Людський організм являє собою складно організований механізм, що складається з різних органів і систем, тісно пов’язаних між собою анатомічно або функціонально, одним з ланок цього механізму є ШКТ – шлунково-кишковий тракт. Що це таке з точки зору обивателя? Це фабрика або завод з переробки вступників продуктів харчові речовини, необхідні людині як джерело енергії для життя і будівельний матеріал для відновлення клітин.
Зміст статті
- 1 Фізіологія
- 2 Анатомія
- 3 Відділи
- 4 Патологія
Фізіологія
У загальній системі життєзабезпечення ШКТ виконує кілька важливих функцій:
- рухова функція — це механічне перемішування їжі, ковтання, проштовхування харчової грудки вздовж стравохідної трубки в шлунок, кишечник і висновок незасвоєних залишків назовні;
- секреторна робота – виділення спеціальних секретів (слина, шлунковий сік, жовч, панкреатичний сік), що містять кислоти і ферменти для хімічного травлення їжі;
- всмоктувальна функція – транспорт мінералів, амінокислот, моносахаридів, інших продуктів розщеплення їжі через ворсинки кишкової стінки в кровоносну і лімфатичну системи;
- екскреторна функція – елімінація токсичних речовин, метаболітів лікарських і хімічних сполук, що надходять із крові в кишковий просвіт.
В організмі людини немає ізольованих відділів, що працюють у повній автономії, всі органи тісно взаємодіють один з одним і функціонують як частини єдиної системи.
Порушення в роботі однієї частини неминуче спричинить збої в інших відділах.
Анатомія
Шлунково-кишковий тракт являє собою єдину трубку великої протяжності, що починається від входу в ротову порожнину і закінчується заднім проходом. На своєму шляху ця трубка має різний діаметр в різних відділах, безліч вигинів, кілька сфінктерів, але практично однакову будову кишкової стінки. Вона складається з 4 основних шарів:
- слизовий шар – внутрішня оболонка з великою кількістю ворсинок (для всмоктування харчових речовин) і ділянками лімфоїдної тканини кишечнику (для вироблення клітин імунного захисту);
- підслизовий – має пухкий шар сполучнотканинної клітковини, в якій проходять кровоносні і лімфатичні судини, нервові волокна, тут знаходяться клітини, що виробляють слиз;
- м’язовий шар;
- серозний шар – зовнішня захисна оболонка (очеревина).
Всі органи у складі цієї системи є порожніми, тобто відкриваються один в інший, утворюючи єдину травну трубку з вертикальним розташуванням окремих функціональних одиниць.
Відділи
Шлунково-кишковий складається з відділів, кожний з яких виконує свою важливу функцію з роботи всієї системи:
ШКТ правильніше називати травним трактом або системою, до складу якої входять ще допоміжні органи, які беруть участь в процесі перетравлювання їжі – слинні залози, гепатобіліарна система (печінка з жовчним міхуром) і підшлункова залоза.
Діями всіх відділів керує мозок, регулює роботу ендокринна та імунна системи. Процес травлення – надзвичайно складна процедура, порушення одного етапу неминуче відіб’ється на інших і на роботі організму в цілому.
Патологія
В основі різних порушень, що призводять до захворювань шлунково-кишкового тракту, лежить генетична схильність, для реалізації якої необхідно дію різних факторів:
- збої в імунній системі, що призводять до розмноження шкідливих бактерій;
- наявність вогнищ хронічної інфекції в організмі;
- порушення режиму харчування, харчування всухом’ятку, швидка їжа, неякісні продукти;
- зловживання алкоголем і курінням;
- стреси і депресії;
- захворювання ендокринної системи;
- погана екологія.
Найбільш поширеною патологією шлунково-кишкового тракту є запальні захворювання гастрити і гастродуоденіти, виразкова хвороба, панкреатити, холецистити, ентероколіти.
Захворювання травної системи дуже поширені серед всіх вікових категорій. Практично кожен житель великого міста потребує консультації гастроентеролога. Діагностика поставлена на високий рівень і дозволяє виявити хворобу на ранній стадії. Головне, щоб люди звертали увагу на перші симптоми і записувалися на прийом до лікаря.
Загальні ознаки:
- біль і дискомфорт в животі після їжі або через 2 години, а також вночі або натщесерце;
- печія, відрижка повітрям або вмістом шлунка;
- нудота, позиви на блювоту;
- відчуття гіркоти у роті;
- порушення апетиту, відразу до їжі;
- схуднення;
- метеоризм;
- розлади стільця;
- загальна слабкість, субфебрильна температура.
Крім загальних, для окремих захворювань характерні специфічні ознаки в залежності від органу, в якому розвинулося запалення.
Лікування хвороб травної системи проводиться медикаментозними засобами – препарати для прийому всередину, фізіотерапія, дієтотерапія, лікувальна фізкультура, а також хірургічними методами. Профілактика зводиться до перегляду основного способу життя – правильне харчування, відмова від шкідливих звичок, контроль маси тіла, лікування виявлених вогнищ інфекції і хронічних захворювань.
Дивіться вигляді про те, як працює ШКТ:
Самостійно кожна людина може змінити свій режим харчування і дієту, а призначити медикаменти повинен фахівець після проведення комплексного обстеження та уточнення діагнозу. Під маскою захворювань травної системи може ховатися інша серйозна патологія (інфаркт, онкологія), про це слід пам’ятати і не пускати хворобу на самоплив.