ЗМІСТ:
- Як лікувати грижу поперекового відділу хребта
- Фізіотерапія при грижі хребта
- Лікувальна фізкультура при грижі поперекового відділу хребта
- Хірургічне лікування грижі поперекового відділу
- Коли показаний оперативний метод лікування?
- Мікродискектомія
- Нуклеопластика
Грижа міжхребцевих дисків — логічне продовження остеохондрозу. Однак причиною може стати травма, і навантаження, причому як підвищена, так і недостатня. Процеси руйнування дисків призводять до того, що розривається їх оболонка (фіброзне кільце) і вміст випинається назовні.
По-перше, при цьому знижуються амортизаційні якості міжхребцевого диска, по-друге, та частина диску, що «не на місці», чинить тиск на нервові закінчення спинного мозку.
Найбільшим навантаженням і найбільшому зносу схильний поперековий відділ нашого хребта. Саме з цієї причини в цьому відділі найчастіше і виникає грижа.
Як лікувати грижу поперекового відділу хребта
Для лікування поперекового відділу застосовуються всі методи, за допомогою яких можливо лікування міжхребцевої грижі.
Методи консервативного лікування:
- медикаментозне лікування,
- тракція хребта (витягування),
- фізіотерапія,
- носіння корсета,
- лікувальна фізкультура,
- остеопатія.
Консервативні методи показані при легких проявах або проявах середньої тяжкості. Які конкретно методи призначить лікар, залежить і від ступеня захворювання, але й від його стадії. У період загострення обов’язково призначають медикаментозну терапію, яка полегшує біль, знімає м’язовий спазм. Обов’язковий в цей період постільний режим, щоб не турбувати хребет.
Якщо полегшення не настає, то для ослаблення тиску на нервові закінчення (головну причину болю) можна застосувати витягування хребта.
Метод тракції застосовується і в період ремісії. Витягування дозволяє «звільнити» міжхребцеві диски, що призводить до поліпшення їх живлення і сприяє відновленню нормальної структури і висоти дисків.
Під час розтяжки хребта подовжується укоротившееся м’язове волокно, зменшується патологічне напруження м’язів, знижується тиск усередині диска. Для витягування використовуються спеціальні пристосування, тренажери або спеціальні апарати, в яких процес проходить під контролем комп’ютера.
Фізіотерапія при грижі хребта
Фізіотерапія при грижі поперекового відділу застосовується і як метод лікування, і як метод реабілітації після консервативного або оперативного лікування.
Фізіопроцедури при грижі поперекового відділу:
- теплові процедури,
- підводний масаж,
- голкорефлексотерапія,
- електрофорез.
Електрофорез — один з найбільш популярних методів лікування грижі хребта. Вплив певних струмів на «хворе» місце надає помітний ефект. Що найголовніше, полегшує болі в попереку і допомагає виправити функціональні порушення, обумовлені грижею.
Електрофорез хороший тим, що з його допомогою можна доставити ліки прямо до хребта. Наприклад, при множинних грижах або одиничної грижі, має неврологічні прояви, досить успішно застосовується такий засіб, як карипазим, що вводиться в організм за допомогою електрофорезу.
В результаті грижа розм’якшується, болі йдуть, міжхребцеві диски омолоджуються і процеси їх старіння сповільнюються.
Лікувальна фізкультура при грижі поперекового відділу хребта
Зміцнення м’язового корсета — одне з головних умов успіху в лікуванні міжхребцевих гриж. Спеціально підібрані вправи допоможуть зміцнити м’язи, що підтримують хребет у попереку. Міцні м’язи набагато краще підтримують хребет, тому він стає менш уразливим.
Гімнастика передбачає комплекс вправ на згинання, розгинання і розтягування хребта. Всі вправи виконуються в повільному темпі, спокійно, без різких рухів. При загостренні захворювання рекомендовані вправи в положенні лежачи, після додаються й інші види вправ.
Безліч методів консервативного лікування грижі поперекового відділу дозволяє застосовувати їх в комплексі або вибирати ті, які підходять конкретному пацієнту. Мета консервативного лікування грижі — повне чи часткове її лікування.
В результаті лікування пацієнт повинен повернутися до нормальної, звичної для нього життя. У нього мають істотно покращитися рухові функції, він повинен мати можливість нормально займатися своєю професійною діяльністю або спортом.
Проте, якщо протягом 2-3 місяців повноцінного консервативного лікування суттєвого полегшення не настало, то , швидше за все, доведеться вдатися до оперативного лікування грижі. За статистикою близько 19% хворих грижею хребта можуть отримати допомогу тільки завдяки хірургічному втручанню.
Хірургічне лікування грижі поперекового відділу
Коли показаний оперативний метод лікування?
- Консервативне лікування не дало результатів.
- Часті загострення.
- Дуже інтенсивні болі.
- Серйозні неврологічні порушення: порушення сухожильних рефлексів, парези кінцівок, тазові розлади (нетримання сечі, порушення процесу дефекації).
Єдиний коли-то оперативний метод лікування даного захворювання, що полягає у видаленні пошкодженого диска, на щастя, пішов у минуле. Йому на зміну прийшли нові малоінвазивні методи.
Тривалість таких операцій, як правило, не більш півгодини, багато з них проводяться амбулаторно під місцевим знеболенням. Сучасні операції виконуються без розрізів, через один або два проколу шкіри, весь процес хірург спостерігає на моніторі, куди виводиться зображення з камери.
Звичайно, вартість таких операцій вища, ніж виконуваних по-старому, однак успіх після такого лікування досягає 95%.
Для лікування грижі поперекової найчастіше застосовують мікродискектомію і нуклеопластику.
Мікродискектомія
З допомогою спеціальних мікрохірургічних інструментів видаляється та частина міжхребцевого диска, яка випинається і тисне на нервові корінці.
Нуклеопластика
Принцип цієї операції дещо інший. За допомогою спеціального електрода, введеного в диск, руйнується тканина диска. В результаті таких маніпуляцій утворюється невеликий канал. Хірург може зробити кілька таких каналів, завдяки чому внутрішньодисковий тиск знижується, і грижа втягується назад.
Таким чином, результатом обох операцій стає усунення тиску на нервові корінці. Тобто, зникають біль у попереку, ногах, істотно покращуються рефлекси і рухові функції. Приблизно через 2-3 тижні пацієнт вже відчуває полегшення болю, а через 2-3 місяці стан значно поліпшується, і після реабілітаційних заходів абсолютна більшість пацієнтів можуть жити повноцінним життям.
Звичайно, в деяких випадках можливі рецидиви і після операції. Це обумовлено якимись індивідуальними особливостями організму. Наприклад, якщо дегенеративно-дистрофічні процеси, які і призводять до утворення гриж, тривають, і людина веде не зовсім правильний спосіб життя, то грижа може з’явитися знову.
Тому сподіватися тільки на лікарів не варто. Для здоров’я хребта ми повинні правильно харчуватися, бути фізично активними, але в міру своїх сил. Адже однаково шкідливі як «перевантаження», так і «недовантаження».
