Запалення сигмовидної кишки (сигмоидит): симптоми, лікування, препарати

Пристрій людського організму дивно. Не всі знають, що в їх тілі є S-подібна кишка, відома в медицині як сигмовидна кишка. Вона є частиною нижнього відділу товстого кишечника, слідуючи за низхідною ободовою кишкою. Калові маси, проходячи сигмовидну кишку, потрапляють у пряму і виводяться назовні. Запалення сигмовидної кишки, симптоми якого можна сплутати з іншими захворюваннями, не варто ігнорувати, адже хвороба повільно, але вірно руйнує заключну частину кишечника.

Зміст

  • 1 Анатомія сигмовидної кишки
  • 2 Основні причини запалення
  • 3 Запалення сигмовидної кишки і його види
  • 4 Симптоми сигмоидита
  • 5 Діагностичні мероприятияя
  • 6 Лікування патології
  • 7 Збалансована дієта

1 Анатомія сигмовидної кишки

Де знаходиться сигмовидна кишка? Кишечник людини складається з пов’язаних один з одним тонкого і товстого кишечника. Вони мають різне призначення, так у тонких кишках їжа перетравлюється і під дією ферментів розкладається на більш прості сполуки, які потім всмоктуються в кров. У товстому кишечнику здійснюється подальше всмоктування глюкози, води і солей електролітів. Поряд з цим зневоднена маса формує кал. Довге перебування калу в сигмовидній кишці провокує отруєння організму та розвиток алергії.

Сигмовидна кишка, завдяки своїй конфігурації, затримує просування калу з низхідної ободової кишки. Довжина цього S-образного ділянки залежно від статури людини коливається від 10 до 67 див. В нормі вона знаходиться в лівій клубовій ямці, але у неї є довга еластична брижова зв’язка. Завдяки цьому кишка може легко змінювати своє місце розташування. Це суттєво утруднює діагностику запальних захворювань сигмовидної кишки, так як біль при сигмоидите може локалізуватися не тільки в лівій нижній частині живота, але і в центрі або праворуч.

В принципі, ізольований сигмоидит зустрічається дуже рідко. Найчастіше одночасно страждає пряма і сигмовидна кишка. Інфекція може опускатися вниз з каловими масами, тоді джерелом запалення стане сигмовидна кишка, захворювання нижнього відділу товстого кишечника також викликають анальні тріщини і геморой.

2 Основні причини запалення

Причинами виникнення сигмоидита є:

  • Висхідне поширення запалення прямої кишки (анальні тріщини, парапроктит, проктит).
  • Розширення вен в області прямої і сигмовидної кишки і пов’язані з цим ускладнення: варикоз, тромбоз та тромбофлебіт брижових вен, геморой і тромбоз гемороїдального вузла.
  • Зниження кровопостачання кишечника (ішемія товстого кишечника). Першопричина цього явища криється в атеросклерозі, коли в просвіті судин формуються бляшки, зменшують кількість проходить крові. В результаті живлення органів і тканин погіршується. З-за ішемії в кишечнику можуть з’явитися ділянки омертвіння, від них і починається поширення запального процесу.
  • Застійні явища в кишечнику, які розвиваються через малорухливого способу життя і постійного вживання рафінованих продуктів. Малий вміст рослинної клітковини в їжі провокує запори, систематичне роздратування кишечника твердими каловими масами.
  • Хвороби інших органів шлунково-кишкового тракту (запальні захворювання жовчного міхура, підшлункової залози, 12-палої кишки та ін), харчова алергія та недостатнє вироблення травних ферментів. Все це викликає зниження перистальтики та атонічні запори.
  • Кишкові інфекції. Збудники кишкових інфекцій, наприклад, амебіазу або дизентерії, виробляють отруйні речовини, які руйнують слизову оболонку кишечника. У ній поступово з’являються дефекти – ерозії, а потім виразки. В сигмовидній кишці відбувається уповільнення проходження калових мас, що посилює руйнівний вплив токсинів.
  • Травми живота і хірургічні втручання. Ці причини викликають появу спайок між кишечником, сусідніми органами та черевною стінкою.
  • Неспецифічні захворювання – виразковий коліт і хвороба Крона, які можуть породжувати запалення S-подібної кишки.
  • Запалення, що поширився з інших органів. У жінок провокатором може виявитися хронічне захворювання органів сечостатевої системи, а у чоловіків – запалення передміхурової залози.
  • Наслідки впливу іонізуючого випромінювання. Клітини, які зазнали опромінення, можуть руйнуватися і видозмінюватися, завдаючи шкоди оточуючим здоровим тканинам.
  • 3 Запалення сигмовидної кишки і його види

    Сигмоидит може мати протікати в гострій формі або ж стати хронічним, періодично нагадуючи про себе рецидивами. В залежності від того, наскільки сильно та глибоко пошкоджена вистилання кишки, зустрічаються:

  • Катаральний сигмоидит – найлегша форма запалення, коли пошкодження стосується лише верхнього шару епітеліальної тканини.
  • Ерозивний сигмоидит розвивається на тлі не має лікування катарального запалення S-подібної кишки. Ушкоджений епітелій утворює ерозії.
  • Виразковий сигмоидит змінює ерозивний, на місці ерозій виникають більш глибокі дефекти тканин, звані виразками.
  • Перисигмоидит – дуже важка форма захворювання сигмовидної кишки. Деструктивні процеси зачіпають всі верстви кишки, тому вона втрачає свою рухливість і еластичність. Розвивається яскраво виражений спайковий процес.
  • Запалення сигмовидної кишки (сигмоидит): симптоми, лікування, препарати

    Рекомендуємо ознайомитися

    • Лікування коліту
    • Виразкова хвороба 12 палої кишки
    • Лікування виразки дванадцятипалої кишки препаратами

    4 Симптоми сигмоидита

    Симптоми і лікування запалення сигмовидної кишки при різних формах хвороби дещо відрізняються. Проте можна виділити кілька основних клінічних ознак захворювання:

  • Больовий синдром локалізується в лівій здухвинній частині живота (у лівому нижньому квадраті). Проте S-подібна кишка має довгу брижу, тому може переміститися в праву область або навіть вгору до діафрагми. В зв’язку з цим розташування больових відчуттів не показово. За характером біль нагадує напад апендициту, посилюючись в положенні лежачи і при спробі підйому ноги. Хворобливі відчуття при сигмоидите посилюються під час акту дефекації, при здійсненні різких рухів, при вчиненні тривалих піших прогулянках і в період трясіння в автотранспорті.
  • Порушення стільця. Найчастіше хворих мучать проноси, закрепи розвиваються у рідкісних випадках. Роздратований кишечник посилає сигнали до частим болючим позивів до дефекації. Рідкий смердючий кал має незначну домішка гною, слизу або крові. Коли хвороба доходить до виразкової стадії, кал починає походити на м’ясні помиї.
  • Поступове виснаження хворого і погіршення загального стану. Запальний процес і недоодержання організмом вітамінів і амінокислот викликають слабкість, зниження ваги, зниження працездатності, порушення сну та інші ознаки погіршення самопочуття.
  • 5 Діагностичні мероприятияя

    Перераховані симптоми можуть мати відношення до різних хвороб, тому постановка діагнозу повинна проходити при співпраці терапевта, інфекціоніста, хірурга та гастроентеролога. Для початку потрібно виключити апендицит, інфекційні захворювання, такі як холера, дизентерія або яскраво виражений дисбактеріоз, інші запальні хвороби кишечника – парапроктит, хвороба Крона, виразковий коліт та ін

    Запалення сигмовидної кишки (сигмоидит): симптоми, лікування, препарати

    Лікар почне обстеження пацієнта з опитування і загального огляду. Він проведе пальпацію живота для визначення місця локалізації болю і виявлення запаленої частини кишечника. В області сигмовидної кишки виявляється болючість і ущільненість тканин.

    Розширені аналізи крові і калу показують характер і ступінь вираженості запального процесу. У калі знаходять слиз, гній і кров, а мікроскопічне дослідження виявляє підвищений вміст еритроцитів, лейкоцитів і клітин епітелію. Біохімічні аналізи калу виявляють білки і ферменти.

    Рентгенографія кишечника підтверджує деформаційні зміни в складках кишки, зниження їх кількості або повне зникнення, ригідність стінок кишечника. Крім того, на рентгені дивляться, чи немає непрохідності кишки.

    Ректороманоскопія необхідна для зовнішнього огляду стану слизової оболонки прямої і сигмоподібної кишки. Лікар може побачити, наскільки сильно пошкоджена тканина кишечника і в якій стадії знаходиться хвороба. При необхідності можна взяти зразок для біопсії, щоб виключити онкологічні захворювання. Жінок направляють на УЗД статевих органів для виключення позаматкової вагітності, аднекситу, ендометріозу, так як вони можуть давати подібну симптоматику.

    6 Лікування патології

    Як лікувати захворювання сигмовидної кишки? Все залежить від причини, що викликала запалення і розвиток патології. Якщо в основі лежить інфекція, призначають антибіотики. Попередньо проводять бакпосів калу з визначенням чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних засобів. Найпоширеніші препарати – Бісептол, Ампіцилін, Ампіокс, Доксициклін, Фуразолідон, Фталазол, Тетрациклін, Сульфадиметоксин.

    Запалення сигмовидної кишки (сигмоидит): симптоми, лікування, препарати

    Найчастіше у пацієнтів є прояви дисбактеріозу, тому рекомендують 2-місячний курс пробіотиків – Аципола, Хілак форте, Лінексу, Лактобактерину, Бифидобактерина та ін Ці ж ліки потрібно обов’язково пити під час і після прийому антибіотиків.

    Хороші результати при тривалому проносі дає прийом Неосмектина і Смекти. Однак пацієнтам з діареєю потрібно поповнювати баланс електролітів і нестача води, тому їм прописують щоденний прийом розчину Регідрон. У гострій стадії хвороби потрібно пити по 50 мл кожні 10-15 хвилин.

    Для загального зміцнення лікар може порадити сучасні вітамінно-мінеральні комплекси (Вітрум, Алфавіт, Центрум та інші). Для усунення больових відчуттів показано знеболюючі препарати та спазмолітики – Спазган, Спазмалгон, Баралгін та інші, а також кошти мають заспокійливу, обволікаючим і в’язким дією.

    При гострому катаральному запаленні сигмовидної кишки роблять мікроклізми з відваром ромашки, а потім в пряму кишку вставляють супозиторії з обліпиховою олією, Метилурацилом, Солкосерилом, Актовегін або кортикостероїдами.

    Таке лікування не може обійтися без спеціальної дієти, особливо в тих випадках, коли причиною захворювання стали хронічні запори і застійні явища.

    7 Збалансована дієта

    При сигмоидите, в залежності від тяжкості перебігу захворювання, хворий повинен харчуватися згідно дієті 4а, 4б або 4в. В гострий період при сильній діареї рекомендують 1-3-денне голодування. Дозволений розчин Регідрону, відвар шипшини і чай без цукру. Далі призначається дієта №4. По мірі зменшення запального процесу харчування розширюється до списку 4б та 4в.

    Головне при сигмоидите – вживати належний організму добову кількість білків, вітамінів, мікроелементів і електролітів. Їжу треба їсти малими порціями 5-6 разів на добу. Дієтичний стіл № 4 передбачає обмеження до мінімуму солі, жирів і вуглеводів. При переході на стіл 4б та 4в білки, жири і вуглеводи виходять на нормальний рівень споживання. Сигмовидна кишка не повинна піддаватися роздратуванню, тому їжу вживають в протертому вигляді, уникаючи холодних і гарячих страв.

    Хворий повинен уникати їжі викликає бродіння і гниття в кишечнику, а саме гриби, жирні сорти м’яса та продукти, що містять грубу клітковину. У міру поліпшення самопочуття або під час стійкої ремісії пацієнт може перейти до звичайної їжі, тільки йому забороняють копчення, соління, гострі і смажені страви, приправи і спеції.

    В стадії ремісії хворим з хронічним сигмоидитом необхідно уникати запорів, тому вони повинні в деякій кількості вживати продукти багаті клітковиною: моркву, буряк, висівки, курагу, гарбуз, чорнослив, овочеві і фруктові соки. Якщо стан людини різко погіршився, йому потрібно терміново повернутися до дієтичного харчування 4в.

    Вилікувати захворювання сигмовидної кишки не просто, особливо коли дійшло до ерозій і виразок. Тому при перших ознаках дискомфорту в кишечнику, повторюваних болях, частих запорах і проносах потрібно пройти повноцінне обстеження.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Корисні поради та відповіді на питання