Хвороби кишечника дуже часто є відображенням способу життя і поведінки людини, серед них виділяється дивертикулез. Поширеність цієї патології значно зросла в останні десятиліття, особливо в населення розвинених країн, що пов’язано зі збільшенням тривалості життя, зміною раціону харчування, технології приготування їжі і поліпшенням якості діагностичних досліджень. Це захворювання з однаковою частотою зустрічається у чоловіків і жінок, незалежно від маси тіла та соціальної приналежності, але з переважанням серед хворих людей похилого віку, що пов’язано з зменшенням захисних і компенсаторних можливостей організму. Що ж таке дивертикулез кишечника?
Зміст статті
- 1 Загальні відомості та причини
- 2 Види дивертикулів
- 3 Клініка
- 4 Діагностика та лікування
Загальні відомості та причини
Дивертикулез і дивертикуліт
Дивертикулез є самостійним діагнозом і розглядається як захворювання. В основі патології лежить утворення в стінці тонкої і, частіше, товстої кишки, мішечків за типом вивернутих кишень. Ці випинання називаються дивертикулами. Вони можуть бути поодинокими або множинними, в останньому випадку говорять про дивертикулярна хвороби або дивертикульозі. Такі утворення можуть з’явитися в різних органах, переважно полого або трубчастого будови (стравохід, шлунок, тонкий і товстий кишечник, сечовий міхур, піхву, трахея).
Найбільша частина дивертикулів утворюється в травному тракті, особливо в товстому кишечнику, на другому місці знаходиться сечостатева система, на третьому інші органи (серце, бронхіальне дерево).
Які причини цієї патології кишечнику?
Дивертикулез відноситься до полиэтиологичным захворювань, всі причини цієї хвороби можна об’єднати в дві великі групи:
- функціональна неспроможність м’язового шару кишкової стінки;
- тривале підвищення внутрішньочеревного тиску.
Перша група чинників включає в себе наступні ситуації:
- дистрофія м’язів, пов’язана з віковими дегенеративними змінами;
- вроджена слабкість сполучної тканини;
- вікове зниження синтезу колагену;
- порушення кровообігу в стінках кишечника.
Друга група пов’язана з наявністю хронічних запорів, здуття живота, пухлини малого тазу. Сприятливими факторами для появи дивертикул кишечнику є – неправильне або неякісне харчування (мало клітковини і багато легкозасвоюваних вуглеводів), сидячий спосіб життя, нерегулярне випорожнення кишечника.
Види дивертикулів
Найчастішою локалізацією даної хвороби є товста кишка, особливо сигмовидна ободова і, рідше процес поширюється на весь товстий відділ кишечника. Існує кілька класифікацій, прийнятих для зручності в практичній діяльності лікарів.
За будовою розрізняють:
- справжні дивертикули – відбувається випинання всіх шарів м’язової стінки;
- помилкові – випинання тільки слизового шару.
За походженням:
- вроджені – наприклад, Меккелев дивертикул (аналог апендикса, розташований в кінцевому відділі тонкого кишечника, може давати симптоми, схожі з гострим апендицитом), частіше такі дивертикули є істинними, мають в основі причини порушення внутрішньоутробного розвитку плода;
- придбані – зароблені протягом життя, частіше є помилковими.
За механізмом виникнення:
- пульсаційні дивертикули товстої кишки утворюються в результаті механічного тиску на стінку, особливо при наявності вродженої слабкості сполучної тканини;
- тракційні – утворюються а тривалого впливу на кишкову стінку зовні (наприклад, при спайкової хвороби), такі дивертикули мають менші розміри і воронкоподібну форму.
Клініка
Дивертикулез товстої кишки, незалежно від причини, довгий час може не подавати ознак хвороби. Нерідко виявляється випадково при обстеженні хворого з іншого приводу. Фото, зроблені під час колоноскопії, що є в архіві у кожного проктолога. Іноді у пацієнтів можуть з’являтись неспецифічні симптоми – здуття живота, порушення стільця за типом запорів, коліки в животі, відчуття неповного випорожнення кишки. У більшості випадків несильні болі по типу дискомфорту. Яскрава клінічна картина, виражені симптоми з’являються при розвитку запального процесу – дівертікуліта.
Дивертикулез нечасто дає ускладнення, приблизно в 5 % випадків. Причини розвитку дівертікуліта:
- гострі кишкові інфекції;
- занедбаність калу в дивертикул;
- запалення кишечника.
Дивертикуліт має виражені симптоми, які завжди звертають на себе увагу, лікування в такому разі повинне бути негайним щоб уникнути перфорації і розвитку перитоніту.
Симптоми дівертікуліта:
- лихоманка, озноб;
- болі в животі зліва або справа нижче пупка;
- нудота, блювання;
- запор або пронос, метеоризм.
Діагностика та лікування
Ускладнений дивертикулез товстої кишки – це завжди невідкладне стан, лікування проводиться в хірургічному відділенні в екстреному порядку. Для діагностики в даному випадку не потрібно складних досліджень, хірург аналізує скарги і симптоми хворого, беруться аналізи крові. Неускладнений дивертикулез нерідко виявляється випадково або при обстеженні з приводу скарг хворого на порушення стільця.
Колоноскопія дозволяє встановити т очний діагноз хвороби кишечника
Перед тим, як призначити лікування хвороби, лікар проводить ряд досліджень:
- ректороманоскопія – дозволяє виявити дивертикули тільки в сигмовидній кишці;
- іригоскопія;
- колоноскопія – найбільш інформативний метод, що дозволяє зробити фото патологічних ділянок, після призначається лікування.
- комп’ютерна томографія.
Дивертикулез без виражених скарг і ознак розвитку ускладнень лікується консервативно.
Медикаменти, що використовуються для лікування дивертикулеза
Лікування проводиться за такими принципами:
- корекція дієти з метою нормалізації стільця (рослинна клітковина, висівки, багато рідини, кисломолочних продуктів);
- вправи на зміцнення м’язів черевного преса;
- спазмолітики при болях і коліках;
- лікування препаратами, що містять харчові волокна (Мукофальк);
- пробіотики – Лінекс, Біфідумбактерин;
- проносні – Дюфалак, Нормазе;
- замісне лікування ферментами – Фестал, Креон, Панцитрат;
- прокінетики – Метоклопрамід, Домперидон.
Антибіотики та препарати саліцилової кислоти включають у комплексне лікування при появі ознак запалення або наявність супутнього запального процесу в кишечнику.
Якщо протягом трьох днів у хворого з симптомами запалення дивертикула немає позитивної динаміки, то необхідна госпіталізація в стаціонар, де проводиться додаткова діагностика і визначення подальшої тактики ведення пацієнта.
Хірургічне лікування показано при таких станах:
- якщо у пацієнта старше 50 років був хоча б один епізод дівертікуліта;
- кишкова кровотеча;
- ознаки перфорації дивертикула і загроза перитоніту;
- прогресування кишкової непрохідності.
У переважній більшості випадків дивертикулез протікає латентно, однак при розвитку ускладнення ризик подальших рецидивів дуже великий.
Своєчасне звернення до лікаря, адекватне лікування та планова операція в період після нападу значно покращують прогноз.