У дерматологічній практиці часто зустрічається таке захворювання, як висівкоподібний лишай. Він ще називається південним або різнобарвним лишаєм. Це грибкове захворювання незапального характеру, при якому уражається лише поверхневий шар шкіри. Захворювання не становить небезпеки для життя і здоров’я хворих, але при відсутності належного медикаментозного лікування хвороба може з’являтися знову. Які причини виникнення, симптоми і лікування цього дерматологічного захворювання?
Зміст
- 1 Особливості недуги
- 2 Характеристика збудника хвороби
- 3 Причини захворювання
- 4 Клінічна картина
- 5 Методи діагностики
- 6 Медикаментозне лікування патології
- 7 Додаткові рекомендації
- 8 Профілактичні заходи
1 Особливості недуги
Висівкоподібний лишай – це інфекційне невоспалительное захворювання шкірних покривів, що викликається мікроскопічними грибками. Лишай називається різнобарвним в силу того, що на шкірі хворого з’являються плями різного забарвлення. Поширеність висівкоподібного лишаю досить висока. Від цієї недуги страждають переважно жителі країн і регіонів з теплим і вологим кліматом. Висівкоподібний лишай у людини має виражену сезонність. Пік захворюваності припадає на літній період. Найбільш високий рівень захворюваності діагностується серед осіб працездатного віку (від 20 до 40 років). Нерідко страждають підлітки.
Рекомендуємо ознайомитися
- Симптоми і лікування оперізувального лишаю у людини
- Як проводять лікування рожевого і інших видів лишай у людини в домашніх умовах?
- Причини і лікування рожевого лишаю Жибера
Діти дошкільного віку практично ніколи не хворіють цим захворюванням. Чоловіки страждають від нього частіше, ніж жінки. Особливість висівкоподібного лишаю у людини в тому, що уражається тільки роговий шар шкіри. Це самий верхній шар епідермісу, який постійно відлущується і оновлюється. Нерідко в процес втягуються сальні залози. Саме там відбувається розмноження мікроскопічних грибків. У більшості випадків при різнобарвному лишаї уражається волосиста частина голови, груди, верхні кінцівки, шкіра в області складок. Різнобарвний лишай є малоконтагиозным захворюванням.
2 Характеристика збудника хвороби
Симптоми хвороби обумовлені попаданням на шкіру і неконтрольованим розмноженням грибків. Збудниками хвороби є гриби роду Pityrosporum. Ці мікроорганізми можуть бути присутні у великій кількості на тілі здорових людей і мають наступні особливості:
- здатні існувати в круглої, овальної і мицелиальной формі;
- є сапрофіти;
- є ліпофільними;
- активно ростуть і розмножуються при високій температурі повітря і вологості;
- здатні стати причиною розвитку себорейного дерматиту і фолликулита;
- можуть передаватися від однієї людини іншій контактно-побутовим способом.
На тілі людини мікроскопічні грибки розмножуються в протоках сальних залоз, так як секрет цих залоз є поживним субстратом. На підставі цього є дані про те, що особи з підвищеною секрецією сала на шкірі (себореєю) більшою мірою схильні до хвороби. Найбільшу небезпеку представляє міцеліальних форма грибка. Вона є патогенної для людини. Хвороба може швидко розвинутися в осіб зі слабким імунітетом.
3 Причини захворювання
Точні причини розвитку різнобарвного лишаю невідомі. Виділяють такі сприятливі чинники:
- наявність себореї;
- підвищена пітливість;
- порушення процесу лущення поверхневого шару епідермісу;
- нераціональне харчування;
- наявність цукрового діабету;
- туберкульоз;
- ВІЛ-інфекція;
- прийом ліків, що пригнічують розвиток імунних реакцій;
- наявність тяжкої хронічної патології нирок, серця, легень;
- вплив на організм токсичних сполук і радіації;
- отруєння;
- тривале застосування системних глюкокортикостероїдів;
- вегето-судинна дистонія;
- застосування неякісних засобів по догляду уза шкірою;
- генетична схильність;
- гормональний дисбаланс;
- онкологічні захворювання.
Нерідко ознаки хвороби з’являються на тілі вагітних жінок. Обумовлено це гормональною перебудовою. Подібні зміни можливі і у підлітків в пубертатний період. Найбільше значення мають такі фактори, як імунодефіцит і себорея. Остання може бути обумовлена нераціональним харчуванням, захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту, недотриманням правил особистої гігієни. На тлі зниження імунітету порушується бар’єрна функція шкіри, відбувається масове розмноження грибків.
4 Клінічна картина
Необхідно знати не тільки причини, але й ознаки хвороби. Інкубаційний період може тривати до 2 тижнів. Найчастіше хвороба починається з появи на шкірі рожевих плям. Подібний симптом спостерігається і при лишай Жибера. Ці плями розташовані несиметрично. По мірі прогресування хвороби плями збільшуються в розмірах. Вони здатні до злиття, на тлі чого формуються великі вогнища. Можуть виявлятися і плями іншого кольору (коричневого, жовтого). У літній час при тривалому впливі ультрафіолетових променів плями можуть ставати більш блідими. Взимку ж вони стають більш темними. Улюбленою локалізацією плям є шкіра грудей, волосистої частини голови, шиї, спини і живота. Долоні і підошви ніколи не уражаються, оскільки там менше всього сальних залоз.
При поскабливании з плям шкіра лущиться. Поява цієї ознаки пов’язано з розпушенням мікроскопічними грибками лусочок поверхневого шару епідермісу. Ураження волосистої частини голови ніяк не відбивається на рості і густоті волосся. У більшості пацієнтів загальні симптоми у вигляді підвищення температури тіла або свербежу відсутні. У деяких хворих відзначається помірний свербіж. Захворювання протікає в хронічній формі місяцями або навіть роками. Виділяють 3 клінічні форми хвороби:
- плямисто-лупиться;
- инвертную;
- фолікулярну.
У першому випадку спостерігаються класичні симптоми. При фолликулярном різнобарвному лишаї на шкірі утворюються невеликі папули. Їх величина становить не більше 3 мм Вони локалізуються в зоні розташування волосяних фолікулів. Хворих часто турбує свербіж. При инвертной формі в процес втягуються шкірні складки. В уражених ділянках виявляється гіперемія шкіри і лущення.
5 Методи діагностики
Перед тим, як лікувати висівкоподібний лишай у людини, потрібно обстежити пацієнта. Діагностика включає в себе:
- огляд шкірних покривів;
- збір анамнезу хвороби та анамнезу життя;
- визначення наявності симптому Беньє;
- загальний аналіз крові;
- дослідження шкіри волосистої частини голови з застосуванням лампи Вуда;
- мікроскопічне дослідження шкірних лусочок на наявність грибків;
- проведення йодної проби.
У більшості випадків діагноз ставиться на підставі результатів зовнішнього огляду і мікроскопії. В ході огляду визначаються хаотично розташовані різнокольорові плями. Симптом Беньє визначається при поскабливании уражених ділянок предметним склом. У тому випадку, якщо спостерігається відшаровування лусочок, симптом є позитивним. При підозрі на инвертную форму хвороби обов’язково здійснюється люмінесцентне дослідження лампою Вуда. Щоб почати лікування лускатого лишаю, інструментальні методи дослідження не потрібні. Диференціальний діагноз проводиться з іншими лишаями (оперізувальний, лишай Жибера).
6 Медикаментозне лікування патології
Не всі знають, чим лікувати висівкоподібний лишай. Дана патологія лікується консервативно. Госпіталізація хворих не потрібно. Вилікувати висівкоподібний лишай можна за допомогою наступних лікарських засобів:
- аллиламиновых коштів;
- похідних Імідазолу;
- похідних Пироксоламина.
Схема лікування визначається лікарем, виходячи з тяжкості стану хворого. Спочатку використовуються препарати для місцевого застосування. Це може бути мазь, крем або спрей. Хороший ефект дають протигрибкові мазі Кетоконазол, Міконазол, Клотримазол. При ураженні шкіри волосистої частини голови шампунь може використовуватися Кетоконазол. Активні речовини цих ліків порушують синтез мембрани грибків, що призводить до їх загибелі. До похідних Імідазолу відноситься крем Микоспор. При виявленні висівкоподібного лишаю лікування нерідко включає в себе такий засіб, як Тербінафін. Це ліки використовується у формі спрею і крему.
Лікування висівкоподібного лишаю часто передбачає застосування похідних пироксоламина. У цю групу входить Ціклопірокс і Толциклат. На уражену шкіру наноситься мазь або крем на основі цих засобів. У більшості випадків місцеві засоби (мазь, крем, спрей або шампунь) призводять до одужання хворих. При відсутності ефекту або при сильному ураженні шкіри місцева терапія поєднується з системною. В останньому випадку застосовуються протигрибкові таблетки або капсули. Добре зарекомендували себе препарати Кетоконазол і Флуконазол.
7 Додаткові рекомендації
Щоб прискорити одужання, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
- уникати фізичного перенапруження;
- дотримуватися правил особистої гігієни;
- уникати пітливості;
- уникати стресових ситуацій;
- нормалізувати харчування, обмеживши споживання жирів і кондитерських виробів;
- носити білизну тільки з натуральних тканин;
- відмовитися від вживання спиртних напоїв.
Грибки можуть зберігатися на одязі, тому рекомендується її продезінфікувати. Найпростіший спосіб – кип’ятіння. По закінченні прання і сушіння одяг обов’язково необхідно пропрасувати праскою. Мочалку слід замінити на нову. Для знищення грибків і профілактики рецидиву хвороби слід проводити регулярне вологе прибирання в будинку. Рекомендується провітрювати приміщення.
Для лікування лускатого лишаю застосовується не тільки протигрибкова мазь, але і різні антисептичні розчини (розчин йоду, натрію тіосульфату). Для відлущування лусочок на шкіру може наноситися сірчано-саліцилова мазь. При отрубевидном лишаї лікування народними засобами повинно проводитися тільки під контролем лікаря. Воно не завжди ефективно і часто призводить до рецидивів, тому подібна терапія є лише доповненням до основного лікування.
8 Профілактичні заходи
Навіть після повного лікування хвороба може з’явитися знову. Для того, щоб цього уникнути, слід усунути фактори ризику розвитку хвороби. Заходи профілактики включають в себе правильне харчування, нормалізацію маси тіла, усунення пітливості шкіри, своєчасне лікування себореї, лікування хронічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту, проведення регулярного вологого прибирання в приміщенні, провітрювання кімнат, дотримання правил особистої гігієни. Зміцнення імунітету може знизити ризик рецидиву хвороби. Для цього необхідно їсти більше свіжих фруктів і овочів, додатково в зимовий період приймати полівітаміни, відмовитися від алкоголю і куріння, загартовуватися
У літню пору року доцільно обробляти шкіру голови протигрибковими засобами (Кетоконазолом). При наявності захворювання у близьких родичів слід виключити прямий контакт з одягом та засобами гігієни хворого. Різнобарвний лишай є безпечним захворюванням. Незважаючи на це, хвороба призводить до значного косметичного дефекту шкіри. Нерідко для відновлення шкірних покривів потрібно кілька місяців.