На тлі неправильного харчування і різних інших причин може розвинутися непрохідність кишечнику; симптоми кишкової непрохідності можуть з’явитися несподівано. У деяких випадках наростання симптоматики відбувається поступово, не викликаючи особливого занепокоєння. Тому при появі неприємних відчуттів у черевній області та неможливості щоденного випорожнення кишечника слід звернутися за допомогою до фахівця. Непрохідність може привести й до летального результату.
Зміст
- 1 Етіологія захворювання
- 2 Основна симптоматика
- 3 Діагностика
- 4 Лікування
- 5 Методи хірургії
- 6 Дієта
- 7 Харчування після операції
- 8 Народна медицина
- 9 Можливі ускладнення
- 10 Профілактичні заходи
1 Етіологія захворювання
Кишкова непрохідність, лікування якої повинно проводитися невідкладно, – це утруднене або повністю порушене пересування по шлунково-кишковому тракту харчових і калових мас, обумовлене різними причинами. Основні причини кишкової непрохідності – це дисфункція кишкової моторики і наявність на шляху проходження калових мас механічних перешкод. Таким чином розвивається динамічна і механічна непрохідність кишечника.
Рекомендуємо ознайомитися
- Дієта перед узд
- Ознаки онкології кишечника
- Роздратований кишечник: симптоми і лікування
Динамічна кишкова необхідність викликається такими причинами, як:
Внаслідок онкологічних захворювань або отруєння солями важких металів починається спастична кишкова непрохідність. Її можуть викликати також такі хвороби, як істерія або спинна сухотка.
Механічну непрохідність викликають наступні причини:
Гостра кишкова непрохідність найчастіше стає ускладненням хворобливої поразки шлунково-кишкового тракту. При наявності спайок і патологічних розростань в кишкових трубах розвивається хронічна форма кишкової непрохідності.
2 Основна симптоматика
Гостра кишкова непрохідність, симптоми якої будуть розглянуті нижче, буває часткова або повна. Симптоми непрохідності в обох випадках спостерігаються схожі. Тільки у разі повної непрохідності кишечнику симптоми бувають більш інтенсивними.
Перші ознаки непрохідності кишечника – утруднене виділення газів, відходження калових мас (при частковій непрохідності) і абсолютна неможливість здійснення зазначених процесів (при повній непрохідності).
На тлі зазначених ознак з’являються такі симптоми непрохідності, як:
- збільшення розміру черевної порожнини (здуття живота);
- нудота, блювота;
- сильний больовий синдром (переймоподібні больові відчуття локалізуються навколо пупка або трохи вище);
- чергування запорів і проносів;
- відсутність фізіологічного голоду;
- підвищення внутрикишечного газоутворення – метеоризм.
У дітей, особливо грудного і молодшого дошкільного віку – гостра непрохідність викликає такі симптоми:
- гіпертермія;
- здуття верхньої ділянки черевної стінки;
- блювота одразу після прийняття їжі;
- рясне зміст жовчі в блювотних масах;
- неприродний колір шкіри сіруватого відтінку;
- значне зниження ваги, що викликається втратою рідини;
- неспокійна поведінка дитини, плаксивість, відсутність сну.
Одна з найбільш частих причин непрохідності кишечника в грудному віці – переведення дитини на штучне вигодовування після відняття від грудей.
При появі хоча б однієї із зазначених симптомів необхідно терміново звернутися до лікаря. Інакше навіть за допомогою хірургічного втручання врятувати хворого не вийде.
До проведення лікарського огляду категорично забороняється:
- прийом проносних або знеболюючих препаратів;
- ставити клізми;
- промивання шлунка.
Це може не тільки порушити достовірну клінічну картину нездужання, але і сильно нашкодити хворому.
3 Діагностика
Стан пацієнта з підозрою на непрохідність визначається за допомогою різних діагностичних методів. Це можуть бути:
- пальпація;
- перкусія;
- лабораторні дослідження сечі і крові;
- рентгенографічне дослідження;
- УЗД;
- іригоскопія для обстеження товстої кишки;
- колоноскопія для обстеження слизових оболонок кишечника;
- лапароскопія для обстеження внутрішніх органів за допомогою ендоскопа.
Обов’язково проводиться обстеження органів малого таза через піхву або пряму кишку, що дозволяє виявити новоутворення в зазначених органах або закупорений ділянка прямої кишки.
4 Лікування
Перед тим, як лікувати непрохідність кишечника, хворому проводиться очищення травного тракту. Для цього за допомогою спеціального зонда верхні відділи травної системи звільняються від залишків їжі. З нижніх відділів видаляються калові маси шляхом постановки сифонных клізм. Ці процедури в обов’язковому порядку проводяться всім пацієнтам від дитячого до похилого віку.
Після цього проводиться ліквідація больового синдрому, нормалізація температури тіла, усунення наслідків втрати рідини, відновлення нормальної перистальтики кишечника. Для цього хворому вводять анальгетики, спазмолітики, жарознижуючі, протиблювотні засоби, препарати, стимулюючу кишкову моторику.
Після прийняття екстрених заходів визначається загальний напрямок лікування в залежності від індивідуальних даних пацієнта.
Визначальними моментами для прийняття рішення про те, як лікувати непрохідність кишечника, є вік хворого, основні ознаки захворювання, його форма і т. д.
При функціональній непрохідності кишечника буває достатньо лікування засобами, що відновлюють нормальну перистальтику кишечника, і курсу підтримуючої терапії. Таке лікування з дотриманням режимних мероприятияй і дієти проводиться протягом 7-10 днів. Якщо зазначені заходи не дозволяють відновити нормальну роботу кишечника, призначається операція.
5 Методи хірургії
Лікування кишкової непрохідності шляхом проведення певних хірургічних операцій і маніпуляцій встановлюється в кожному випадку строго індивідуально. При цьому обов’язково враховуються:
- вік хворого;
- ступінь тяжкості його стану;
- дані, отримані за допомогою діагностики;
- супутні захворювання;
- ризик летального результату.
В обов’язковому порядку хірургічна операція проводиться, якщо у хворого виявляються:
- кишкові вузлоутворення;
- заворот кишок, особливо в тонкому кишечнику;
- закупорка кишкових труб жовчними каменями;
- взаимопогружение окремих ділянок кишечника.
6 Дієта
Непрохідність кишечника вимагає дотримання суворої дієти і режиму харчування. Під час лікування і в період відновлення хворий повинен харчуватися згідно з вказівками лікаря й дієтолога, який склав раціон.
Приймати їжу необхідно кожні 2 години зовсім потроху. Бажано, щоб прийом їжі завжди відбувався в один і той же час. Щоденний раціон повинен включати 80 г білків, 50 г жирів і 200 г вуглеводів, при цьому калорійність допустима не більше 1020 ккал. В день можна випивати не більше 2 л рідини: чаю, соків, дієтичних відварів і напоїв.
Всі гарячі страви повинні готуватися на пару або отвариваться з мінімальною кількістю солі або зовсім без неї. Різні прянощі, спеції, харчові добавки використовувати для приготування дієтичної їжі не можна. Приймати їжу потрібно тільки в теплому вигляді. Вона повинна бути м’якою або навіть протертою.
З раціону слід виключити всі дратівливі і важко перетравлювані продукти. У тому числі:
- цільне молоко;
- молочні продукти;
- важку їжу;
- газовані напої.
7 Харчування після операції
Протягом 12-13 годин після порожнинної операції харчування прооперованого здійснюється тільки парентеральним шляхом. Для цього поживні розчини вводяться внутрішньовенно безпосередньо в пряму кишку. Потім хворому встановлюють зонд на кілька днів для перорального введення поживних сумішей. Після видалення зонда хворий переходить на самостійне харчування. Спочатку це кисломолочні продукти, потім раціон поступово розширюється.
8 Народна медицина
Нетрадиційна медицина при непрохідності кишечника рекомендує найчастіше м’які проносні засоби, що допомагають очистити кишечник. Одним з таких засобів є ягоди обліпихи. Їх використовують для одержання соку і масла. Сік віджимається з промитих і потовчених ягід безпосередньо перед вживанням. Пити сік треба щодня за 30 хвилин до прийому їжі по 0,1 л 1 раз в день.
Обліпихова масло можна купити готовий або зробити самостійно. Для цього потрібно розтерти ягоди (1 кг) дерев’яною ложкою в емальованому мисці. Через 24 години поверхню протертих ягід покриється маслом, яке потрібно акуратно зібрати. Пити масло потрібно по 1 ч. ложці перед їжею вранці, вдень і ввечері.
Добре допомагають сухофрукти: курага, чорнослив, кишмиш, інжир. Всі інгредієнти потрібно взяти в однаковій кількості, залити окропом і пропустити через блендер або м’ясорубку. Додати трохи меду і ретельно перемішати. Вживати перед сніданком по 1 ст. ложці.
Щодня потроху треба їсти кашу з вареної гарбуза, додавши за смаком мед. Це засіб має не тільки послаблювальну, але і антисептичну дію.
При кишкової непрохідності буде корисна суміш з відвареного буряка (100 г), оливкової олії (2 ст. ложки) і меду (за смаком). Отриманий продукт приймається по 2 ст. ложки двічі на день.
Ще 1 засіб – відвар свіжої сливи. Промиті плоди без кісточок (0,5 кг) заливають водою (1 л) і кип’ятять протягом 60 хвилин. Відвар пропускають через 3 шари марлі, віджимають. Доливають окропом до початкового об’єму і повторно доводять до кипіння. Пити його потрібно тричі на день по 0,1 л.
Слід пам’ятати, що будь-які нетрадиційні засоби допустимо вживати тільки при частковій непрохідності. Попередньо необхідно порадитися з лікарем. Самостійне лікування непрохідності кишечника може призвести до інтенсифікації патологічних процесів і створити серйозну загрозу здоров’ю і життю хворого людини.
9 Можливі ускладнення
Кишкова непрохідність у дорослих і у дітей викликає серйозні ускладнення:
- некроз стінок кишечника;
- перитоніт – запалення очеревини.
Ці процеси розвиваються із-за попадання калових мас з кишечнику в черевну порожнину. Поступово це призводить до зараження крові і летального результату. Тому при появі перших підозр потрібно негайно звернутися до лікаря.
10 Профілактичні заходи
Основу профілактики кишкової непрохідності у дорослих становить правильне збалансоване харчування і регулярне щоденне випорожнення кишечника. Також необхідно:
Також, звичайно, доведеться відмовитися від шкідливих звичок і регулярно відвідувати гастроентеролога для проведення профілактичного обстеження.