Серед всіх патологічних станів і захворювань товстого кишечника самим важким і небезпечним для життя є розрив прямої кишки. На щастя, таку ситуацію не можна вважати поширеною. Більшість випадків пов’язана з травматичними ушкодженнями кишечника в період військових дій. Проте в мирний час також можливі подібні явища з різних причин, що не залежать часом від попереднього стану здоров’я людини або, навпаки, пов’язаних з наявною вже патологією кишечника.
Зміст
- 1 Етіологія та класифікація
- 2 Клінічна картина
- 3 Діагностика та лікування
Етіологія та класифікація
Досі немає єдиної класифікації пошкоджень, що призводять до порушення цілісності кишкової стінки. У клінічній практиці вважається найбільш зручним поділ усіх пошкоджень за етіологічним та анатомічній локального ознакою.
Розрив прямої кишки відбувається при впливі якої сили ззовні, або при маніпуляціях всередині кишкового просвіту, особливо при наявності сприяючих для пошкодження факторів (запалення, ерозії, тріщини, порушення кровопостачання).
За характером розрізняють відкриті (видимі на око) і закриті пошкодження кишечника. По локалізації розривів – внутрішньочеревне і позаочеревинні, вони в свою чергу діляться на звичайні ушкодження, з залученням сусідніх органів і сфінктера або без цього. По глибині буває розрив тільки слизової оболонки з утворенням гематоми в підслизовому шарі або розрив всіх шарів кишкової стінки.
За етіологічним ознакою виділяють ушкодження прямої кишки, що виникають при наступних ситуаціях:
- проникаючі ножові або вогнепальні рани в ділянці сідниць, промежини і черевній стінці;
- падіння на твердий предмет (кількість, лижна палиця, ніжка стільця);
- некваліфіковане проведення медичних процедур – сифонні очисні клізми, ректороманоскопія, ректальна термометрія, електрокоагуляція поліпів товстого кишечника;
- переломи тазової частини скелета (падіння з висоти, автокатастрофи);
- оперативні втручання на сусідніх органах (аборти, гінекологічні або урологічні захворювання);
- стрімка родова діяльність і неправильне акушерська допомога в пологах;
- вплив стисненим повітрям (нещасні випадки, колоноскопія);
- грубий нетрадиційний секс;
- ковтання гострих сторонніх предметів (кісточки, черепашки);
- утворення калових каменів (за порушення іннервації, атонії кишечника і рубцевих звуженнях кишкового просвіту);
- спонтанний розрив кишкової стінки – при одномоментному різке підвищення внутрішньочеревного тиску (підйом вантажів, пологи, натуживание під час дефекації), ця ситуація часто може виникнути при наявності патологічних змін кишечника, у осіб, які страждають випаданням прямої кишки (старечий вік).
завантаження…
Клінічна картина
Виразність клінічних проявів залежить від місця пошкодження. В анатомії прямої кишки розрізняють тазовий відділ (ампула і надампулярная частина) і промежинна відділу (анальний канал). Всередині очеревини знаходиться тільки частину прямої кишки вище ампули, інші відділи розташовуються за її межами, в малому тазу.
Якщо відбувається розрив усередині очеревини, то дуже швидко з’являться симптоми перитоніту з-за попадання вмісту кишечнику в черевну порожнину, а також ознаки внутрішньої кровотечі (сухість у роті, блідість, запаморочення, почастішання пульсу).
При повному пошкодженні внебрюшінного відділу прямої кишки розвивається картина тазової флегмони. Нерідко при травматичних ситуаціях є поєднані симптоми пошкодження різних органів, переважають ознаки больового шоку, які можуть згладити клініку кишкового розриву.
Основні симптоми, характерні для розриву кишечника в термінальному відділі:
- біль – сильна, різка в нижньому відділі живота, промежини, задньому проході;
- кровотеча з ануса — особливо рясні, якщо відбувається розрив внебрюшінного відділу кишки;
- постійні позиви до акту дефекації;
- нудота, блювання;
- здуття, напруга і різка болючість живота;
- нетримання калу і газів – при травмах сфінктера;
- виділення калових мас і газів з відкритих ран промежини або сідничної області.
Діагностика та лікування
У вас геморой?
Михайло Ротонов: “Єдиний засіб, яке придатне для повноцінного лікування геморою будинку і яке я міг би рекомендувати – це…” Читати далі >>
При відкритих травмах поставити діагноз для лікаря не складе праці. При закритих розривах необхідно обстеження, обсяг якого визначають основні наявні у хворого симптоми. Після опитування і зовнішнього огляду хворого лікар проводить пальцеве ректальне дослідження. Основним методом діагностики є рентгенівське дослідження (рентгеноскопія, рентгенографія, контрастування товстого кишечника), а також УЗД і КТ. За показаннями проводять лапароскопію.
Лікування тільки оперативне, обов’язково з комплексом протишокової та антибактеріальної терапії. Прогноз не дуже сприятливий, особливо при масивному внутрішньому кровотечі, а також при розвитку перитоніту і сепсису.
Для підвищення показника виживаності при розриві прямої кишки має значення наближення невідкладної хірургічної допомоги до населення, що проживає у віддалених районах, наявність кваліфікованих медичних кадрів та своєчасність протишокових заходів.
На жаль, поки летальність дуже висока – гине кожен четвертий пацієнт, який має розрив в товстому кишечнику.