Підшкірний кліщ у людини вважається умовно-патогенним організмом, так як практично постійно живе у вихідних каналах сальних залоз повік, шкірного покриву, у фолікулах. Розвиток захворювання починається тільки в разі, коли на маленькій ділянці шкіри людини знижується рівень імунітету. У такому разі кліщ у людей проникає в більш глибокі шари і викликає коросту.
Зміст
- 1 Причини захворювання
- 2 Клінічна картина
- 3 Методи діагностики хвороби
- 4 Лікувальні заходи
1 Причини захворювання
Звичайне місце, де проживає коростяний кліщ демодекс, – це шкірний покрив на обличчі. Поза людського організму цей паразит швидко гине, а на шкірі господаря він може проживати довго. Демодекоз (зараження підшкірним кліщем) залежить від статі хворого, стану імунної системи та індивідуальних особливостей шкіри пацієнта.
Найчастіше страждають на цю хворобу в легкій формі жінки. Зазвичай це буває на початковому етапі розвитку недуги, так як слабка половина людства часто ходить в косметичні салони і буває у лікаря-дерматолога. У чоловіків ця хвороба проходить у важких формах.
Рекомендуємо ознайомитися
- Лікування препаратами демодекса шкіри обличчя
- Симптоми появи і лікування кліща демодекса на обличчі
- Сірчані мазі для лікування корости в домашніх умовах
Причини, що призводять до розвитку недуги, полягають у зміні складу шкірного сала, режиму виділень сальних залоз, появі у пацієнта різних видів алергії або піодермії. Кліщ живе в товщі людської шкіри, а личинки цього паразита разом з жиром виходять на поверхню шкірного покриву, де велика їх частина гине. Якщо імунітет знаходиться на високому рівні, то розвинулися з личинок кліщі не можуть проникати глибоко – вони тільки розселяються з поверхневого шару. Але якщо людина намагається видалити руками якийсь прищ у себе на обличчі, то паразити потрапляють і на інші частини людського тіла. Якщо у чоловіка або жінки є схильність до себореї і у них виділяється збільшена кількість жиру, то з’являються умови для проникнення паразита глибоко під шкіру.
Кліщ виділяє особливий фермент, який може змінити склад людського жиру і викликати набряк шкірного покриву, але це не може статися при нормальному рівні людського імунітету. Якщо кількість кліщів перевищить 30 одиниць на сальну залозу, то захист перестає працювати і починається хвороба.
Виникнення запального процесу може бути спровокована прийомом великої кількості лікарських засобів, наприклад, антибіотиків або гормональних стероїдів. Неправильно підібрана, не відповідає типу шкіри косметика збільшує кількість виділень сальних залоз.
Ще одним фактором появи недуги є нераціональне харчування, коли чоловік або жінка вживають консерванти, багато вуглеводів, кава, велика кількість солі, спецій і прянощів. Куріння і алкоголізм змінюють склад шкірного жиру і дають можливість кліщів проникнути вглиб шкіри.
Виникненню захворювання сприяє підлітковий вік, коли відбувається гормональна перебудова в організмі дитини. У цей момент рівень імунітету дещо занижений, що дозволяє підшкірного кліща при належних умовах викликати недугу.
Подібне відбувається і з вагітними жінками, так як у них захисні сили організму знижені з-за розвитку плоду в утробі. Тому вони входять у групу ризику.
Великий вплив на розвиток цієї хвороби надає постійний стрес.
Передається підшкірний кліщ між людьми через предмети домашнього вжитку або при тісному контакті, але захворювання може виникати тільки при перевищенні кількості кліщів вищевказаного рівня. Тому ізолювати хворого не треба.
2 Клінічна картина
Симптоми хвороби в основному зосереджуються на голові пацієнта, і тільки при важких формах цього захворювання можливий розвиток ураження на верхній частині грудей і спини.
Основні уражені зони зосереджені на шкірному покриві особи. Вони можуть бути на носі, щоках, підборідді, губ, на століттях. Іноді ознаки можна знайти на частини голови, що вкрита волоссям.
Головний симптом – це так звана розацеа. У хворого виявляються ознаки стійкої гіперемії на шкірі, яка зосереджена в центральних зонах особи, але може перейти й на грудну клітку або спину. Спочатку хвороби шкірний покрив червоніє і з’являється висип у вигляді папул, пофарбованих у рожевий колір. Вони згодом нагноюються і перетворюються в прищі або вугри. В уражених областях спостерігається ущільнення шкіри, формуються сітки судин і відбувається їх локальне розширення – починається телеангіектазії, яка може залишитися після ліквідації хвороби. Червоніє ніс, що найбільш часто проявляється у чоловіків. Може з’явитися ознака захворювання на очах – це виражається різзю, сухістю, відчуттям в оці стороннього предмета, почервонінням, у хворих течуть сльози. Може проявитися свербіж на всьому шкірному покриві особи. До цього додається печіння, хворий скаржиться на стягування шкіри.
Часто недугу виявляють на століттях у людей, які прийшли лікуватися від блефарита. Це виражається в появі на шкірі повік гнійних скоринок або лусочок, страждають вії, може з’явитися свербіж, почервоніння, збільшитися виділення сліз. Часто зверху століття виникає піниста, легко відокремлювана скоринка, з’являються кулясті рубцеві зміни тканин. В такий період повіки схильні до будь-якого інфекційного вторгнення, і тоді терапія хвороби дуже ускладнюється.
Якщо недуга проходить довго, то виникає ураження рогівки, склери, війчастого тіла, рогівки. Все це може значно погіршити зір.
3 Методи діагностики хвороби
Для того щоб визначити наявність цієї хвороби, треба не тільки знайти підшкірного кліща у хворого, але і дослідити в лабораторії жир з його сальних залоз, внутрішній вміст вугрів, виділення на слизових оболонках ока, обстежити вії і фолікули волосся. Перед цими процедурами лікарі рекомендують пацієнтам не займатися гігієнічними заходами на очах найближчі 48-72 години. Потім пінцетом і ватною паличкою беруть у хворого лусочки з краю століття або кілька вій. Досліджувати цей матеріал лікар може навіть в присутності пацієнта, так як остаточна постановка діагнозу демодекоз можлива тільки після підрахунку в лабораторії під мікроскопом кількості кліщів у взятих пробах.
4 Лікувальні заходи
Лікування можна проводити тільки при використанні місцевих коштів. Як лікувати підшкірний недуга?
Головна мета лікарів при цьому – усунення збудника хвороби. Для цього потрібно усунути його негативний вплив на шкірний покрив, прибрати дратівливі чинники, відновити нормальний рівень загального та місцевого імунітету у хворого. Разом з цим у такого пацієнта має бути відновлено кровообіг і обмін речовин на шкірі. Якщо при обстеженні виявлений у людини тільки підшкірний кліщ, то ніяких лікувальних заходів не проводять, а призначають спеціальну дієту.
Хворому рекомендується з повсякденного раціону прибрати смажену, гостру, жирну, солону, копчену їжу і прянощі. Прибирається і їжа, багата вуглеводами простого типу. Пацієнту пропонують вживати більше кисломолочної продукції, обов’язково ввести в щоденний раціон велика кількість фруктів і овочів.
Поки проводиться курс лікувальної терапії, хворий повинен відмовитися від використання різної косметики, які можуть прискорити посилене розвиток підшкірного кліща.
Хворій людині заборонені різні процедури теплового характеру, зайва інсоляція. Лікарі наказують йому захищати шкірний покрив від будь-яких дратівливих і ушкоджуючих факторів.
Дерматологи виписують при виявленні захворювання лікарські засоби на основі метронідазолу, наприклад, Тіберал або Трихопол, які впливають на гладкі м’язи паразита і знищують його. Тривалість такого лікувального курсу зазвичай становить від місяця до 45 днів.
Весь лікувальний процес проходить під контролем лікарів, які контролюють стан пацієнта за допомогою біохімічного аналізу кров’яної плазми.
Хворому для прийому всередину обов’язково рекомендується вживати антигістамінні препарати, наприклад, Супрастин, Діазолін, Тавегіл, Димедрол, Зіртек, Кларитин.
Якщо у хворого ознаки зовнішнього поразки, то застосовують протикліщових терапію. Призначаються такі медикаменти, як і для ліквідації корости: мазі бензилбензоата, сірчану, метронидазоловую і Вількінсона. Часто застосовують водно-мильну емульсію. Дуже ефективний засіб – Спрегаль. Воно добре переноситься більшістю хворих людей, має мінімум побічних явищ. Обов’язково проводять терапію холодом – криопроцедуру. З її допомогою усувається головний осередок захворювання.
В якості додаткового курсу терапії лікарі рекомендують використовувати народні засоби. Хворий повинен по кілька разів в добу обмиватися лікувальними настоями, приготованими на основі таких рослин, як череда, звіробій, подорожник, календула, деревій.
Профілактика цього захворювання полягає у виконанні всіх правил особистої гігієни. Для підтримання імунітету на належному рівні будь-якій чоловік повинен приймати вітамінні та мінеральні комплекси, що містять вітаміни А, С, В та ін. Треба кинути куріння і розпивання алкогольних напоїв і перейти на здоровий спосіб життя.
Треба піклуватися про свою шкіру, а для цього слід щодня очищати обличчя від забруднень, поту і виділився жиру.
Щоб глибоко очистити пори на обличчі, жінкам пропонується робити пілінг і маски для очищення шкірного покриву. Для насичення вологою шкіру можна обробляти гіалуронової кислотою.