Для людей, які доглядають за лежачими хворими, серйозною проблемою стає лікування пролежнів. Ці ушкодження шкіри турбують хворих, завдаючи їм страждання і незручності. Крім того, пролежні можуть викликати небезпечні ускладнення. Тому їх необхідно лікувати аптечними медикаментами і народними засобами.
Зміст
- 1 Ступінь тяжкості захворювання
- 2 Причини виникнення недуги
- 3 Локалізація симптомів
- 4 Консервативні лікувальні заходи
- 5 Терапія народними засобами
- 6 Матраци для лежачих хворих
- 7 Спеціальна дієта
- 8 Профілактика патології освіти
1 Ступінь тяжкості захворювання
Пролежнем називається некроз, тобто омертвіння м’яких тканин, що знаходяться під постійним тиском. При цьому порушується циркуляція крові і нервова трофіка в пошкоджених тканинах.
Пролежні виникають зазвичай у хворих з обмеженою рухливістю, догляд за якими здійснюється неправильно. Внаслідок чого виникає руйнування верхніх шарів шкіри різного ступеня тяжкості.
При пролежнях 1-го ступеня зберігається цілісність шкірних покривів, але виникає стійке переповнення кровоносних судин (гіперемія) в області пошкодженої ділянки. Це викликає набряклість і блідість шкірних покривів.
Пролежні 2-го ступеня утворюються при поверхневому ушкодженні шкірних покривів, зачіпає підшкірну клітковину і викликає відшарування зовнішнього шару шкіри – епідермісу. Гіперемія посилюється.
Рекомендуємо ознайомитися
- Причини появи і лікування фурункула носа
- Симптоми і дієве лікування в домашніх умовах фурункула у вусі
- Які антибіотики допомагають при лікуванні фурункульозу
Пролежень 3-го ступеня нагадує відкриту рану. Це пов’язане з глибинним руйнуванням шкірного покриву. У цьому випадку некротичні процеси зачіпають також м’язові тканини. Руйнування тканин при цьому викликає рідкі виділення.
Пролежні 4-ї ступені діагностуються при глибокому ураженні шкірних покривів і розташованих нижче м’яких тканин і сухожиль, аж до самої кістки.
2 Причини виникнення недуги
Пролежні виникають при наявності таких факторів, як:
- ожиріння або дистрофія;
- гіпо – або гіпертермія;
- енурез та/або енкопрез;
- надмірна сухість шкірних покривів;
- дефіцит білка та інших корисних речовин;
- недокрів’я;
- порушення харчування (трофіки) шкірних покривів і підшкірних тканин.
3 Локалізація симптомів
Найчастіше пролежні виникають на таких частинах тіла, як:
- спина, особливо лопатки і крижі;
- верхні і нижні кінцівки;
- пальці ніг і рук;
- голова;
- вушні раковини.
Пролежні часто утворюються на слизових оболонках порожнинних внутрішніх органів і кровоносних судин через встановлення катетерів на тривалий термін. У ротовій порожнині причиною появи пролежнів стають помилки, допущені при установці зубного протеза. Омертвіння тканин може початися у хворих, що носять бандаж або гіпсову пов’язку за медичними приписами.
Найчастіше пролежні розвиваються у осіб похилого та старшого віку, що постійно перебувають у ліжку і не мають можливості самостійно міняти положення тіла (наприклад, повертатися).
Іншу групу ризику складають паралізовані пацієнти, які тривалий час не приходять до тями. За такими пацієнтами повинен здійснюватися особливо ретельний догляд. Це дозволить позбавити хворих від появи пролежнів.
4 Консервативні лікувальні заходи
Лікування пролежнів у хворого потрібно починати з моменту їх появи. Для лікування пролежнів 1-ї та 2-ї степені використовуються:
- антибактеріальні препарати;
- некролитики;
- протигрибкові засоби;
- імуностимулятори;
- ангіопротектори (коректори мікроциркуляції крові);
- протизапальні препарати;
- гиперосмолярные (дегидратирующие) кошти;
- препарати, які стимулюють репаративні процеси;
- серебросодержащие кошти від пролежнів.
Для промивання шкіри, ураженої пролежнем, застосовується слабкий розчин марганцевокислого калію. Після промивання пролежень необхідно присипати порошком стрептоциду.
Крім цього, хворим призначається:
- електростатичний душ;
- ультрафіолетове опромінення;
- накладення биооклюзионных пов’язок;
- ударно-хвильова терапія.
Пролежні 3-ї і 4-го ступеня лікують за допомогою хірургічного втручання. Після цього хворому проводиться курс відновлювальної і загальнозміцнюючої терапії.
5 Терапія народними засобами
Народна медицина рекомендує для лікування пролежнів різні саморобні мазі, протирання і інші народні засоби. Дуже часто застосовується мазь з рослинного (краще оливкової) олії і натурального бджолиного воску. Для її приготування потрібно додати в кипляче масло (100 г) грудку воску завбільшки з невеличку сливу і трохи цукрового піску. Ретельно перемішати. Можна додати також квітки чистотілу або календули. Після охолодження природним шляхом вийде цілющий склад для нанесення на хворі ділянки шкіри. Готову мазь потрібно зберігати в холодильнику в ємності з темного скла. Перед застосуванням злегка розігріти.
Можна приготувати іншу мазь. Для неї знадобляться наступні інгредієнти:
- олія рослинна нерафінована – 0,5 л;
- бджолиний віск – 100 г;
- цибулини – 10 штук;
- ялинова сірка, можна з корою, – 1 жменя.
Мазь потрібно готувати в емальованій посудині. У кипляче масло слід всипати ялинову сірку і віск. Через 30 хвилин додати по одній зрізані нижні частини цибулин і лушпиння. Утворюється при цьому піну потрібно акуратно зібрати і додати в каструлю після охолодження. Склад проварити на повільному вогні при постійному помішуванні протягом ще 30 хвилин. Після охолодження засіб необхідно процідити і розлити в невеликі ємності з щільними кришками. Після загустіння використовувати для змазування пролежнів.
Можна підсмажити цибулю в рослинній олії до золотистого кольору. Потім у проціджене масло додати розтоплений бджолиний віск. Віск можна замінити 1 церковної свічкою. Отриманою маззю потрібно змащувати пролежні двічі в день. Зберігати засіб краще в холодильнику, щоб воно не втратило свої корисні властивості. Перед черговим застосуванням потрібно розтопити невелику порцію мазі.
Для наступного складу необхідно приготувати:
- ялинову смолу – 1 частина;
- віск бджолиний – 1 частина;
- масло рослинне – 2 частини;
- масло вершкове – 2 частини.
Все змішати, розігріти на водяній бані і проварити протягом 3 годин. Використовувати та зберігати так само, як попередній склад.
Бджолиний віск можна використовувати разом з крохмалем. Після нанесення на пролежні воску, розтопленого в рослинному маслі, пошкоджені ділянки присипати крохмалем.
Для видалення гною з пролежнів добре допомагає компрес з розчину харчової соди. Харчову соду потрібно всипати в окріп з розрахунку 1 ч. л. на 200 мл Розмішати. Потім гарячим розчином змочити лляну тканину. Злегка остудити. Віджати і накласти на гнійний пролежень. Потримати до появи гною і змінити серветку.
В домашніх умовах для протирання пролежнів застосовується спеціальна суміш, до складу якої входять шампунь і горілка. Шампунь потрібно дитячий, приготований з натуральних речовин, без запаху. Інгредієнти змішуються в рівних частках до отримання негустий суміші.
Дитячий шампунь можна змішати в рівних частках з медичним і камфорним спиртом. Ця суміш застосовується не тільки для лікування шкірних ушкоджень, але і для профілактики їх появи та очищення шкіри.
Протирання потрібно робити м’якою губкою легкими рухами. Процедуру краще проводити перед нічним сном, щоб суміш залишалася на тілі хворого до ранку і корисні речовини з суміші діяли на пошкоджені шкірні покриви. Вранці залишки суміші потрібно змити м’якою тканиною, змоченою в теплій воді. Потім видалити залишки вологи м’яким рушником без растирающих рухів.
Вищеописаним способом робиться компрес з ефірним маслом пальмарози і олією звіробою або паростків пшениці. Компоненти змішуються в пропорції 1:2.
Обліпихова і шипшиновий масла ефективно загоюють пролежні 1-ї і 2-го ступеня. Для лікування запущених пролежнів ці олії застосовуються в якості додаткового засобу. Обидва масла застосовуються по черзі в чистому вигляді. Перед нанесенням на шкіру лежачому хворому слід провести дезінфекцію камфорним спиртом. Для нанесення використовуються стерильні ватні тампони. Одягати і вкривати хворого можна тільки після того, як нанесене масло остаточно вбереться.
На початкових стадіях утворення пролежнів допомагають такі народні засоби, як примочки. Їх роблять з відварів і настоїв сухих лікарських трав, спиртових настоянок або листя живих рослин.
Для приготування настою з дубової кори необхідно суху сировину заварити крутим окропом (1 ст. л. на 250 мл). Накрити серветкою і настоювати кілька годин у теплому місці. Потім процідити. Уражені ділянки шкіри протирають губкою, змоченою у відварі, кілька разів в день.
Лікування пролежнів народними методами передбачає використання спиртової настоянки свіжих квіток календули. Сировину потрібно подрібнити, залити горілкою або медичним спиртом. Настоювати 2 тижні. Потім процідити. Використовувати за вищеописаним методом.
Аналогічним способом готується настоянка на березових бруньок. Пропорція нирок і спирту необхідна 1:5. Зазначена настоянка використовується як для зовнішнього так і для внутрішнього застосування.
Свіжі листки (наприклад, бузини) необхідно очистити від пилу і залити крутим окропом або свіжим молоком. Коли листя стануть м’якими, їх можна накладати на пошкоджені ділянки шкіри.
Лікування пролежнів народними засобами обов’язково повинно проводитись з дозволу і під наглядом лікаря. Це дозволить уникнути алергічних реакцій і вибрати в кожному конкретному випадку оптимальні народні кошти.
6 Матраци для лежачих хворих
Для того щоб лікування пролежнів у домашніх умовах мало належний ефект, а також для профілактики появи нових пошкоджень шкірних покривів необхідний спеціальний матрац. В даний час найчастіше застосовуються матраци:
- компресорні;
- балонні;
- комірчасті;
- енергонезалежні.
При відсутності можливості придбати готовий матрац його можна виготовити народними способами. Чохол потрібно зшити з щільної бавовняної тканини. Для його наповнення можна використовувати сіно чи солому (краще вівсяну). Такий наповнювач в матраці потрібно регулярно міняти.
Можна набити матрац кульками пінопласту, взятими з дитячих іграшок або вирізаними вручну за допомогою ножа. Головне, щоб на зазначених кульках не залишилося гострих кутів та виступів.
Хороший масажний ефект і циркуляцію повітря забезпечує матрац, наповнений крупами. Це може бути пшоно, просо, овес, перловка. Чохол для такого матраца робиться з тканини, складеної вдвічі. Його потрібно прошити по довжині паралельної рядком через кожні 3-4 див. отримані секції потрібно насипати крупу. Тільки не набивайте матрац занадто туго, щоб крупа могла перекочуватися всередині чохла. Після цього можна зашити залишилася бік чохла.
Узголів’я ліжка для практично не постає хворого повинне бути злегка опущене; постільна і натільна білизна повинна бути тільки з натуральних, краще бавовняних тканин.
7 Спеціальна дієта
Лежачим хворим необхідно рясно пити (1,5-2 л рідини в добу). Це можуть бути свіжовичавлені соки, молоко, кефір, чай з лікарських трав.
У щоденний раціон повинні входити продукти з високим вмістом білка м’ясо птиці, яйця, риба, соя. Необхідна кількість вітаміну С для таких хворих забезпечить рясне споживання свіжих овочів і фруктів (особливо цитрусових).
Для загоєння ран і відновлення тканин дуже корисні горіхи:
- волоський;
- земляний (арахіс);
- фісташка;
- лісовий (фундук);
- кедровий.
8 Профілактика патології освіти
Уникнути утворення пролежнів допомагає правильний догляд за хворою людиною з обмеженою рухливістю. Тому тим, хто доглядає за такими хворими, необхідно дотримуватися деяких правил: – регулярно протирати шкірні покриви, змінювати положення хворого кожні 1,5-2 години, частіше міняти натільну і постільну білизну, використовувати пневматичні, водні і т. п. масажні пристрої та пристосування (матраців тощо). Необхідно поставити під ліжком хворого ємність з водою, яку потрібно регулярно міняти.