Зміст статті
- Особливості проведення операції з приводу парапроктита
- Період відновлення
Парапроктит — це гостре запальне захворювання в області заднього проходу, внаслідок якого розвивається гнійний абсцес. Вважається досить поширеним проктологічного недугою і поступається місце лише геморою, коліту і анальним тріщинам. Згідно зі статистикою, чоловіки більш схильні до розвитку цієї хвороби, ніж представниці слабкої статі. Причиною розвитку такого небезпечного захворювання є попадання інфекції на слизову оболонку прямої кишки. Основні шляхи проникнення патогенних мікроорганізмів: через пошкоджену слизову оболонку прямої кишки, при анальних тріщинах, гематогенним і лімфатичним шляхом (через кров або структурні елементи лімфатичної системи), а також із сусідніх органів у тому випадку, якщо вони вражені запальним процесом.
Основними ознаками наявності гнійного запалення в ділянці заднього проходу є:
- підвищення температури, тремтіння (озноб);
- загальне нездужання, відчуття слабкості, брак життєвих сил;
- болі в області промежини, заднього проходу, які можуть ставати ще сильнішими після акту дефекації;
- при хронічному перебігу хвороби розвивається свищ (свіщевої хід);
- якщо абсцес розташовується в підшкірній клітковині, спостерігається болючий інфільтрат (скупчення клітинних елементів крові та лімфи).
Особливості проведення операції з приводу парапроктита
Вважається, що єдиний можливий спосіб лікування такого інтимного захворювання — це оперативне втручання, спрямоване на пошук абсцесу, його розтин, евакуацію гною, висічення ураженої крипти і гнійного каналу, а також усунення зв’язку з прямою кишкою. Існує кілька різних типів проведення подібних операцій, метою яких є видалення параректального абсцесу.
Вид оперативного втручання визначає лікар у кожному конкретному випадку виходячи із стану хворого і стадії хвороби. Кожна операція обов’язково складається з розкриття гнійника і його дренування. Після цього можуть бути проведені лігування, сфинктеротомия або повне висічення нориці з подальшим переміщенням слизової оболонки з метою запобігання попадання інфекції з товстої кишки. Після закінчення операції залишається лише пройти правильну реабілітацію, спрямовану на повне відновлення після перенесеного хірургічного лікування парапроктита. Відгуки по різним типам операції можна знайти на різних форумах. Проте все ж таки не варто нехтувати думкою лікаря.
Зверніть увагу, що тільки своєчасне оперативне лікування може в тій чи іншій мірі гарантувати повне одужання. Лікування парапроктита завжди ефективно на ранніх стадіях хвороби. У більш запущених випадках є ризик розвитку хронічного перебігу хвороби, яка характеризується поперемінними поліпшеннями і загостреннями.
Період відновлення
Як було сказано вище, після завершення операції настає не менш важливий період реабілітації. Дуже важливо правильно організувати цей процес — від нього залежить успіх подальшого одужання. Лікування парапроктита після операції — обов’язковий етап, через який повинен пройти кожен пацієнт.
Після закінчення дії наркозу людина починає відчувати болі в області видалення свища або гнійного абсцесу. Для зменшення болю призначають різні знеболюючі лікарські препарати. Буває таке, що у хворого спостерігається підвищення температури тіла, і стан дещо погіршується. У разі наявності високої температури лікар повинен провести ретельний огляд рани, її вмісту, можливих виділень. У деяких випадках може знадобитися лікування антибактеріальними препаратами.
Отже, що в себе включає реабілітація хворого після видалення гнійного абсцесу або фістули в ділянці анального отвору:
- щоденні перев’язки рани із застосуванням антисептиків (бетадіна, хлогексидина);
- використання антибактеріальних мазей на область рани, наприклад, левомеколь. Це роблять для запобігання розвитку бактеріального ускладнення;
- для прискорення загоєння рани після видалення свища чи гнійника застосовують спеціальні засоби для швидкій регенерації пошкоджених тканин (наприклад, метилурациловую мазь);
- лікар проводить регулярне спостереження за процесом загоєння рани, шляхом її розкриття. Важливий момент: загоєння повинно проходити зсередини за напрямом назовні. Такий захід досить неприємно і може викликати сильну біль. Для усунення болю призначають місцеві або системні знеболюючі засоби;
- призначають різні фізіопроцедури, спрямовані на усунення болю, прискорення загоєння рани після видалення свища чи абсцесу, а також запобігання розвитку повторного запалення. У такому разі часто призначають: магнітотерапію та ультрафіолетове опромінення;
- після видалення свища при хронічному парапроктиті може бути призначений курс проносних, а також дієта, дія якої спрямована на послаблення стільця.
Згідно відгуками, у післяопераційний період може спостерігатися ущільнення або виділення з рани, що супроводжується сильними болями і дискомфортом. Такий стан вимагає негайного огляду у фахівця. Відгуки людей, які пережили оперативне втручання з приводу парапроктита, запевняють, що нерідко спостерігається відсутність ефекту після видалення свища (хронічного параректального абсцесу). В такому випадку необхідно проведення повторної операції. Однак, як правило, не раніше ніж через рік. Згідно відгуками хворих, яких після операції мучили постійні болі, спостерігалося ущільнення та ознаки запалення, їм була призначена консервативна антибіотикотерапія. А в разі відсутності ефекту пацієнти були знову направлені на повторну операцію.
Ефективний засіб від геморою існує. Перейдіть по посиланню і дізнайтеся, що рекомендує Олена Малишева.
