Незважаючи на те що багато фахівців досить довго досліджують таке новоутворення, як ліпома, причини її виникнення залишаються не визначеними. Існує кілька науково обґрунтованих факторів, які провокують зростання цих новоутворень. Проте важливо зазначити, що жодна з теорій не претендує на право стовідсоткової достовірності.
1 Як формуються жировики?
Перш ніж говорити про причини виникнення цього захворювання, потрібно розуміти, що воно собою являє. Ліпома – це доброякісна пухлина, яка складається з білої жирової тканини. Саме тому це новоутворення в народі називають жировики. Жировик росте досить повільно і безболісно. Важливо відзначити, що жировик вкрай рідко переростає в злоякісну пухлину. Саме тому пацієнти рідко задаються питанням, що робити з ліпоми, у багатьох вона розвивається все життя.
Рекомендуємо ознайомитися
- Що таке базаліома шкіри обличчя
- Чому з’являються пігментні плями на руках
- Фіброма на руці
Переважна більшість жировиків з’являються на поверхні шкіри, решта – на внутрішніх органах. Якщо у людини розвивається не одна, а кілька ліпом, то таке захворювання називається липоматозом.
Поява ліпом можна пояснити двома основними версіями. Перша вважається найбільш достовірною. Численні дослідження показують, що ліпома зростає подібно до того, як розвивається пухлина. Тобто її жирові клітини – це клони однієї і тієї ж клітини, з-за якої і розвивається вся популяція. В підтвердження цієї версії можна віднести і той факт, що більшість ліпом характеризуються дольчатой структурою, а їх клітини володіють високою активністю.
Також жировики можуть з’являтися з-за порушення відтоку секрету сальних залоз. Коли сальні залози працюють неправильно, жирова тканина накопичується в розширеному просвіті самої залози. Такі жировики часто ростуть в місцях скупчення сальних залоз. Як правило, ці новоутворення не мають дольчатой структури і ростуть поверхнево.
Основні причини виникнення ліпоми:
- генетична схильність людини;
- порушення жирового обміну;
- дисфункція зворотної регуляції жирообразования;
- недотримання правил особистої гігієни;
2 Генетична схильність
Після численних досліджень фахівці дійшли висновку, що ліпоматоз здатний передаватися по спадковості. Ліпоми по всьому тілу можуть з’явитися у дітей, чиї батьки теж страждали на цю недугу. До того ж стать дитини при цьому абсолютно не має значення.
Якщо одному монозиготному близнюку лікарі поставили діагноз ліпоматоз, то з ймовірністю 99,9% ця недуга торкнеться і другого. Лікарі стикалися з випадками, коли ліпоми передавалися з покоління в покоління, при цьому зберігаючи свої місця розташування і форму.
3 Порушення жирового обміну
Дисфункція жирового обміну може бути і у повних, і у худих людей. До того ж не існує ніякого зв’язку між кількістю підшкірного жиру і липомами. Буває, що у дуже худих людей розвиваються множинних жировики.
Коли жировий обмін продукується неправильно, в крові збільшується в рази кількість ліпопротеїдів низької щільності. Також до причин збільшення у крові ліпопротеїдів можна віднести:
- малорухливий спосіб життя;
- часте вживання продуктів тваринного походження;
- генетичні захворювання (хвороби, з-за яких в організмі немає або недостатньо ферментів, що розщеплюють жири).
Так як ці жири не можуть просочуватися крізь зовнішній шар судин (ендотелій), то вони закупорюють їх. Коли хвора частина ендотелію стає непроникною для жирів, інші фракції теж не можуть нормально всмоктуватися. Тоді ліпіди в крові відкладаються на стінках судин. Так утворюються атеросклеротичні бляшки. Жири продовжують осідати в печінці. Це, в свою чергу, стає причиною розвитку жирового гепатозу.
В деяких, особливо вузьких капілярах, жирові накопичення стають настільки великими, що повністю їх закупорюють. Це не має негативного впливу на кровопостачання, так як нарівні з капілярами починає утворитися велика мережа колатералей. Саме завдяки колатералях відновлюється кровопостачання ураженої ділянки тканини. Відкладення жиру починають повільно зростати. Через певний проміжок часу з них формується сполучна капсула, в якій є безліч перегородок. Саме їх наявність свідчить про дольчатой структурі жировика.
4 Дисфункція зворотної регуляції жирообразования
У здорової людини завжди є прошарок жирової тканини. Це підшкірно-жирова клітковина, товщина якої залежить від місця локалізації. Разом з цим на це впливає і стать людини, тобто у чоловіків і жінок формування жирового прошарку здійснюється за певним типом. Тому є система, яка регулює ступінь відкладення жиру в тій чи іншій тканині.
В її основі – спеціальні медіатори, що ростуть всередині жирових клітин. Тому із збільшенням жирових клітин збільшується і кількість медіаторів. Якщо концентрація медіаторів занадто велика, то це призводить до уповільнення обмінних процесів. Далі збільшення кількості жирової тканини може спровокувати процеси, які сприяють її зменшенню, і навпаки. Так здійснюється авторегуляції рівня корисної жирової клітковини в організмі людини.
Подібний механізм регуляції хороший тим, що він не потребує контролю за допомогою гормонів або інших допоміжних засобів. Завдяки йому жирова тканина може витрачатися під час тривалого недоїдання або голодування і відновлюється під час повноцінного прийому їжі. Коли людина переїдає, цей механізм не дозволяє відкладатися жиру і виводить його через сечу або жовч. Саме тому деякі люди, у яких цей механізм працює відмінно, можуть похвалитися здатністю багато їсти і не товстіти.
В іншому випадку, коли в процесі авторегуляции відбуваються збої, цей механізм уже не може працювати, як раніше. Найбільш ймовірними порушеннями можуть бути:
- стреси;
- опіки;
- травми;
- обмороження;
- опромінення радіацією і т. д.
Якщо людина пережив сильне нервове потрясіння, у нього може початися неврогенное ожиріння. З-за травм жирова тканина може відкладатися в локалізованих ділянках тканини, з яких і утворюються жировики.
5 Низький рівень особистої гігієни та демодекоз
Деякі лікарі стверджують, що ліпоми можуть утворитися на місці прищів або фурункулів, які тривалий час не загоюються. Так як пацієнтам властиво самостійно лікувати запальні процеси шляхом вскриванія, це може стати причиною хронічного перебігу недуги. До того ж не завжди пацієнти роблять це правильно, що теж загрожує наслідками.
Часто деяка частина гною залишається, а гнійний хід звужується до тих пір, поки не закриється. Потім сальні залози, які складають волосяний фолікул (з нього і утворюється фурункул), починають виробляти секрет. Його структура досить густа, іноді цей секрет може закривати просвіт (часто на це впливає постійне механічний вплив). Далі шкірне сало починає накопичуватися. Таке новоутворення лікарі теж називають ліпоми, хоча воно і не має часточкової будови.
Також в сальних залозах можуть перебувати дуже малі кліщі. Якщо у людини хороший імунітет, то він пригнічує цих паразитів. Але якщо імунітет слабшає, то кліщі починають активно розмножуватися і закривати собою просвіт залози. Найчастіше це призводить до утворення фурункула, але бувають випадки, коли запалення не відбувається, а поступово починає накопичуватися жир, утворюючи жировик.
6 Що робити в такому випадку?
Лікування медикаментами таких новоутворень, як правило, не дає ніякого результату. Тому немає сенсу купувати весь асортимент дорогих і розрекламованих кремів, мазей, адже впливати на жировик таким шляхом безрезультатно. Переважна більшість ліпом не приносять людині ніякої шкоди, крім неприємного естетичного вигляду, тому часто ліпома супроводжує людину все життя.
У запущених випадках видалення ліпоми – необхідна міра. Як правило, погоджуватися на операцію потрібно тим людям, у яких жировик обмежує нерви і судини, що призводить до хронічних болів і дискомфорту. В інших випадках операція не має обов’язковий характер.
