У дерматологічній практиці нерідко лікарі стикаються з таким захворюванням, як оперізувальний лишай. Друга назва захворювання – оперізувальний герпес. Дана патологія відрізняється тим, що вражає не тільки шкірні покриви, але і слизові і нервову систему. Це вірусне захворювання, яке супроводжується вираженим больовим синдромом. Які причини, клінічні симптоми та лікування даного захворювання?
Зміст
- 1 Особливості прояви герпесу
- 2 Етіологічні фактори
- 3 Види захворювання
- 4 Клінічна картина
- 5 Форми хвороби
- 6 Лікувальні заходи
- 7 Лікарська терапія
- 8 Можливі ускладнення та профілактичні заходи
1 Особливості прояви герпесу
Оперізувальний лишай у людини – це вірусне захворювання, що викликається вірусом герпесу, при якому вражається периферична та центральна нервова система. Захворювання поширене повсюдно. Хворіють переважно дорослі люди. Чоловіки і жінки хворіють однаково часто. У групу ризику входять люди похилого особи старше 50 років. Рівень захворюваності серед осіб старше 60 років варіюється від 12 до 15 випадків на 100 тисяч осіб. Для оперізувального лишаю характерно одностороннє або двостороннє ураження шкірних покривів. У дітей збудник герпесу викликає вітряну віспу. Лишай виникає лише у тих осіб, хто раніше вже контактував з вірусом. Хвороба є заразною. Діти, які не хворіли на вітряну віспу, можуть заразитися від оточуючих.
Після одужання на тлі вітряної віспи вірусні частинки можуть залишатись у клітинах людини. Вони десятиліттями можуть перебувати в сплячому стані. Улюбленою локалізацією вірусу є задні (чутливі) роги спинного мозку, черепні нерви. При певних факторах відбувається активізація вірусів. Останні пересуваються по нервових волокнах і досягають шкірних покривів. Оперізувальний захворювання називається тому, що висип локалізується по ходу нервових волокон і змінює локалізацію. Оперізувальний герпес в більшості випадків закінчується одужанням без будь-якого спеціального лікування.
2 Етіологічні фактори
Лишай у людини викликається вірусом герпесу. Встановлено, що більше третини населення Землі інфікована цим вірусом. Збудник відноситься до 3 типу вірусів герпесу. Збудник лишай у людини володіє наступними особливостями:
- має двухцепочечную ДНК;
- має величину від 120 до 200 нм;
- швидко гине у зовнішньому середовищі;
- є нейротропним вірусом;
- чутливий до ультрафіолету і дезінфікуючих засобів;
- стійкий до низьких температур.
У осіб з нормальним станом імунітету захворювання не розвивається. Виділяють такі пускові фактори розвитку оперізувального лишаю:
- стрес;
- переохолодження;
- важкі травми;
- інфекційні захворювання;
- наявність онкологічної патології;
- прийом гормональних препаратів;
- проведення хіміотерапії;
- літній вік;
- наявність ВІЛ-інфекції;
- перевтома;
- пересадка органів;
- зниження імунітету на тлі променевої терапії;
- травмування шкірних покривів.
Важливим фактором ризику є вік. Чим старша людина, тим вище ймовірність розвитку оперізувального герпесу. Причини можуть критися в тісному контакті з хворою людиною. Оперізувальний герпес є заразним захворюванням. Вірус може передаватися аерозольним, контактним і вертикальним механізмом. Найбільш частий шлях передачі – повітряно-крапельний. Під час активізації віруси вражають спинальні ганглії і задні роги спинного мозку. У процес може втягуватися головний мозок та інші життєво важливі органи.
Рекомендуємо ознайомитися
- Причини і лікування різнобарвного лишаю
- Як проводять лікування рожевого і інших видів лишай у людини в домашніх умовах?
- Причини і лікування рожевого лишаю Жибера
3 Види захворювання
Якщо є оперізуючий лишай, симптоми будуть залежати від форми захворювання. Виділяють наступні види оперізувального герпесу:
- абортивний;
- генералізований;
- бульозний;
- гангренозний;
- геморагічний;
- вушної;
- очної;
- менингоэнцефалитический.
При очній формі герпесу уражається очноямкову гілка трійчастого нерва, на тлі чого порушується іннервація очного яблука. При цьому може вражатися рогівка, повіку або кон’юнктива ока. У разі ураження вірусами лицьового нерва можливий розвиток синдрому Рамсея Ханта. У даній ситуації в процес залучається орган слуху і мімічна мускулатура. При абортивній формі на шкірі тіла людини з’являються папули. Важко протікає менингоэнцефалитическая форма хвороби. При ній можливий летальний результат. У більшості випадків при оперізувальному лишаї страждають поверхневі шари шкіри. При гангренозний формі хвороби уражаються глибокі шари шкіри. Нерідко після лікування на шкірі залишаються рубці.
4 Клінічна картина
У молодих і літніх осіб симптоми захворювання досить специфічні. Виділяють такі загальні симптоми захворювання:
- високу температуру;
- ознаки міжреберної невралгії;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- поява висипки на шкірі;
- головний біль;
- нездужання;
- озноб;
- біль і свербіж;
- печіння в області ураженої шкіри.
Герпес розвивається раптово. Симптоми наростають поступово. Першими ознаками хвороби є симптоми інтоксикації. Продромальний період триває кілька днів. Слідом за ним наступає період розпалу хвороби. Він характеризується ще більш високою температурою, зниженням апетиту, болем у м’язах, появою висипки на шкірі. Висип має наступні особливості:
- представлена рожевими плямами або везикулами;
- болюча;
- елементи висипу розташовуються окремо один від одного;
- везикули, заповнені рідиною.
Везикули не зливаються між собою. Вони мають величину 3-5 мм і нерівні краї. Висип локалізується за напрямом нервів. Найбільш часто в процес втягується тулуб. Нижні кінцівки уражаються рідко. Після дозволу везикул утворюються кірочки, які відпадають. Далі спостерігається гіперпігментація шкіри. Ознаки запалення поступово зникають. У більшості випадків захворювання триває не більше 3-4 тижнів. У деяких хворих розвивається гангренозна форма оперізуючого лишаю. При ній в бульбашках знаходиться секрет з домішкою крові.
Особливість хвороби в тому, що елементи висипу утворюються на шкірі хвилеподібно. Спочатку утворюється одна група везикул, потім вона зникає і з’являється інша. При цьому висип може змінювати локалізацію і оперізувати тіло. Іноді висип не з’являється, а спостерігається біль по ходу нервів. Подібний стан називається герпетичної невралгією. При розвитку оперізувального лишаю хворих практично завжди турбує біль. Вона може бути тупий, пекучої, гострою. Нерідко після зникнення висипки біль ще деякий час турбує хворих. Це обумовлено ураженням нервової тканини.
5 Форми хвороби
Кожна форма оперізуючого герпесу має свої відмінні риси. При бульозної формі висип дуже велика. Елементи висипки можуть зливатися між собою, утворюючи великі бульбашки. У разі приєднання вторинної інфекції в міхурах накопичується гнійний секрет. Найбільш легко протікає абортивну форму. Вона триває всього кілька днів. При цьому симптоми інтоксикації спостерігаються рідко.
У деяких випадках розвивається синдром Рамсея Ханта. При цьому висип локалізується на обличчі біля вушних раковин, на слизовій порожнини рота. Спостерігається це за причини поразки лицьового нерва. У таких людей може з’являтися біль у вусі, запаморочення. Нерідко порушується нюх. У разі поразки трійчастого нерва висип може з’явитися на бровах і століттях. У рідкісних випадках на тлі оперізувального лишаю може розвинутися менінгіт. Він проявляється нудотою, головним болем, блювотою, підвищеною чутливістю до голосного звуку і сильним запахом.
6 Лікувальні заходи
Не всі знають, чим лікувати лишай. Лікування проводиться тільки після постановки діагнозу. Діагностика включає збір анамнезу, зовнішній огляд шкірних покривів, загальний аналіз крові. Для визначення збудника хвороби для аналізу береться зіскрібок з ураженої шкіри або секрет бульбашок. Може проводитися полімеразна ланцюгова реакція або імуноферментний аналіз. Диференціальна діагностика проводиться з простим герпесом, вітряною віспою, бешихове запалення, екземою. Лікування при відсутності ускладнень може проводитися в амбулаторних умовах. Противірусна терапія проводиться літнім особам, людям зі зниженим імунітетом і хворим при наявності ускладнень. Противірусні препарати застосовуються і у разі затяжного перебігу хвороби.
Противірусні засоби використовуються внутрішньо у формі таблеток, капсул і зовнішньо у формі мазей, гелів, кремів. Лікування оперізувального лишаю здійснюється наступними противірусними ліками: “Ацикловіром”, “Зовіракс”, “Виролексом”, “Валацикловіром”. Тривалість терапії та дозування визначає лікар. При оперізувальному лишаї лікування часто включає різні противірусні мазі і крему. Вони ефективні на ранніх стадіях, коли спостерігається почервоніння і бульбашки. До таких засобів відноситься крем “Зовіракс”, “Девирс”, “Ацикловір”, гель “Панавир”. Якщо на шкірі вже утворилися ерозії, то лікування оперізувального лишаю передбачає застосування примочок з антисептичними розчинами (метиленовим синім чи брильянтовим зеленим).
7 Лікарська терапія
Якщо герпесом вражений поперекову ділянку шкіри або будь-який інший, можуть застосовуватися такі лікарські препарати:
- знеболюючі з групи НПЗЗ;
- анальгетики;
- імуномодулятори;
- антиагреганти;
- діуретики;
- антиконвульсанти;
- антидепресанти.
Для усунення больового синдрому найбільш часто застосовуються такі знеболюючі: “Декскетопрофен”, “Ібупрофен”, “Напроксен”. При невралгії може застосовуватися “Нікофлекс”, “Неомідантан”. При лікуванні постгерпетичній невралгії часто використовуються антидепресанти. У деяких випадках для лікування використовуються протисудомні засоби (“Габапентин”). Важливе місце в лікуванні займають імуномодулятори. Найбільш часто використовуються індуктори ендогенного інтерферону. Нерідко вводиться гомологичный імуноглобулін.
Порушення сну є показанням для призначення седативних засобів. При температурі вище 38,5 градусів призначаються жарознижуючі засоби. При оперізувальному лишаї нерідко порушується агрегація тромбоцитів. Для попередження утворення тромбів показано антиагреганти (“Курантил”). До додаткових методів терапії відноситься ультрафіолетове опромінення та застосування лазера. У разі приєднання вторинної інфекції можуть призначатися антибіотики. Для прискорення одужання хворим рекомендується дотримуватися дієти та приймати вітаміни. Потрібно збагатити раціон кисломолочними продуктами, свіжими фруктами і овочами, горіхами, морепродуктів.
8 Можливі ускладнення та профілактичні заходи
Кожен повинен не тільки знати, як лікувати лишай, але і чим він небезпечний. При тяжкому перебігу захворювання можливий розвиток таких ускладнень:
- паралічу лицевого та інших черепних нервів;
- пневмонії;
- патології органів сечостатевої системи;
- невриту зорового нерва;
- зниження гостроти зору;
- менінгоенцефаліту.
У більшості випадків хвороба протікає без ускладнень, і закінчується одужанням. Профілактика є ефективним способом убезпечити себе від оперізуючого лишаю. Профілактика буває специфічної і неспецифічної. Специфічна профілактика поділяється на активну (введення вакцини) і пасивну. Вакцина містить антигени збудника хвороби. Вакцинації підлягають особи, у яких вже були випадки оперізувального герпесу, а також особи, які не хворіли в дитинстві вітряну віспу. Вакцина може використовуватися при розвитку постгерпетичній невралгії. Пасивна імунізація передбачає використання сироватки.
У ній містяться готові антитіла. Сироватка може вводитися особам, які контактують з хворим, або ослабленим людям. Неспецифічна профілактика включає в себе загартовування, часті прогулянки, прийом вітамінів, раціональне харчування, заняття спортом, профілактику стресів, відмова від сигарет і алкоголю. Таким чином, оперізувальний герпес не представляє великої небезпеки для населення.