Таке захворювання, як стравохід Барретта, є досить небезпечним захворюванням травної системи. Однак не всі знають про особливості цієї патології і яке існує лікування захворювання.
Друга його назва – метаплазія стравоходу. При недугу відзначається заміна плоского епітелію слизової стравоходу на циліндричний. Хвороба несе серйозні наслідки для стану здоров’я і життя людини в цілому. З-за неї може розвинутися недоброякісне освіта. Процес лікування досить специфічний, і його повинен контролювати спеціаліст.
Зміст
- 1 Опис захворювання
- 2 Першопричини проблеми
- 3 Симптом
- 4 Застосовуване лікування
- 5 Харчування та профілактичні заходи
1 Опис захворювання
Прийнято вважати, що стравохід Барретта – це передракове захворювання, оскільки воно характеризується присутністю метаплазированного епітелію слизової стравоходу. Часто призводять до даної патології факторами виступають зниження больової чутливості стравоходу, розслаблення нижнього стравохідного сфінктера та ін.
Рекомендуємо ознайомитися
- Як лікувати Рефлюкс
- Біліарний рефлюкс
- Підготовка до ФГДС
Коли здійснюється поступова заміна одного типу епітелію іншим, то завжди виявляється дисплазія. Такий термін характеризує перехідний стан, коли заміна ще не трапилася, але сам механізм запущено. Фахівці виділяють 2 ступеня дисплазії:
Крім того, циліндричний епітелій може бути різним:
- шлунковий фундальний епітелій локалізується на дні шлунка;
- кардинальний шлунковий, властивий для зони вхідного отвору в шлунок;
- епітелій з бокаловидними клітинами небезпечний ймовірності розвитку недоброякісного недуги.
2 Першопричини проблеми
Більшість людей не мають уявлення про те, які саме причини провокують стравохід Барретта. Далі представлені деякі з них:
Генетична схильність займає важливе місце в процесі опитування хворого. У разі якщо стравохід Барретта був колись виявлений у когось з родичів, то шанси на розвиток нездужання у нащадків (діти, онуки, правнуки) значно зростають. Крім того, лікарі переконані, що хвороба може розвиватися із-за специфіки трудової діяльності, наприклад, коли людина постійно повинен виконувати безліч нахилів і підйомів.
З’ясування точної причини можливо тільки при повному обстеженні хворого фахівцем. Генетична схильність не може стати підставою для постановки діагнозу під час першого прийому хворого.
Головні причини, провокуючі патологію, можна об’єднати в наступний перелік:
- діафрагмальна грижа;
- антральний гастрит;
- погана стійкість слизової стравоходу до шкідливого впливу ферментів;
- зниження можливості органу до самоочищення;
- шкідливі звички;
- зайва вага тіла;
- часте споживання жирів на тлі незначного споживання антиоксидантів і волокнистих продуктів.
3 Симптом
Симптоми стравоходу Барретта такі ж, як і прояв ГЕРХ. Приблизно ? всіх хворих не скаржаться, а у інших симптоми не виражені досить яскраво. Помітний ознака патології – це печія, яка спостерігається у всіх хворих. Її прояв викликано закиданням кислого вмісту зі шлунка в цей орган.
Симптоми при хворобі включають неприємні відчуття, які загострюються при вживанні спиртного і газованих напоїв, не дотриманні дієти, фізичному напруженні. При печії може виникати відчуття гіркоти у роті.
Також основні симптоми включають загрудинную біль. Зазвичай вона поширюється на ліву сторону грудної клітини, переходить на зону між лопатками і може віддавати в нижню щелепу і шию. Болючість може заподіювати дискомфорт після прийому їжі, при виконанні нахилів і лежачи.
Симптоми не виключають присутність відчуття грудки в горлі, одинофагию.
Печія з’являється після завершення трапези (це не обов’язково повинна бути гостра або кисла їжа), протікає з відчуттям печіння в грудях, немов по ходу стравоходу.
Такі симптоми, як відчуття першіння або болю в горлі, можуть розвиватися протягом 30 хвилин з моменту завершення трапези. Їм властиво ставати сильнішими в лежачому положенні або при нахилі.
Іноді хворі описують так звані «вихлопи» – проникнення неперетравленої їжі з шлунку в стравохід. Подібні «вихлопи» практичні обпалюють слизову стравоходу, що доставляє сильний дискомфорт людині.
Після їжі може з’являтися блювота, кисла відрижка, хворобливе відчуття в зоні стравоходу або епігастрію, нудота. Такі симптоми захворювання тривають недовго і проявляються епізодично. Деякі люди іноді ігнорують ознаки і зіставляють їх з недугою лише при розмові з лікарем.
З-за тривалого впливу рефлюктата стравохід може покриватися ерозіями. Дефекти слизової кровоточать і ведуть до розвитку залізодефіцитної анемії. Відповідно у хворого виникають такі ознаки, як ламкість волосся, суха шкіра, почервоніння слизової мови. Присутній слабкість і блідість шкірних покривів.
4 Застосовуване лікування
Лікування стравоходу Барретта головним чином зводиться до контролю перебігу рефлюксного захворювання, усунення симптомів метаплазії на гістологічному рівні і проходженню рекомендацій для збереження в здоровому стані.
Лікування патології практично аналогічно лікуванню під час гастроезофагальній рефлюксної хвороби. На сьогоднішній день виробництво найефективніших засобів проти недуги триває, так як не була визначена більш логічна терапія.
Переважно вибір механізму терапії буде обумовлений ступенем і тяжкістю дисплазії. Нерідко потрапляння кислого вмісту шлунку в стравохід служить головною першопричиною стравоходу Барретта. Саме тому основна частина лікарського лікування полягає в інгібітори кислотоутворення в шлунку, зменшення інтенсивності і частоти рефлюксу шлункового вмісту.
В сучасну програму терапії медикаментами входить прийом брендових інгібіторів протонного насоса, виробництво соляної кислоти в шлунку.
Вони відмінно справляються з завданням щодо усунення головної ознаки – печії. Як правило, медикаменти даної групи добре переносяться організмом хворого. При зупинці прийому ліків трапляються повтори рефлюксу, але їх інтенсивність підвищується.
Важливу роль відіграє безпека прийому інгібіторів протонної помпи. Рідко буває, що на тлі тривалого прийому таких ліків прогресували поліпи верхній частині травного тракту, тим не менш часто виявлялося, що вони доброякісні і були невеликих розмірів.
Хворому слід пам’ятати, що припинення прийому ліків цієї групи має бути поступовим. Норма знижується повільно, що дає можливість зменшити ймовірність загострення ознак головного недуги.
Лікарські препарати з групи прокінетиків допомагають боротися з печією і відчуттям швидкого насичення. З такої групи найбільш результативними є Домперидон і Метоклопрамід. Приймати препарати потрібно до їжі.
Так як стравохід Барретта може бути викликаний різними причинами, то при довгому лікуванні пацієнтів оптимально буде чергувати різні групи медикаментів (зокрема, якщо немає ефекту з боку слизової). Особливо потрібно замінити інгібітори, про які йшлося раніше, засобами цитопротекторного і обволікаючої дії, так як вони здатні захистити від негативного впливу жовчних кислот і панкреатичних ферментів.
Незважаючи на проведення лікування, ймовірність прогресування аденокарциноми може залишатися, навіть якщо візуально з боку слизової під час ендоскопії не було змін. Дане явище обумовлене тим, що противорефлюксная терапія не впливає на протяжність областей метаплазированного епітелію в стравоході, а тому ймовірність малігнізації процесу не знижується. Тим не менше, подібна терапія сильно підвищує якість життя хворого, покращує його стан, а це в свою чергу сприятливо позначається на тривалості життя.
Серед оперативних методів лікування часто вдаються до наступних ендоскопічних способів:
- ендоскопічне оперування;
- коагуляція з використанням аргонової плазми;
- система фотодинамічної терапії;
- лазерне руйнування.
Лікування народними засобами широко практикується при нездужанні стравоходу. Як правило, використовуються лікарські трави, їх збори і настої, свіжі соки овочів (наприклад, картопляний і кукурудзяний). Нерідко в якості домашньої терапії застосовується масло обліпихи, яке приймають всередину.
5 Харчування та профілактичні заходи
Коли не дотримується профілактика і навіть дієта при недугу, то лікування буде менш продуктивним. Дієта дає можливість відкоригувати кислотність шлункового соку і усунути дискомфорт.
Система живлення включає погодинне і дробове харчування (коли порції маленькі, а прийоми їжі здійснюються часто – до 5 разів на день). Перелік продуктів, що не можна їсти при недугу:
- кавові, газовані, спиртні напої;
- кислі продукти;
- смажені страви;
- солодощі;
- цитрусові;
- молоко та чай;
- масло, маргарин, вершки;
- гусяче м’ясо;
- спеції, приправи.
Дієта також не припускає включення в меню бобових, фруктів і овочів, що викликають газоутворення. Їжу треба їсти тільки теплою. При дієті не можна переїдати.
З метою профілактики слід своєчасно діагностувати нездужання стравоходу, так як в протилежному випадку самопочуття хворого погіршується і може розвинутися злоякісний процес. Запобігти розвитку стравоходу Барретта допоможе уникнення факторів, які можуть призвести до хвороби. Необхідно більш уважно ставитися до свого здоров’я, не переїдати і не їсти на ніч, не пити спиртних напоїв і позбавлятися від шкідливих звичок.
