Лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки медикаментами є основою боротьби з цією підступною хворобою. Сучасна фармакологія володіє величезним арсеналом різних засобів, здатних забезпечити ефективну терапію. Питання, ніж лікувати виразку шлунка, має вирішувати тільки фахівець після постановки точного діагнозу. Самолікування в цьому питанні є небезпечним мероприятияям і може призвести до серйозних ускладнень. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки небезпечна своїми проявами і наслідками, тобто лікування необхідно починати якомога раніше і з використанням сучасних медикаментозних препаратів.
Зміст
- 1 Сутність патології
- 2 Тактика лікувальних мероприятияй
- 3 Протибактеріальну дію
- 4 Нормалізація функцій нервових гілок
- 5 Зниження агресивності середовища
- 6 Специфічні напрямки терапії
1 Сутність патології
Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки – це рецидивуюче захворювання хронічного характеру, яка проявляється у вигляді виразкового ураження слизової оболонки з поглибленням всередину стінок. Причини виразкової хвороби можуть бути різними, але найчастіше пов’язані з життєдіяльністю бактерії, які пристосувалися до існування в кислотному шлункової середовищі. Основні провокуючі фактори: куріння, зловживання алкоголем, напоями з газом і кофеїном, неправильний режим і раціон харчування, екстремальні температури їжі, ряд лікарських препаратів при неправильному прийомі (Аспірин, Індометацин, Ібупрофен тощо), стреси та депресії, спадкова схильність.
Характерні симптоми при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки пов’язані з больовим синдромом. Больові відчуття виявляються у верхній зоні живота, при цьому можуть віддаватися в області грудної клітини і лопатці, поперековому і грудному відділі хребта. В залежності від розташування місця ураження ці симптоми можуть проявитися безпосередньо після обіду або через 0,5-4 год після їди. Больовий синдром частий гість в нічний час, коли він перериває сон.
Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки викликає підвищену секрецію соляної кислоти і пепсину, що провокує диспепсичні ознаки: відрижка кислим виділенням, печія, запор. Важливі симптоми: нудота і блювання (причому блювання проходить з виділенням шлункового соку, а після неї відзначається полегшення стану). Цей факт примушує викликати штучну блювоту. Людина з даною патологією худне при нормальному апетиті.
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки зазвичай виражається ознаками, але майже чверть випадків хронічної хвороби може протікати без виражених симптомів. З урахуванням цього виникнення будь-якого тривалого шлункового дискомфорту повинно насторожувати людину. Небезпека патології полягає у ймовірності розвитку серйозних ускладнень, якщо вчасно не лікувати виразку. Можуть відзначатися такі наслідки: шлункові та кишкові внутрішні кровотечі, перфорація стінок, звуження просвіту кишки і шлунка, прорив виразки, переростання її в злоякісне новоутворення.
Рекомендуємо ознайомитися
- Симптоми хвороби шлунка і кишечника
- Як лікувати сигмоидит: хороші сучасні препарати
- Чим лікувати виразку шлунка: препарати
2 Тактика лікувальних мероприятияй
Лікування виразки шлунка та 12-атиперстной кишки може проводитися консервативним або оперативним способом. Оперативне вплив, як крайній метод, що використовується тільки в важких випадках – прорив, внутрішні кровотечі, ризик небезпечних ускладнень. Основу лікування становить медикаментозна терапія. Лікування виразкової хвороби медикаментами повинна мати систематичний, комплексний і індивідуальний характер. В період загострення захворювання передбачається госпіталізація хворого і забезпечення постільного режиму.
Індивідуальний характер терапії важлива складова лікування. При розробці тактики впливу необхідно встановити різновид, локалізацію і стадію патології, врахувати функціональні та анатомічні особливості органів. Коли діагностується виразка шлунка або кишки, лікування повинне вестися з дотриманням етапності.
Виразка дванадцятипалої кишки і шлунка лікується за одним принципом. При цьому медикаментозна терапія ґрунтується на патогномонічно принципі з вирішенням наступних завдань:
- усунення хелікобактерій;
- придушення надлишкової вироблення соляної кислоти і пепсину;
- нейтралізація та адсорбція надмірно агресивного складу;
- усунення порушень функцій ЦНС;
- нормалізація моторно-евакуаційної функції;
- активізація продукування захисного слизу;
- стимулювання регенераційних процесів;
- усунення запальних та дистрофічних змін у слизовій оболонці.
Медикаментозне лікування виразки дванадцятипалої кишки та шлунка включає комплексне застосування таких груп препаратів:
- протибактеріальні засоби;
- седативні препарати; спазмолітики;
- противокислотные і антипепсические антациди та адсорбенти;
- репаранты для відновлення слизової оболонки;
- периферичні холіноблокатори і деякі інші.
Всі ліки від виразки дванадцятипалої кишки і шлунка приймаються строго за призначенням лікаря з урахуванням індивідуальної чутливості ліків.
3 Протибактеріальну дію
Найчастіше виразкова хвороба дванадцятипалої кишки і шлунку викликається активізацією Хелікобактер Пілорі. У зв’язку з цим першим кроком в лікуванні хвороби стає знищення цих хвороботворних мікроорганізмів. З метою придушення життєдіяльності бактерії призначаються такі препарати:
4 Нормалізація функцій нервових гілок
Важливим етапом лікування хвороби є зняття збудливої дії блукаючого нерва, що знижує шлункову секрецію збудливість гладкою шлункової мускулатури. Такий ефект досягається підвищенням чутливості до ацетилхоліну при введенні холіноблокаторів. В якості М-холіноблокаторів периферичного впливу призначаються такі препарати: Атропін, Метацин, Платифілін. При виразках медиогастрального типу застосовуються Сульпірид, Еглоніл, Метоклопрамід. Знаходять застосування також Про-бантин, Амізіл і комбіновані засоби – Гастробамат, Гастринон, Бекарбон, Гастроцепін. Для посилення впливу холіноблокаторів призначаються спазмолітики міотропної ряду – Але-шпа, Папаверин.
5 Зниження агресивності середовища
Виразка дванадцятипалої кишки і шлунка розвивається, коли агресивність їх внутрішнього соку перевершує захисні властивості слизу. Для зниження агресивності складу призначаються розчинні і нерозчинні антацидні засоби. Розчинні антациди: окис магнію, карбонат магнію, трисиликат магнію, Вікалін, Викаир, Ротор. До нерозчинним антацидам відносяться: Альмагель, Фосфалюгельь, Алюгастрин, Алюдрокс, Гевискон, Ацидин, Гастал, Компенсан. Нерозчинні антациди приймаються в період між прийомами їжі до настання повної ремісії. При загостренні хвороби застосовується поєднання обох видів антацидів.
6 Специфічні напрямки терапії
Комплексна терапія виразкової хвороби передбачає ще ряд специфічних методів медикаментозного впливу. Для нормалізації тканинного обміну використовуються репаранты. Найбільш широке застосування знаходять такі кошти-репаранты: оксиферрискорбон натрію, Солкосерил, Винилин, Трихопол, Этаден, кокарбоксилаза. Дуже корисні в цьому напрямку обліпихова олія вітаміни В1, В2, В6, В12, В15, А, С, екстракт алое, масло обліпихи.
Захисні властивості слизової оболонки шлунка і кишечника підвищуються при прийомі Де-Нола, Сукральфату. Ці препарати мають специфічні властивості, і їх не слід приймати одночасно з антацидними засобами. Механізм їх дії заснований на створенні поверхні слизової захисної плівки в результаті з’єднання з білками і амінокислотами. Ця плівка здатна протистояти дії соляної кислоти.
Одним з ефективних терапевтичних засобів вважається блокування Н2-рецепторів гістаміну. Такий метод дозволяє значно знизити вироблення соляної кислоти. Зазвичай призначають такі препарати: Циметидин, Тагамет, Ранисан, Ранітидин, Фамотидин, Омепрол. Аналогічну роль виконують інгібітори протонового насоса: Омепразол, Рабепразол, Париет, Нексиум.
Для нормалізації функцій ЦНС з метою відновлення правильної реакції на подразники призначають седативні засоби (бромід натрію, настоянка валеріани та пустирника), транквілізатори (Диазепан, Триоксазин, Мепротан). Імунний статус хворого змінюється шляхом проведення імунокоригуючої терапії з допомогою иммунореактивных препаратів: Тактивін, Тималін, Продигнозан. Особливою ефективністю володіє спільне введення Тактивина і висмутосодежащего препарату Де-Нола.
Прискорення процесу евакуації перероблених поживних речовин, нормалізація моторної функції шлунка та кишечнику, усунення нудоти і блювоти досягається призначенням прокінетиків: Мотиліум, Церукал, Коордінакс.
Лікування виразки шлунка та 12-палої кишки медикаментами засноване на комплексною методикою, що включає багатоступеневу схему. Сучасні препарати дають можливість проведення досить ефективного лікування. Важливо, щоб схема терапії враховувала індивідуальні особливості організму. Саме лікування повинно бути своєчасним і ґрунтуватися на дієвих лікарських засобах. При лікуванні необхідно пройти повний курс. Не можна припиняти прийом ліків при усуненні симптомів. Хвороба має схильність до рецидивів, а значить лікування повинно бути виконано не в повному обсязі.
