Хіміотерапія при раку прямої кишки

Зміст статті

  • Дія препаратів
  • Особливості терапії
  • Передопераційна терапія
  • Післяопераційна терапія

Хіміотерапія при раку прямої кишки

Хіміотерапія — один з методів ефективного лікування онкологічних захворювань. Вона застосовується для стримування росту злоякісних пухлин та запобігання розповсюдження по організму метастазів. Хіміотерапія при раку прямої кишки значно підвищує шанси пацієнта на одужання у поєднанні з іншими способами боротьби з раковими новоутвореннями, такими як хірургічне втручання і променева терапія.

Дія препаратів

Дія хіміотерапії засновано на здатності цитостатичних препаратів (хіміопрепаратів) руйнувати або сповільнювати ділення ракових клітин на будь-якій стадії допомогою отрут і токсинів, що входять до їх складу.

Особливістю таких препаратів є те, що вони впливають не тільки на злоякісні пухлинні утворення, але і на здорові тканини і органи, хоча і в меншому обсязі. Протипухлинні засоби знищують найбільш активні клітини — ракові. Але до активних відносяться і клітини крові, слизових оболонок і статевих залоз. З цим пов’язані побічні ефекти і токсичні реакції після застосування хіміопрепаратів.

Хіміотерапія при раку прямої кишки

Під час курсу хіміотерапії, а також після нього у пацієнта виникає ряд ускладнень, які можуть бути небезпечними для здоров’я і навіть життя. У деяких випадках доза вводимих ліків може бути знижена, проте повністю уникнути негативних наслідків після застосування фармакологічних препаратів неможливо. Протипухлинні препарати найчастіше викликають такі побічні ефекти:

  • втрату апетиту;
  • відчуття нудоти;
  • позиви до блювоти;
  • пошкодження слизової оболонки ротової порожнини (стоматит);
  • пошкодження слизової кишечника;
  • діарею;
  • загальну слабкість, стомлюваність.

Наявність такої симптоматики після проведення процедур хіміотерапії є очікуваним явищем. Курс не повинен закінчуватися чи перериватися з-за подібних проявів. Щоб звести процедури до мінімуму, лікарі рекомендують дотримуватися певної дієти та приймати заходи для підтримки імунітету.

Особливості терапії

Індивідуальне планування програми лікування при раку прямої кишки здійснюється хіміотерапевтом на підставі конкретних показників і результатів аналізів пацієнта. Курс хіміотерапії і його тривалість залежать від різновиду злоякісної пухлини, швидкості її розростання, стадії розвитку захворювання, а також від віку пацієнта і його загального самопочуття.

Хіміопрепарати також призначаються індивідуально після проведення необхідних аналізів з дослідження пухлини. В кожному певному випадку підбираються препарати, які будуть ефективно справлятися з клітинами раку при мінімальних побічних ефектах. Цілеспрямований вибір цитостатичних засобів значно підвищує результативність терапії, що дозволяє уникнути більшості негативних наслідків для онкохворого. При цьому можливе застосування одного фармакологічного препарату або комбінації з декількох засобів. За цією ознакою розрізняють:

  • монохимиотерапию, яка передбачає використання одного ліки;
  • поліхіміотерапію, що припускає введення комплексу препаратів.

Хіміотерапія при раку прямої кишки найчастіше здійснюється шляхом введення ін’єкцій. У деяких випадках хіміопрепарати приймаються у вигляді таблеток, але цей спосіб вважається менш ефективним. Лікування характеризується циклічністю, що пов’язано діленням пухлинних клітин, тому курс слід повторювати через певне число днів.

В залежності від її призначення прийнято виділяти такі різновиди протипухлинної терапії:

  • передопераційну;
  • післяопераційну;
  • лікувальну;
  • профілактичну.
  • Передопераційна терапія

    Хіміотерапія, курс якої призначається онкохворій перед операцією, називається передопераційної або ж неоад’ювантної. Вона призначена для зменшення розмірів злоякісного новоутворення та уповільнення його розвитку і зростання. Після успішної неоад’ювантної хіміотерапії можливе скорочення обсягу оперативного втручання і мінімізація ризику рецидиву.

    Варто відзначити, що передопераційна хіміотерапія при раку прямої кишки ефективна не для всіх пацієнтів. В деяких випадках вона не приносить очікуваних результатів у зв’язку з індивідуальними фізіологічними особливостями пацієнта.

    Внаслідок цього пухлина продовжує зростати, що може призвести до закупорці кишки, так як курс зазвичай триває досить довго — близько 6 тижнів. Тому неоад’ювантна терапія призначається хворому тільки після ретельного обстеження з допомогою комп’ютерної томографії і визначення розташування, динаміки розвитку злоякісного новоутворення в прямій кишці.

    Якщо ж протипоказань для застосування хіміопрепаратів перед операцією немає, вона може бути доволі результативною, особливо коли лікування починається на початковій стадії захворювання. У рідкісних випадках спостерігається повне зникнення пухлини після курсу процедур.

    На сучасному етапі існує практика поєднання традиційних цитостатичних засобів з новими протипухлинними ліками, дія яких спрямована на:

    • перешкода розвитку кровоносних судин в новоутворенні шляхом впливу на фактор їх зростання;
    • гальмування росту пухлини за рахунок блокуючого впливу на епідермальний фактор росту, який відповідає за клітинний ріст.

    Клінічні дослідження свідчать про результативність поліхіміотерапії навіть на пізній стадії раку прямої кишки.

    Хіміотерапія при раку прямої кишки

    Післяопераційна терапія

    Лікування протипухлинними препаратами після операції по видаленню злоякісного новоутворення називається ад’ювантної терапії. Такий курс призначається для боротьби з микрометастазами і запобігання повторного захворювання. Він є стандартним для хворих третьої стадії розвитку раку прямої кишки, оскільки значно підвищує рівень виживаності та безрецидивності. Ефективно застосовується також при другій стадії захворювання.

    Курс ад’ювантної хіміотерапії після операції на прямій кишці призначається лікарем на підставі наступних факторів:

    • стану хворого після хірургічного втручання;
    • наявності або відсутності ризику подальшого прогресування хвороби;
    • появи можливих побічних симптомів і ускладнень;
    • віку пацієнта і його індивідуальних фізіологічних особливостей.

    Рекомендується починати курс лікування якомога швидше після хірургічного втручання. Згідно з даними досліджень, позитивний результат від впливу хіміопрепаратів зменшується зі збільшенням терміну після операції.

    Ефективний засіб від геморою існує. Перейдіть по посиланню і дізнайтеся, що рекомендує Олена Малишева.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Корисні поради та відповіді на питання