Серед науковців та лікарів постійно йдуть суперечки про те, чи ефективна гомеопатія при геморої чи ні. Думки сходяться в одному, що використання цього методу допустимо в початкових стадіях захворювання в якості додаткової допомоги в боротьбі з недугою. Не можна розглядати гомеопатичні засоби як основні способи лікування геморою на шкоду традиційній медицині. У кожному конкретному випадку при виборі гомеопатичного препарату (свічки, мазь, гранули) варто керуватися призначенням лікуючого лікаря.
Зміст статті
- 1 Особливості лікування
- 2 Препарати місцевої дії
- 3 Кому протипоказана гомеопатія
Особливості лікування
Прихильники гомеопатії вважають, що будь-яку хворобу можна вилікувати, якщо впливати на організм тією речовиною, яка здатна ця недуга викликати, використовуючи його багаторазові розведення. Таким чином, відбувається вплив на імунну систему, мобілізація захисних сил і перемога над хворобою без традиційних ліків, які лікують один орган, а руйнівно діють на інші. Незважаючи на те, що гомеопатія вважається альтернативним способом терапії, вона набуває все більшу популярність при лікуванні різних захворювань, в тому числі і в проктології.
Головною особливістю застосування засобів гомеопатії від геморою є їх безпека, хороша переносимість, доступність та можливість комбінації з іншими ліками.
Для приготування класичних гомеопатичних засобів використовується сировина натурального походження – рослини, продукти мінерального і органічного походження. Для лікування геморою застосовуються засоби, як загальносистемного впливу (краплі, гранули), так і місцеві препарати (свічки або мазі). Останні вважаються більш затребуваними, особливо у категорії пацієнтів, що вимагають максимально дбайливого підходу до терапії геморою (вагітні, жінки-годувальниці, діти, літні люди).
Препарати місцевої дії
Для лікування внутрішнього геморою використовують свічки, для зовнішнього більше підійде мазь на основі гомеопатичного сировини. Вони виготовляються з тих же матеріалів лікарських, що і препарати для загального впливу на організм.
Гомеопатична мазь може продаватися в готовій формі або в концентрованому вигляді для виготовлення в домашніх умовах.
Готується ліки на основі рослинного жиру, дитячого крему або вазеліну з додаванням активних речовин, ними можуть бути:
- аптечна ромашка;
- подрібнена дубова кора;
- квітки календули;
- плоди, листя і квітки обліпихи;
- плоди каштана кінського;
- кора і листя гамамелісу.
Гомеопатична мазь може бути однокомпонентного складу (на основі квіток календули або обліпихи). Більшою популярністю користуються багатокомпонентні лікарські засоби. Типовим прикладом є мазь Флемінга, яка заслужила довіру у вагітних жінок і прихильників альтернативної медицини для лікування різних захворювань:
- зовнішнього та внутрішнього геморою в неускладненій формі;
- вазомоторного риніту;
- алергічного дерматиту.
Мазь Флемінга приготована на вазеліновій основі і має збалансований склад – квітки календули, эскулюс (каштан кінський), гамамеліс, окис цинку і ментол. Завдяки цим активним компонентам мазь володіє набором цілющих властивостей і надає наступні лікувальні дії:
- протизапальну дію (календула);
- знеболювальне і венотонізуючу (эскулюс);
- гемостатичну (гамамеліс);
- антисептичний і підсушує (оксид цинку);
- протисвербіжну і охолоджуючу дію (ментол).
Мазь стимулює мікроциркуляторні процеси на рівні клітинного метаболізму, сприяє відновленню тканин і профілактики застою крові. Засіб наносять на гемороїдальні вузли за допомогою марлевої серветки при зовнішньому геморої або вводять у пряму кишку на тампоні при внутрішній формі захворювання. Кратність застосування — двічі на день після спорожнення кишечника і гігієнічних процедур, курс лікування 7 або 14 днів залежно від ступеня тяжкості клінічних проявів.
Кому протипоказана гомеопатія
Незважаючи на гадану абсолютну безпеку, гомеопатія не повинна використовуватися пацієнтами для самолікування, при виборі препарату потрібно заручитися підтримкою проктолога і гомеопата. Мазь має наступні обмеження для використання:
- дитячий вік до 2 років – у зв’язку з нестійкістю імунних сил маленького організму;
- індивідуальна непереносимість окремих компонентів, що входять до складу гомеопатичної мазі – виявляється після початку терапії і потребує відміни препарату та консультації з лікарем;
- наявність алергії на лікарські рослини, ментол або інші речовини.
При виборі гомеопатії як альтернативного методу лікування геморою слід враховувати основне правило – будь-який препарат повинен підбиратися індивідуально з урахуванням клінічних проявів захворювання, наявності супутніх патологій, типу нервової системи пацієнта.
Гомеопатія і геморой – сумісні поняття, недарма лікарі різних спеціальностей рекомендують своїм пацієнтам ці препарати. Багато проктологи вважають можливим і необхідним включити гомеопатичне лікування геморою у загальний комплекс консервативних заходів, особливо в періоди підготовки до операції і відновлення після неї.