Зміст статті
- Принципи класифікації
- Онкологія аноректальної області
- Симптоми захворювання
- Діагностика хвороби
- Підтвердження онкології
У сучасній системі охорони здоров’я прийнято користуватися єдиної міжнародної класифікації хвороб (скорочена назва — МКБ). Класифікація призначена для систематизації та аналізу даних з усіх відомих захворювань у всьому світі. Міжнародна класифікація передбачає стандартизований підхід у сфері діагностики і застосовується з метою міжнародної порівнянності даних. В основі класифікації лежать статистичні дані, які періодично переглядаються на міжнародному рівні. На даному етапі в медицині використовується класифікація захворювань 10 перегляду (ICD-10 або МКБ-10).
Принципи класифікації
МКБ є міжнародним документом, в якому різні захворювання закодовані літерами та цифрами. Таким чином, кожен діагноз має свій певний стандартний код. Дані про захворювання в МКБ-10 згруповані згідно з наступним принципом:
МКБ-10 має в своєму складі 21 систематизований клас, що включає певні проблеми зі здоров’ям. Кожен клас поділяється на специфічні тризначні рубрики, які, в свою чергу, можуть включати додаткові підрубрики. Чотиризначні підрубрики, які використовуються для конкретизації даних по одному захворюванню, формуються шляхом додавання до вже існуючого тризначного коду четвертої цифри.
Онкологія аноректальної області
На сьогоднішній день онкологічні хвороби є найважливішою проблемою людства. Рак прямої кишки займає одне з провідних місць серед онкологічних захворювань за ступенем поширеності і тяжкості перебігу, особливо серед людей похилого віку. З кожним роком частішають випадки виявлення злоякісних новоутворень в прямій кишці, під час діагностики яких фахівці також користуються МКБ-10.
Рак прямої кишки в даній міжнародній системі відноситься до 2-го класу під назвою «Клас II. Новоутворення». До нього прийнято зараховувати всі захворювання, пов’язані з новоутвореннями злоякісного і доброякісного типу, які згруповані за принципом локалізації. Код другого класу відповідає позначенню С00-D48. Діагноз «рак прямої кишки» також має свій код, розташований в рубриці «Злоякісні новоутворення органів травлення». Однією з її підрубрик є «Злоякісне новоутворення прямої кишки», код С20.
При класифікації ракових пухлин в аноректальній зоні застосовують код С21 нормативного документа МКБ-10, який систематизує всі злоякісні пухлини в області заднього проходу за місцем їх розташування:
- 21.0 — ракові пухлини в задньому проході з уточненою локалізацією;
- 21.1 — злоякісні пухлини в порожнині анального каналу;
- 21.2 — злоякісні утворення клоакогенной області;
- 21.8 — обширне ураження злоякісними пухлинами прямої кишки, яке виходить за межі перерахованих вище областей.
Саме цією класифікацією користуються в процесі діагностики пухлинних новоутворень, коли рак пов’язаний з ураженням стінки прямої кишки та області заднього проходу.
Симптоми захворювання
Щоб привласнити хвороби відповідний код, необхідно провести комплексну діагностику з урахуванням характерних ознак. Рак в порожнині прямої кишки досить складно виявити на початковому етапі — він не відрізняється яскраво вираженою симптоматикою. З ростом пухлини симптоми поступово посилюються, а рак починає поширюватися по організму шляхом метастазування, що характерне для більш пізніх стадій хвороби.
Для раку прямої кишки характерна наступна симптоматика:
- хворобливі відчуття в області живота;
- відчуття присутності стороннього тіла в порожнині кишки;
- дискомфорт при спорожненні;
- почастішання запорів;
- нетримання калу і підвищене газоутворення;
- помилкові позиви до дефекації;
- виділення з заднього проходу у вигляді крові або слизу.
Симптоми, які провокують рак в аноректальній області, можуть бути схожі з проявами інших захворювань, пов’язаних з порушеннями в роботі кишечника або хворобами в області проктології. Тому тільки після необхідних аналізів і досліджень можна підтвердити наявність раку прямої кишки. Помітивши схожі симптоми, слід негайно пройти обстеження на наявність новоутворень в кишці, адже рання діагностика сприяє підвищенню ефективності подальшого лікування.
Діагностика хвороби
Для підтвердження підозр на наявність ракової пухлини в прямій кишці і постановки відповідного діагнозу, означеного як код за МКХ-10, проводиться ряд необхідних досліджень і аналізів.
До необхідних аналізів, що дозволяє виявити рак навіть на початковому етапі, відноситься біохімічний аналіз крові. Кров досліджується на предмет вмісту онкомаркера — речовини, продукованого раковими клітинами. Для пацієнтів зі злоякісною пухлиною в аноректальній зоні характерна наявність підвищеного вмісту раково-ембріонального антигену в складі крові. Виявлення такого маркера підвищує ймовірність наявності пухлини саме в порожнині прямої кишки. Але для підтвердження діагнозу та визначення місця її локалізації необхідно користуватися іншими методами дослідження проблемної області.
До основних сучасних методів, що дозволяє ретельно оглянути пряму кишку зсередини і визначити стан слизової її стінки, відносяться:
Якщо пухлина розташована неглибоко, її можна виявити за допомогою пальцевого дослідження прямої кишки через задній прохід. В такому випадку код захворювання буде ставитися до тризначної рубрики МКХ-10 з позначенням С21, що включає пухлини заднього проходу і анального каналу.
Підтвердження онкології
Щоб остаточно діагностувати рак і віднести пухлина до категорії злоякісних новоутворень по МКБ-10, необхідно провести аналіз тканин виявленого новоутворення на наявність ракових клітин. Таке дослідження проводиться за допомогою біопсії.
Це процедура, під час якої здійснюється забір підозрілих тканин новоутворення для подальшого їх аналізу під мікроскопом. Біопсія дозволяє з точністю підтвердити рак і підрозділяється на наступні види мо методом проведення:
- эксцизионную біопсію. Цей тип процедури передбачає паркан всієї пухлини цілком;
- инцизионную біопсію. Передбачає паркан лише невеликої частини підозрілого новоутворення.
На додаток до перерахованих вище досліджень найчастіше проводиться МРТ. Томографический аналіз уражених пухлиною ділянок дає можливість не тільки підтвердити рак, але і оцінити динаміку його поширення. За допомогою МРТ також проводиться контроль ефективності протиракової терапії шляхом простежування зменшення розмірів пухлини. Якщо пухлина продовжує збільшуватися, отже, необхідно змінювати призначений курс терапії.
Ефективний засіб від геморою існує. Перейдіть по посиланню і дізнайтеся, що рекомендує Олена Малишева.