ЗМІСТ:
- Профілактика і симптоми генітального герпесу
- Як лікувати генітальний герпес
- Супресивна терапія герпесу
- Кому показана супресивна терапія.
- Безпека супресивній терапії.
- Побічні ефекти противірусних препаратів
Генітальний герпес у чоловіків і жінок — заразне захворювання, що супроводжується висипом і болями в області зовнішніх статевих органів.
Генітальний герпес викликається вірусом родини Herpes simplex.
Як правило, генітальний герпес передається при статевих контактах. Також може передаватися дитині від матері під час пологів і в дуже рідкісних випадках зараження генітальним герпесом може статися контагиозне в туалеті або інших місцях загального користування, де може накопичуватися вірус.
Профілактика і симптоми генітального герпесу
Використання презерватива знижує ризик передачі хвороби приблизно на 50%, причиною невисокої мірою захисту є те, що герпетична висипка може бути розташовані в тих місцях, які презервативом не прикриваються: на мошонки, промежини, лобку, внутрішніх поверхнях стегон.
Однак є дані досліджень, згідно з якими одночасний з використанням презерватива прийом валацикловіру підвищує ступінь захищеності здорового партнера до 75%. Достовірних доказів того, що які-небудь препарати знижують ризик зараження герпесом, сьогодні не існує.
Як лікувати генітальний герпес
Супресивна терапія герпесу
В даний час основним методом лікування генітального герпесу є супресивна терапія. Супресивна, або ж превентивна терапія — це лікування, або, яке пригнічує вірус простого герпесу при тривалому безперервному прийомі противірусних ліків. До цих препаратів належать: ацикловір (зовіракс або), валацикловір і фамвир.
При цьому використання мазей на основі цих препаратів не ефективно для лікування рецидивів генітального герпесу навіть при щоденному використанні. Супресивна терапія полягає в тому, що поки пацієнт приймає препарат — рецидиви відсутні або рідкісні, а після припинення лікування можуть поновитися з колишньою інтенсивністю.
Один з цих препаратів необхідно щодня приймати в призначеній лікарем дозі місяцями або навіть роками. В результаті у більшості пацієнтів рецидиви або відсутні або слабо виражені. При цьому якщо навіть відбувається рецидив, то триває він на кілька днів менше, біль і свербіж виражена слабше, а ризик інфікування оточуючих знижується в 2-3 рази.
Без супресивної терапії безсимптомне виділення вірусу спостерігається приблизно у 30% хворих, тоді як на тлі супресивної тривалої терапії лише у 6-7%. Важливо й те, що вірус простого герпесу, розмножуючись, гнітюче впливає на імунну систему. З допомогою супресивної терапії вдається знизити вірусне навантаження на імунітет.
Кому показана супресивна терапія.
Показана супресивна терапія хворим генітальним герпесом лише в тих випадках, коли в рік відбувається 5 або більше рецидивів захворювання. Іншим хворим супресивна терапія не показана, вони повинні приймати противогерпетические препарати тільки безпосередньо в моменти рецидивування.
Безпека супресивній терапії.
Пацієнтами, що приймають противірусні препарати щодня, лікування переноситься добре. Взаємодії з іншими ліками та алкоголем не відзначено. На здатність до зачаття у жінок, у чоловіків противірусні препарати не впливають.
Терратогенным і мутагенний ефекти противірусні препарати не володіють. Згубно на печінку і нирки на відміну від багатьох антибіотиків не діють. Мікрофлору кишечника не пригнічують. Не впливають на увагу, швидкість реакції і пам’ять.
При тривалому прийомі безпечні. Причина безпеки ацикловіру, валацикловіру і фамвира криється в тому, що власне ліками вони не є — це предлекарства. Тобто активуються вони ферментів вірусною тимідинкіназою тільки в клітинах, які уражені вірусом герпесу, а в здорових клітинах ніяк себе не проявляють.
Однак при важкій патології нирок та імунодефіцитних станах різної природи необхідний підбір їх індивідуального дозування.
Резистентність до ацикловіру, валтрексу і фамвиру у хворих з нормальним імунітетом відзначена в 0,1-0,6% випадків, а у хворих на Снід пацієнтів — у 5% випадків. Тобто можна зробити висновок, що несприйнятливість до ліків при тривалому лікуванні практично не розвивається.
Побічні ефекти противірусних препаратів
При застосуванні ацикловіру в деяких випадках можлива шкірний висип, яка після відміни препарату швидко проходить. Вкрай рідко можуть спостерігатися нудота, легкий розлад шлунка або помірна головний біль, іноді сонливість.
У поодиноких випадках відмічено помірне підвищення рівня білірубіну та трансаміназ, невелике підвищення концентрації в плазмі крові креатиніну і сечовини.
При прийомі ацикловіру в декількох випадках також була відзначена дифузна алопеція — облисіння.
Оцінка ефективності супресивної терапії
Щоб оцінити ефективність лікування, рекомендується кожні півроку або рік робити перерви в лікуванні на 1 місяць і на тлі відміни препарату дивитися, поновлюються рецидиви генітального герпесу.
Додаток до супресивній терапії. Як доповнення до супресивної терапії при лікуванні генітального герпесу іноді призначають імуномодулятори. Для поліпшення загального самопочуття може бути корисною антиоксидантна терапія за допомогою вітамінно-мінеральних комплексів.
Не варто нехтувати і метаболічною терапією.
