Лікування пролежнів на куприку повинно бути обов’язково, оскільки це небезпечно для здоров’я організму. Адже пролежні – явище, при якому згодом порушеного кровотоку або лімфообігу, відмирають м’які тканини. Це відбувається з-за того, що деякі ділянки тіла здавлюються або тривалий час контактують з жорсткою поверхнею.
Більш часто виникають пролежні на куприку і сідницях у людей з обмеженим рухом, які постійно знаходяться в положенні на спині. Прикуті до ліжка пацієнти нерухомі. В результаті цього кровоносні судини здавлені, а надходження крові до ділянки шкіри сповільнюється. Тканина перестає отримувати кисень, і вона починає відмирання. У лежачих хворих на спині можуть утворюватися пролежні на п’ятах.
1 Етіологія захворювання
Причини виникнення пролежнів на куприку наступні:
- постійне здавлювання куприка, тертя і вологість в області куприка і сідниць у лежачих пацієнтів;
- у хворих з обмеженою рухливістю, які мають дуже суху або вологу шкіру, небезпека некротичного процесу збільшується;
- недостатній догляд за пацієнтом, особливо після сечовипускання і дефекації;
- складки на ліжку, неправильне положення в ліжку, величезні подушки;
- застосування сечогінних ліків також впливають на утворення некротичних виразок;
- посилює процес розвитку захворювання неповноцінне харчування;
- на сідницях і п’ятах пролежні виникають у людей з патологією кісткового мозку. У зв’язку з цим порушується іннервація шкірних покривів;
- провокувати пролежні може виснаження або ожиріння організму.
Рекомендуємо ознайомитися
- Які симптоми і лікування трофічної виразки на нозі, що роблять вдома?
- Лікування препаратами попрілості у новонародженої дитини в паху, на попі і шиї
- Причини появи і лікування фурункула носа
У групі ризику появи пролежнів знаходяться такі люди:
- лежачі хворі;
- інваліди-візочники;
- літні люди;
- люди, хворі параплегією, діабет, хворобу паркінсона.
Найчастіше пролежні утворюються у чоловіків, ніж у жінок. Пролежневі виразки на куприку займають приблизно 35% з усіх трапилися фактів.
2 Симптоми і характер ураження
Існує 4 ступеня, пролежнів. Кожна з них має наступні симптоми і характер ураження:
- Шкірна еритема виглядає як червоно-синє пляма (на цій стадії виникає набряк і почервоніння ділянки шкіри).
- Втрата шкіри частково з підшкірною жировою тканиною, рана схожа на пухир з гноєм або садно (на цій стадії можливе зараження бактеріями).
- Пошкоджуються всі шкірні шари до м’язів, починається некроз тканин (зовнішній вигляд на цій мірі – виразковий кратер, з рани може виділятися рідина).
- Ступінь дуже важка – некротичні виразки глибокі (в деяких випадках уражається навіть кісткова тканина).
На всіх стадіях місце ураження болить, можливий свербіж і почервоніння в ділянках, які близько прилягають до пролежню.
Пролежні на попі загрожують небезпечними наслідками, оскільки в цій області знаходяться важливі органи (пряма кишка, органи таза, нерви і кровоносні судини). Некротичні процеси можуть порушити ці органи і бути небезпечними для життя. Тому, щоб уникнути утворення виразок на сідницях, необхідно більш ретельно дотримувати чистоту промежини у лежачого пацієнта, особливо у тих, які не можуть самостійно контролювати тримання сечі і калу. Слід проводити частіше гігієнічні процедури з допомогою миючих засобів. Можна використовувати адсорбуючі труси, підгузки, пелюшки. Для лікування в домашніх умовах лікар дає рекомендації, як лікувати пролежні на сідницях. Для цього можна порадити і серветки мультиферм.
Пролежні на п’ятах можуть виникати при навантаженні в положенні лежачи на спині, при застійних процесах стоп. Першими ознаками можуть бути поколювання, бліда пляма. Щоб запобігти появі пролежнів на п’ятах, можна використовувати для ніг лежачих пацієнтів спеціальні подушки, матраци, овчинки. Важливо робити масаж ніг і зміну положення тіла кожен другий год. Можна розтирати п’яти двопроцентним спиртом. У сучасній медицині застосовуються спеціальні пов’язки з метою уникнення попадання негативної мікрофлори. Приміром, Комфил-Плюс (метелик-пов’язка).
3 Лікування медикаментами
Прийом необхідних лікарських засобів залежить від стадій захворювання. При цьому важливо використовувати препарати і процедури, які стимулюють загоєння ран і відновлюють кровообіг.
На початкових ступенях захворювання необхідно обробляти пролежні. Для цього використовують наступні засоби:
- антисептичні засоби, наприклад – хлоргексидин;
- розведений спирт (камфорний 2% і 10% або інший спирт), в домашніх умовах можна розвести горілку (можна використовувати при відкритих виразках, і не слід зловживати таким методом обробки).
Цими засобами необхідно проводити лікування пролежнів на п’ятах і сідницях. Не рекомендується використання марганцю, йоду, зеленки і перекису водню.
Обробка пролежнів при другого ступеня зобов’язує видаляти забруднення, знімати бульбашки і лусочки. Для того щоб відновити електролітний і водний баланс ураженої ділянки, застосовується 0,9% розчин натрію хлориду.
Крім того, застосовуються такі лікарські препарати:
- Противопролежневая мазь. Наприклад, Ируксол використовують для того, щоб некротичні тканини відділялися. Існують ще такі крему і мазі, як Диоксол, Левомеколь та інші.
- Антисептичні та протибактеріальні засоби. Оскільки на різних стадіях некротичних виразок можлива бактеріальна інфекція, то важливо обробляти пролежень антибактеріальними медикаментами. При важких ступенях ураження, крім місцевого використання, лікар призначає внутрішній прийом ліків антимікробної дії.
- До антисептиків відносяться препарати, що містять срібло. Цей хімічний елемент володіє антисептичними властивостями і сприяє зменшенню болю. Наприклад, часто використовують Аргосульфан крем.
- Використовують протизапальні засоби і неопіоідние анальгетики.
Але слід пам’ятати, що займатися самолікуванням небезпечно: так можна принести шкоду організму. Тому препарати для лікування пролежнів може призначати тільки фахівець.
4 Хірургічне втручання
Третю та четверту стадії захворювання лікують хірургічним способом. При третій лікар повинен видалити тканини, які пошкодилися некрозом і очистити кратер пролежня від гною.
Потім необхідно регулярно обробляти пошкоджену ділянку антисептичними засобами. Для зовнішнього застосування після операції призначаються наступні засоби:
- фунгіцидні та бактерицидні препарати;
- ліки, які покращують мікроциркуляцію;
- засоби, що впливають на відновний процес;
- протизапальні препарати (Дексаметазон, Гидрокортизан);
- дегидратирующие і некролитические кошти (Химиотрипсин, Трипсин);
- мазі на водорозчинній основі;
- ензимотерапія.
Для прийому всередину рекомендуються наступні засоби:
- антибіотики;
- імуномодулятори;
- вітамінні препарати.
При четвертій стадії захворювання операція включає і аутотрансплантацію шкірних клаптів. Після хірургічного втручання засоби для лікування ті ж, що і при третьому ступені ураження. Крім них, щоб прискорити процес загоєння, призначають фізіотерапію (електрофорез, електроакупунктура, УВЧ, дарсонвалізація, фонофорез та інші методи).
Щодо пролежнів на куприку, слід знати, що вони вражають більш великі ділянки шкіри. При операціях на цій зоні для аутотрансплантації використовується шкірно-м’язовий клапоть. Особливістю пролежнів на куприку є їх тривале і складне лікування. Тому краще робити профілактичні процедури, щоб запобігти некротичний процес.
5 Як доглядати за лежачими хворими
Крім прийому медикаментів, необхідно навчиться правильно доглядати за людиною, у якого утворився пролежень. З цією метою потрібно знати правильний догляд за пролежнями. Ці рекомендації є і заходами профілактики некротичних виразок.
Потрібно приймати повітряні ванни. Хворого слід перевернути і оголити уражену ділянку шкіри, щоб забезпечити доступ повітря до цього місця.
Постійна зміна положення тіла. Частіше потрібно перевертати людини, щоб поліпшити нормальний кровообіг в організмі і живлення шкіри. Перевертати треба через кожні 2 години.
Масаж ділянок шкіри, які знаходяться біля пролежня. Важливо пам’ятати: ні в якому разі не можна масажувати сам пролежень. А прилеглі ділянки масажувати потрібно, щоб захворювання не поширювалося далі. Але інтенсивно розтирати теж не треба.
Місце, де лежить хворий, повинно бути обладнане правильно. Бажано, щоб людина з пролежнем спав на протипролежневому матраці. Можна використовувати надувні круги з гуми. Коли такі засоби відсутні, необхідно дивитися, щоб білизна на ліжку було чистим, і на ньому не було складок.
Шкірні покриви повинні бути завжди чистими. Якщо людина не може контролювати сечовий міхур і кишечник, після кожного спорожнення потрібно робити гігієнічні процедури.
6 Терапія в домашніх умовах
Таке лікування пролежнів має деякі труднощі, адже доглядати за хворими і проводити обробку пролежнів належить рідним. Не завжди домашні умови дозволяють максимально очистити виразки. До того ж слід регулярно і вчасно проводити необхідні процедури. З метою полегшити обробку виразок будинку використовують антисептичну одноразову пов’язку, яка сприяє очищенню ран від гною і відмерлих тканин.
Крім того, потрібно обов’язково виконувати всі лікарські призначення і рекомендації. Тяжкохворих слід постійно контролювати, а також правильно доглядати за такою людиною.
В домашніх умовах можна додати до комплексного медикаментозного лікування народні засоби. Важливо також знати, що використовувати народну медицину можна в разі профілактики пролежнів і на лікуванні початкової стадії. Ні в якому разі при прояві ознак другої-четвертої стадії не потрібно лікувати їх самостійно, адже процес розвитку пролежня швидкий, а серйозними наслідками можуть стати сепсис і газова гангрена. До народними рецептами відносяться наступні:
- примочки з відвару листя білої берези, бузини і кори дуба (2 ст. л. збору наполягати 3 години);
- примочки з меду і тертої картоплі;
- змазування пролежнів маслом обліпихи;
- для промивання ран можна використовувати відвар з календули (квітки);
- прикладання листя каланхое;
- спиртова настоянка на бруньках берези і квітках календули;
- компрес з риб’ячого жиру.
Слід знати, що лікування пролежнів засобами народної медицини можливо тільки при консультації з лікарем.
Важливо пам’ятати, що запобігти пролежні легше, ніж лікувати. Тому при догляді за важкохворим людиною, необхідно дотримувати чистоту шкірних покривів у лежачого, проводити регулярні гігієнічні процедури, постійно міняти положення тіла (через 2 години). Особливо слід звертати увагу на такі зони, як куприк, сідниці, п’яти.