Проривна виразка являє собою важке ускладнення виразкового захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, з ризиком летального результату для хворого. Прорив призводить до утворення просвіту даних відділів шлунково-кишкового тракту з черевною порожниною. Проривна виразка шлунка за рахунок дії фізичних, хімічних і бактеріальних подразників, присутніх в надходить їжі, дуже часто тягне за собою виникнення перитоніту.
Згідно зі статистикою, проривна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки зустрічається в середньому у 15% людей, що страждають виразковою хворобою. На такі дані впливає безліч факторів, починаючи з неправильного лікування і закінчуючи особливостями харчування.
Особливий ризик представляє прикрита форма проривної виразки шлунка, коли в стінці шлунка отвір прикривається такими органами, як печінка, жовчний міхур або сальник. У таких випадках у пацієнта слабшають гострі симптоми, виникає полегшення, що і ускладнює постановку діагнозу.
Людям з діагнозом виразкового захворювання прописується спеціальна дієта, при ігноруванні якої виникає великий ризик розвитку проривної виразки.
Зміст
- 1 Провокуючі фактори і прояв захворювання
- 2 Діагностика
- 3 Лікувальні мероприятияя
1 Провокуючі фактори і прояв захворювання
Як вже згадувалося, проривна виразка шлунка служить одним з ускладнень хронічної форми захворювання, а провокуючими чинниками даної патології можуть бути наступні причини:
На початковій стадії перфоративної виразки головною ознакою недуги, як правило, є нестерпні і різкі больові відчуття в зоні розташування цього органу. Також дуже часто проявляються загальні симптоми проривної виразки наступного характеру:
- відчуття слабкості тіла;
- зниження артеріального тиску;
- нудота і можливо блювота;
- холодна піт.
Рекомендуємо ознайомитися
- Виразкова хвороба 12 палої кишки
- Препарати від виразки шлунка і дванадцятипалої кишки
- Симптоми захворювання і лікування недостатності кардії шлунка
В цілому симптоми проривної виразки можна розділити на 3 стадії:
2 Діагностика
Клінічна картина перфоративної виразки шлунка і 12 палої кишки специфічна і, як правило, правильно поставити діагноз не викликає труднощів. Діагностика захворювання передбачає аналіз історії хвороби і симптомів хворого, а також його огляд. Під час огляду виявляються такі ознаки проривної виразки, як різкий біль у животі, напруження м’язів даної області і подразнення очеревини.
У випадках, коли мають місце підозри на наявність прориву шлунка, призначаються наступні обстеження:
3 Лікувальні мероприятияя
Лікування проривної виразки шлунка в основному здійснюється хірургічним методом. Виділяють 2 види даних операцій:
- ушивання наскрізного освіти зі збереженням цілісності органу;
- висічення виразки в межах здорових тканин з видалення ураженої ділянки шлунка.
Перший метод відносять до допоміжних шляхів лікування. Використовують таке паліативне лікування для хворих, у яких виразковий анамнез не спостерігається тривалий час, для пацієнтів літнього віку, для людей з важкою формою недуги і у випадках наявності розлитого перитоніту, при умові, що тривалість від початку прориву перевищує 12 годин. Таку операцію здійснюють під загальним наркозом, після чого проводять лапаротомію верхнього відділу черевної стінки по лінії середини. При виявленні порушення на стінці органу накладають 2 ряду швів, а потім в даній ділянці підшивають потрібного розміру сальник.
Висічення виразки призначають тим пацієнтам, у яких уже тривалий період є виразка шлунка, що не піддається медикаментозному лікуванню, або якщо в операційний момент була виявлена задавнена виразка, з видимими рубцевими порушеннями на дні. Резекція проводиться при виявленні або підозрі виникнення злоякісної пухлини недуги або прориві 2-х і більше виразок одночасно. Таку операцію теж проводять під загальним наркозом по тому ж шляху, тільки в даному випадку буде вироблятися усунення 2/3 органу в області локалізації виразки.
Як показує практика, операції з приводу перфорації шлункової стінки найчастіше здійснюють екстрено, і оскільки на даний момент у фахівців може бути недостатньо інформації щодо кислотності, евакуаторної функції і інших показників роботи органу, що будь-яке рішення може прийматися лікарем безпосередньо в процесі операції.
Після ушивання або висічення виразки в обов’язковому порядку проводять противиразкову терапію з призначенням антимікробних ліків та інгібіторів протонної помпи, щоб знизити кислотовырабатывающую функцію шлунка.