атаку, у подальшому обов’язково розвивається інсульт.
В такому випадку основні функції можуть не відновитися, що призведе до тяжких порушень здоров’я у вигляді парезів, паралічів, втрати чутливості, порушення ковтання і значного погіршення якості життя людини.
Ризик розвитку інсульту на тлі мікроінсульту можна розрахувати за наступною схемою:
I. Оцінка факторів:
II. Оцінка симптоматики мікроінсульт:
III. Оцінка тривалості мікроінсульт:
Результати:
Перша допомога при микроинсульте
Так як можливість розвитку інсульту безпосередньо залежить від швидкості надання медичної допомоги, то слід негайно викликати бригаду швидкої допомоги.
До її приїзду варто заспокоїти пацієнта, укласти його, забезпечити приплив свіжого повітря.
Лікування мікроінсульту
Лікування мікроінсульту повинно проводитися в лікувальному закладі негайно і бажано в перші 3 години від початку появи симптоматики, так як після 6 годин вже розвиваються незворотні зміни.
Основними напрямами боротьби з мікроінсультом є:
Для цього застосовуються такі групи препаратів:
Поза гострого періоду рекомендовані лікувальна гімнастика, масаж, дієта, фізіотерапевтичні процедури.
Профілактика мікроінсульту
Щоб запобігти розвиток мікроінсульту слід дотримуватися дієти, займатися спортом; люди, що належать до групи ризику, повинні контролювати артеріальний тиск, рівень цукру і холестерину в крові, приймати аспірин для профілактики тромбоутворення.