ЗМІСТ:
- Причини виникнення трофічних виразок на ногах
- Симптоми трофічної виразки
- Діагностика та лікування трофічних виразок
- Лікування трофічних виразок антибіотиками
- Рецидиви і можливі ускладнення
В першу чергу, слід відзначити той факт, що сама по собі трофічна виразка – це не самостійне захворювання.
Воно розвивається як ускладнення при наступних патології: цукровий діабет, хронічна артеріальна, недостатність (облітеруючий тромбангіїт, атеросклероз, неспецифічний аортоартериит), хронічна венозна недостатність (посттромбофлебітична і варикозна хвороби), периферичні поліневропатії кінцівок та ін.
Розташовуватися виразки можуть у різних частинах тіла. Наприклад, при цукровому діабеті вони з’являються переважно на шкірі стоп, а на гомілці в більшості випадків виникають на тлі хронічної венозної недостатності.
Причини виникнення трофічних виразок на ногах
Порушення кровопостачання в певній ділянці шкірного покриву призводить до розладів мікроциркуляції, спричиняє нестачу поживних речовин і кисню, а також грубі метаболічні порушення в тканинах.
В результаті уражену ділянку некротизується і стає дуже чутливим до будь-травмуючим агентам і, що найнебезпечніше, — приєднання інфекції.
Неадекватна місцева та системна терапія при такому захворюванні здатна призвести до того, що процес стане хронічним, а гнійний вогнище може стрімко поширилися далеко за межі своєї первинної локалізації.
Є пацієнти, у яких перші ознаки розвитку венозної трофічної виразки спостерігалися в районі внутрішньої або зовнішньої щиколотки, а через певний час виразка займала майже всю поверхню гомілки, як «гольф».
Важливо знати, що в гнійно-запальний процес при трофічних виразках можуть залучатися не тільки підшкірна клітковина і шкіра, а також м’язи, і навіть кістки.
Симптоми трофічної виразки
Симптоми:
- посилення набряків;
- важкість у ногах;
- судоми м’язів по ночах;
- відчуття жару, печіння, свербежу;
- посилення гіперпігментації;
- екзема і дерматит;
- шкіра в місці ураження має лаковий вигляд;
- потовщення стінок шкірних покривів;
- зникнення рухливості;
- біль і напругу в нозі;
- прогресування лімфостазу, що характеризується появою на шкірі крапельок, схожих на росу.
Спочатку шкіра ноги стоншується і стає напруженою, сухий і дзеркально-блискуча. На ній помітні пігментні плями, а згодом з’являється невелика виразка, збільшується з часом.
Її краю поступово починають ущільнюватися, а дно набуває брудний наліт і кровоточить. І навіть мінімальна травма в такій ситуації веде до розширення виразкового дефекту, а також до приєднання інфекції.
Діагностика та лікування трофічних виразок
Якщо у хворого виявлена трофічна виразка, головне завдання лікаря – визначити причину захворювання. І для цього проводиться ультразвукова доплерографія судин нижніх кінцівок.
Крім того, обстеження включає в себе рентгеноконтрастную флебографію, а також черезшкірне вимірювання рівня кисню та інші дослідження кровотоку нижніх кінцівок.
При терапії трофічних виразок вимагається комплексний підхід, і насамперед він повинен бути спрямований на усунення захворювання, що спровокувала розвиток виразки.
Без цього в одному випадку з трьох повністю загоїти рану не вдається, а у кожного другого пацієнта після виписки відбувається рецидив.
Крім того, трофічні виразки потребують завжди і в місцевій терапії. В силу різних обставин, на жаль, лікування проводиться найчастіше не в умовах стаціонару.
Як правило, переважній більшості пацієнтів призначають консервативну терапію із застосуванням препаратів, які не враховують всі особливості хвороби, а також стадію ранового процесу і складу мікрофлори.
Бактеріологічні дослідження виразок виявляють найчастіше S. epidermidis, S. aureus, Proteusspp, Ps. Aeruginosa.
Нерідко виявляють у виразках грибкову інфекцію і навіть неспороутворюючих анаеробні мікроорганізми — пептострептококи, пептококи, мікроби з групи фрагилис та ін.
Важливо розуміти, що з таким складом мікрофлори у осередку ураження завжди існує високий ризик розвитку сепсису.
Лікування трофічних виразок антибіотиками
Детальне вивчення чутливості даних мікроорганізмів до антимікробних засобів демонструє нерідко, що ці штами є стійкими навіть до найсучасніших антибіотиків з широким спектром дії.
Виняток становлять лише деякі антисептики:
-
розчин діоксидину;
розчин йодопирона;
розчин мірамістину.
Високу активність зберігають також і препарати, які містять срібло, а саме — пов’язки з іонізованим чи чистим сріблом, нітрат срібла, крем з сульфатазолом срібла і т. д.
У той же час, необгрунтований прийом антибіотиків призводить найчастіше до сенсибілізації організму, а також розвитку складних алергічних реакцій, аж до летального результату. У 80 відсотків хворих трофічними виразками виникають з часом дерматологічні ускладнення зразок алергічного або контактного дерматиту, а також екземи.
Застосування системних антибіотиків без систематичних контрольних бактеріологічних досліджень та призначення протигрибкових засобів протягом антибактеріальної терапії тягне найчастіше поява у виразках стійких мікроорганізмів і грибів, а це в значній мірі зменшує шанси хворого на повне одужання.
Рецидиви і можливі ускладнення
Характерним для трофічної виразки є тривале і рецидивуючий перебіг. Без адекватної і своєчасної терапії основної хвороби, а також при збереженні в тканинах венозного застою виразки з’являються знову і знову.
Оптимальна тактика терапії включає в себе закриття трофічної виразки за допомогою консервативних методів з подальшим хірургічним втручанням.
Лікування можна проводити в стаціонарі або вдома — в залежності від стану пацієнта. Місцева терапія повинна полягати в щоденному догляді за виразкової поверхнею з допомогою прокладок з антисептичними складами.
На виразки накладаються пов’язки з загоюючими мазями, передбачені також бандажі еластичні. При загоєнні трофічних виразок необхідно надійно захищати рубець від можливих травм.
