Однією з найчастіших причин, що призводить пацієнта в кабінет проктолога, є свищ прямої кишки. Це дуже неприємне стан може розвинутися у людей різної статі і віку в силу певних обставин. Найчастіше такою проблемою страждають працездатні чоловіки, рідше відзначаються випадки появи свища у молодих жінок після пологів, ще рідше у дітей, включаючи немовлят. Дана ситуація відноситься до хірургічного напрямку проктології і усувається тільки оперативним шляхом.
Зміст
- 1 Що являє собою проблема
- 2 Класифікація
- 3 Клінічні прояви
- 4 Діагностика та лікування
Що являє собою проблема
Свищ прямої кишки являє собою хронічне запалення параректальної клітковини (хронічний парапроктит) з утворенням патологічного каналу, який відкривається в просвіт кишки, інший порожнистий орган (наприклад, піхву) або в промежину.
Найчастіше утворення нориці прямої кишки є наступною стадією гострого парапроктита і може бути пов’язане або з неправильно проведеною операцією, або з пізнім зверненням пацієнта до лікаря.
Встановлено, що для виникнення захворювання необхідно проникнення інфекції з кишкового просвіту або запальних вогнищ з інших органів анальні крипти (спеціальні складочки в стінці прямої кишки). Вони розташовуються приблизно на глибині 3 см від анального отвори, через ці утворення виводиться слиз із залоз, що знаходяться в підслизовому шарі кишкової стінки. Патогенні мікроби потрапляють спочатку в анальні крипти (розвивається криптит), потім у простір, що оточує пряму кишку (виникає парапроктит).
Основні причини формування свища:
- мимовільне розтин гострого абсцесу і вихід вмісту назовні — після цього хворий відчуває полегшення, вважає, що вилікувався, але запалення в анальній крипті залишається, поступово приводячи до гнійного розплавлення навколишніх тканин і формування свищевого ходу;
- ускладнення після операцій з видалення запущеного геморою;
- неправильно проведена операція з приводу гострого парапроктита — гнійник був розкритий і дренований і помі, але без радикального висічення оточуючих пошкоджених тканин;
- важкі пологи (розриви промежини, грубі акушерські втручання);
- злоякісна пухлина;
- травми прямої кишки;
- хвороба Крона;
- специфічні захворювання (сифіліс, туберкульоз кишечника, хламідіоз;
- дивертикулез.
завантаження…
Класифікація
Для зручності проктологів в плані вибору методу оперативного лікування розрізняють кілька класифікацій свищів прямої кишки. За кількістю отворів буває:
По відношенню до свищевому ходу виділяють 3 форми нориць:
- транссфинктерные – найпоширеніші, знаходяться в ампулярній частині прямої кишки, вище анального сфінктера, часто мають розгалужений характер;
- внесфинктерные – розташовуються нижче рівня верхнього ректального сфінктера;
- внутрисфинктерные (підшкірно-слизові) — найпростіша форма з прямим каналом, характерна для свіжих свищів.
Найскладнішою є друга група, за тяжкості виділяють 4 ступені таких норицевих ходів:
- канал прямого напряму, рубців навколо внутрішнього отвору не спостерігається, гнійників у клітковині немає;
- з’являються рубці навколо внутрішнього входу свища, гнійників у клітковині поки немає;
- звужений вхід у канал, у клітковині визначаються інфільтрати;
- вхід широкий, є численні рубці, гнійники в клітковині.
Клінічні прояви
У вас геморой?
Михайло Ротонов: “Єдиний засіб, яке придатне для повноцінного лікування геморою будинку і яке я міг би рекомендувати – це…” Читати далі >>
Всі види нориць, незважаючи на їх різноманіття, мають схожі симптоми, які найбільш яскраво виражені в періоді загострення захворювання. Типовими проявами є:
- дискомфорт і біль в області заднього проходу, що посилюється при напруженні, тривалому сидінні, кашлі;
- сверблячих дерматоз навколо ануса з-за постійних виділень гнійного або кровянистого характеру, неприємний запах з свищевого отвори;
- загальні симптоми – слабкість, субфебрильна температура, головний і м’язовий біль.
Зовнішній отвір має вигляд невеликої ранки, при видавлюванні з’являється сукровичное або гнійне відокремлюване. Якщо свищ широкий, то через нього виходять гази і калові маси. Захворювання може тривати багато років, поки хворий не звернеться за допомогою до проктолога і не вилікує його.
Якщо операція не проводиться ще довгий час, то такий хронічний свищ може трансформуватися в рак або призвести до поширення інфекції і розвитку перитоніту.
Діагностика та лікування
Перелік необхідних діагностичних заходів входить ряд досліджень, необхідних для уточнення діагнозу. Починають зі збору анамнезу, зовнішнього огляду хворого і пальцевого ректального дослідження, потім лікар призначає певний обсяг аналізів і процедур індивідуально для кожного хворого:
- ректороманоскопія;
- зондування прямої кишки;
- проба з барвниками;
- фістулографія з фарбувальними речовинами;
- УЗД;
- сфинктерометрия – визначення ступеня порушення функції сфінктера.
За результатами проведеного дослідження визначаються з тактикою лікування. Свищ можна ліквідувати тільки з допомогою оперативного лікування. Консервативні методи є більш переважними для пацієнтів, деякі з них залишають на форумах відгуки про застосування сидячих ванн з сіллю, промивання антисептичними розчинами, використанні мазей з антибіотиками. Всі ці методи надають тимчасове дію. Проктологи єдині в одному – вилікувати свищ може тільки операція.
При виборі методу оперативного лікування виходять з класифікації свищів за типом, формою розташування, наявності рубцевих тканин і вираженості запальних змін. Операція може виконуватися за різними методиками, але суть одна – висічення нориці і запалених тканин навколо нього. Процедура проводиться під загальним наркозом, у періоді до та після втручання можуть призначатися антибіотики в залежності від стану хворого. Відгуки пацієнтів в більшості позитивні, хоча бувають сумніви і страхи з приводу повернення хвороби.
Успішно виконана операція зазвичай не залишає шансів для рецидиву, хоча сто відсотків гарантії не може дати жоден проктолог.
Важливо пам’ятати, що свищ не виникає на порожньому місці, до його появи у хворого вже були проктологічні проблеми. Операція виліковує від свища, але не може позбавити від повторення проблеми при збереженні колишнього способу життя, харчування, ставлення до свого здоров’я.