Нейродерміт, симптоми і лікування якого взаємопов’язані, є хронічне захворювання, що вражає шкіру і має нервово-алергічне походження. До речі, він відомий і як атопічний дерматоз.
Для цієї хвороби характерні сезонні періоди загострень і ремісій. Взимку зазвичай настає стадія загострення, а влітку – ремісії. Прийнято вважати, що нейродерміт – поширена шкірна хвороба.
Зустрічається вона як у дорослих, так і у дітей, проте діти хворіють їй дещо частіше. Нейродерміт у дітей становить близько 40% всіх хвороб шкіри, які проявляються в дитячому віці. У багатьох випадках, коли хвороба проявляється у дітей, у підлітковому віці вона повністю зникає. Однак лікування нейродерміту потрібно проводити в будь-якому випадку, інакше в майбутньому з’являться неприємні ускладнення.
Зміст
- 1 Причини виникнення захворювання
- 2 Етіологія хвороби
- 3 Діагностичні заходи
- Лікувальна терапія 4
- 5 Системні препарати
- 6 Фізіотерапія
- 7 Прогноз лікування патології
1 Причини виникнення захворювання
При хворобі “нейродерміт” причини появи дуже різноманітні, що і пояснює його поширеність. Найчастіше причини виникнення полягають у наступному:
Рекомендуємо ознайомитися
- Лікування псоріазу на тілі народними засобами
- Лікування вітіліго народними методами в домашніх умовах
- Гормональні, негормональні і цинкові мазі для лікування псоріазу
Виявити точну причину нейродерміту вдається не завжди, що значно ускладнює процес лікування, так як успішне одужання багато в чому залежить від усунення фактора, що викликав захворювання.
2 Етіологія хвороби
При захворюванні симптоми проявляються досить яскраво. Виявити хворобу можна на самій ранній стадії, коли з’являться перші симптоми і лікування в такому випадку буде проходити набагато легше. У дорослих і дітей захворювання проявляє себе однаковим чином.
Найпершою ознакою нейродерміту прийнято вважати появу висипки, яка супроводжується дуже сильним свербінням.
Зазвичай висип з’являється на шиї, а потім вже поширюється на область щік, лоба, рота та повік. Після цього висип може виникнути в паховій області, на згинах ліктів і колін, на сідницях. Висип має червонуватий колір, шкіра на ураженій ділянці стає сухою, лущиться. Пацієнт зазвичай відчуває серйозний дискомфорт через постійне свербіння.
При запущених стадіях захворювання у хворого на місці висипу можуть з’явитися пухирці, які перетворюються потім у тонку висохлу скоринку.
Іноді шкірний свербіж стає настільки сильним, що хворий перестає себе контролювати і починає розчісувати місця появи висипу. В результаті цієї поразки починають мокнути, однак висихання відбувається досить швидко. На таких ділянках шкіра стає значно грубіше.
Крім того, існують інші загальні ознаки нейродерміту, які у кожного окремого пацієнта проявляються з різною інтенсивністю або не виявляються зовсім. До них відносять:
Іноді нейродерміт супроводжується рядом інших захворювань, таких як піодермія, різні вірусні інфекції, грибкові ураження.
3 Діагностичні заходи
Ставити собі діагноз самостійно, звертаючи увагу тільки на симптоми і лікування проводити в домашніх умовах не рекомендується. Відомо, що ознаки нейродерміту мають чимало спільного з ознаками деяких інших шкірних захворювань, наприклад, за нейродерміт легко можна прийняти хронічну екзему. Незважаючи на безліч загальних ознак, методи лікування захворювань можуть істотно відрізнятися. Підтвердити діагноз і призначити найбільш оптимальне лікування нейродерміту може тільки лікар на основі проведеної діагностики.
Діагностика нейродерміту зазвичай труднощів не викликає. Діагноз підтверджується на основі візуального огляду, виявлення алергії, проведення аналізу крові і при необхідності додаткових діагностичних заходів.
Після діагностики лікар повинен надати детальний опис того, як лікувати нейродерміт. Крім того, дати необхідні рекомендації щодо майбутніх процедур і придбаних ліків.
Лікувальна терапія 4
Здебільшого лікування нейродерміту спрямоване на те, щоб усунути причини, що викликали патологічний процес. Також лікування допомагає уникнути рецидивів. Для того, щоб лікування було ефективним, воно обов’язково повинно бути комплексним.
Лікувати нейродерміт у дорослих і дітей можна однаковими методами. В першу чергу слід приділити увагу дотриманню наступних терапевтичних рекомендацій:
- Дотримання суворої дієти.
При лікуванні нейродерміту дуже велике значення має раціон. Дієта передбачає повне виключення різних маринадів, шоколаду, прянощів, копчений і гострих страв, яєць, коров’ячого молока, м’ясних бульйонів і цитрусових.
- Не рекомендується проживання в одному приміщенні з тваринами, в тому числі це стосується і акваріумних риб.
- З великою обережністю слід ставитися до наявності в будинку квітучих рослин, особливо у випадку, якщо у пацієнта була виявлена сенсибілізація.
- В будинку слід робити щоденне вологе прибирання, щоб пил не встигала накопичуватися. Слід відмовитися від килимів, в яких часто трапляються пилові кліщі.
- Пацієнту з нейродермітом слід носити одяг вільного крою, ні в якому разі не можна одягати одяг, що обтягає, яка серйозно дратує шкіру. Необхідно уникати носіння одягу з вовняних і синтетичних тканин.
- Хворому потрібно забезпечити повноцінний сон, виключити фактори, що викликають перевтому, усунути стресові ситуації.
- Обмеження водних процедур до мінімуму до настання полегшення.
З метою зниження ймовірності розвитку невротичних реакцій пацієнтам призначають прийом спеціальних седативних і психотропних препаратів, антидепресантів та транквілізаторів. Хороший ефект дає настоянка кореня валеріани настойка півонії.
Найчастіше рекомендується і проведення заходів щодо очищення вогнищ хронічної інфекції. Дотримання цього умова є одним з найбільш важливих в лікуванні захворювання. Якщо не проводити санацію вогнищ інфекції, лікування може затягнутися.
У багатьох пацієнтів під час діагностики нейродерміту виявляються різні порушення в роботі шлунково-кишкового тракту і травної системи в цілому. Усунути це порушення допоможе прийом ферментативних препаратів, таких як Панкреатин або Фестал. При наявності дисбактеріозу знадобиться прийом пробіотиків. Приймати такі препарати слід тільки в тому випадку, якщо їх призначить лікар.
5 Системні препарати
Найбільшу важливість в лікуванні цього захворювання відіграє прийом антигістамінних препаратів. Великою популярністю користуються такі препарати, як Терфенадин, Фексофенадин, Эбастин, Лоратадин, Цетиризин і деякі інші ліки. Такі медикаменти мають пролонговану дію і не мають побічних впливів на центральну нервову систему, наприклад, уповільнення реакцій або підвищеної сонливості.
Якщо у пацієнта починається серйозне загострення захворювання, йому призначають внутрішньовенне введення розчину кальцію глюконату або тіосульфату натрію. Якщо до захворювання приєднується вторинна бактеріальна інфекція, для лікування обов’язково застосовуються антибіотики широко спектру дії.
Якщо захворювання перейшло у важку форму, може знадобитися лікування гормональними препаратами. Зазвичай їх призначають у тих випадках, коли лікування іншими засобами результатів не принесло.
Велика увага при лікуванні приділяється вітамінотерапії, особливо таких вітамінів, як А, В і Є.
Як і у випадку з іншими шкірними захворюваннями, нейродерміт лікується і препаратами місцевої дії. Їх існує досить багато: різні примочки, мазі, креми. Бажано, щоб препарат був призначений фахівцем, щоб уникнути можливих побічних ефектів. Засоби для місцевого застосування набагато безпечніше інших методів лікування, тому їх часто призначають маленьким дітям. Серед місцевих засобів існує безліч народних рецептів, в яких наводяться поради, ніж лікувати нейродерміт.
6 Фізіотерапія
Серед інших засобів, які застосовують при нейродерміті, виділяють наступні:
Для того щоб знизити ризик появи захворювання у дитини, вагітним жінкам слід строго дотримуватися дієти, скоротивши до мінімуму алергенні продукти. Цього ж правила слід дотримуватися у період лактації. Особливу увагу такої профілактики слід приділяти у тому випадку, якщо багато членів сім’ї проявляють схильність до алергічних реакцій.
Коли дитина стане старшою, необхідно правильно підбирати для нього прикорм. Для цього рекомендується звернутися за консультацією до фахівця. Також приділити увагу одязі: слід віддавати перевагу речам із натуральних тканин.
У дорослих захворювання часто розвивається на тлі стресових ситуацій, тому необхідно вміти з ними справлятися або ретельно їх уникати.
В будь-якому віці не буде зайвим дотримуватися режиму дня, вчасно лягати спати, не перенапружуватися.
Також профілактика включає своєчасно лікування захворювання. Потрібно обов’язково звертати увагу на симптоми і не затягувати зі зверненням до лікарні.
7 Прогноз лікування патології
Прогноз лікування даного захворювання є цілком сприятливим. Загострення захворювання триває не більше двох тижнів, якщо вчасно починати лікування і проводити його правильно. На шкірі пацієнта не залишається ніяких слідів від хвороби за винятком тих випадків, коли лікування було розпочато вже на пізніх стадіях.
Якщо захворювання почалося в дитячому віці, значно підвищується ризик того, що воно переросте в хронічну форму.