Гастроезофагеальний рефлюкс являє собою розлад травлення, яке пов’язане з частим і регулярним попаданням вмісту з порожнини шлунка в стравохід. Цей процес супроводжується виникненням запалення – езофагітом. Гастроезофагеальний рефлюкс з’являється тоді, коли кислотність в порожнині стравоходу знижується і наближається до аналогічних показників шлунка. Зниження виникає за рахунок потрапляння кислого вмісту шлунку в порожнину стравоходу. Тривалий контакт слизової оболонки, що покриває стінки останнього, з кислим вмістом, у складі якого знаходяться травні ферменти, веде до того, що на стінках першої формуються вогнища запальних процесів.
Компоненти жовчі, ферменти і бікарбонати, що входять до складу травного секрету, що міститься в дванадцятипалої кишці, також можуть у разі їх потрапляння в просвіт стравоходу викликати сильний пошкоджуючий ефект на поверхні слизової. Складові дванадцятипалої кишки проникають в стравохід після проходження ними порожнини шлунка.
Гастроезофагеальний рефлюкс є нормальним фізіологічним явищем у тому випадку, якщо він відповідає певним критеріям. Подібними визначальними факторами є наступні:
- з’являється таке явище відразу після прийому їжі;
- виникнення не супроводжується дискомфортним станом;
- частота і тривалість явищ протягом доби вважається незначним;
- в нічний період частота появи рефлюксу невелика і тривалість теж.
Явище вважається болючим в тому випадку, якщо воно відповідає певним характеристикам, якими є:
- висока частота і тривалість епізодів рефлюксу;
- виникає в будь-який час доби;
- закид вмісту викликає дискомфорт і поява клінічних симптомів запалення та травмування слизової оболонки, що покриває стінки стравоходу.
У медичній літературі трапляються некоректні назви явища, такі як “стравохідний рефлюкс”, “гастро-езофагальний рефлюкс”, “шлунково-стравохідний рефлюкс”.
Явище рефлюксу вважається звичайним при грудному вигодовуванні дітей, яке виникає у разі неправильного прикладання дитини до грудей.
Зміст
- 1 Причини появи
- 2 Клінічна картина
- 3 Лікувальні мероприятияя
- 4 Проведення медикаментозної терапії
- 5 Профілактика і прогноз розвитку
1 Причини появи
Для попередження пошкодження слизової при виникненні рефлюксу організм включає цілий комплекс захисних механізмів, що містять такі фізіологічні дії:
- бар’єрна функція гастроезофагеального з’єднання і стравохідного сфінктера;
- очищення езофагеальне;
- резистентність оболонок стравохідного каналу;
- швидке і своєчасне видалення закидається складу;
- контроль синтезу кислоти шлунка.
Порушення роботи цих механізмів провокує виникнення гастроезофагеального рефлюксу.
Рекомендуємо ознайомитися
- Лікування виразки 12 палої кишки
- Симптоми Рефлюкс езофагіту
- Симптоми захворювання і лікування недостатності кардії шлунка
Основними причинами закидання вмісту шлунка є:
- порушення роботи стравохідного сфінктера;
- поява епізодів розслаблення нижнього стравохідного сфінктера;
- недостатність кліренсу;
- виникнення хворобливих патологічних змін у функціонуванні ШЛУНКОВО-кишкового тракту, які збільшують ступінь порушення роботи системи.
Причини виникнення рефлюксу, спровокований зниженням тонусу сфінктера, що виникають при вживанні напоїв, до складу яких входить кофеїн, при прийомі деяких препаратів, курінні, зловживанні спиртними напоями, вагітності.
Порушення роботи механізмів запобігання закидання вмісту шлунка може бути спровоковане підвищенням внутрішньочеревного тиску. Такий тип рррасстройства зустрічається при розвитку ожиріння, асциту або здуття кишечника. Додатково внутрішньочеревний тиск підвищується в період виношування дитини.
Поява в організмі людини діафрагмальної грижі провокує прогресування порушення. При виникненні збою створюється ефект зниження тиску на нижню частину стравоходу в грудній клітці. Грижа діафрагми виявляється у половини людей, вік яких перевищує 50 років. Квапливий і рясне харчування сприяє заковтуванню великого об’єму повітря, що провокує зміну внутрішньошлункового тиску. Підвищення цього показника веде до виникнення гастроезофагеального рефлюксу.
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки провокує появу закидання вмісту при вживанні в їжу великої кількості їжі, багатої жирами, що містить м’яту перцеву і гострі приправи. Ці компоненти провокують виникнення затримки харчової грудки в порожнині шлунку, що викликає зростання тиску.
2 Клінічна картина
Гастроезофагеальний рефлюкс характеризується різноманітністю ознак, які можуть проявлятися як в ізольованій формі, так і у вигляді комплексів. Симптоми порушення, згідно з результатами досліджень, виявляються у 40% жителів розвинених держав.
Найбільш характерні симптоми порушення наступні:
- печія;
- зригування;
- болю в ділянці грудини або в лівій половині грудей;
- хворобливі відчуття при здійсненні ковтального акта;
- виникнення тривалого кашлю і захриплість;
- розвиток процесів, що руйнують зубну емаль.
Симптоми навіть у вираженому прояві не відображають повністю ступеня розвитку рефлюксу. Дуже часто такі симптоми, як зміна внутрипищеводной кислотності і зниження її до показника менше 4, не супроводжуються негативними наслідками.
Проявляються симптоми призводять до виникнення змін у стравоході. Оцінка їх здійснюється шляхом езофагоскопа з використанням біопсії. Ця методика дозволяє не тільки оцінювати ступінь ураження, але і проводити диференціальний діагноз.
Рентгенологія стравоходу з використанням препаратів барію дає можливість виявити наявність анатомічних відхилень у будові стравоходу і шлунку, які сприяють формуванню ГЕР. Таким анатомічним порушенням може бути грижа діафрагми.
Використання в процесі обстеження організму 24-годинного моніторування внутрипищеводной кислотності дозволяє виявити ознаки рефлюксу у людини при відсутності яскравих зовнішніх симптомів порушення.
3 Лікувальні мероприятияя
Лікування при розвитку порушення в першу чергу повинно бути спрямоване на зниження і ліквідацію проявів патології. Лікування повинно забезпечувати зниження пошкоджуючих властивостей, які має вміст шлунка, додатково використовується лікування зобов’язана сприяти пищеводному очищенню. Препарати, які застосовуються при терапії, повинні забезпечити якісний захист слизової шлунка.
При лікуванні порушення важливим є проведення мероприятияй, спрямованих на дотримання загальних правил, які сприяють зниженню вираженості рефлюксу. Ці вимоги включають в себе:
У разі якщо лікування за допомогою мероприятияй, спрямованих на дотримання загальних вимог, що сприяють зниженню вираженості проявів рефлюксу, не приносить позитивного результату, призначається медикаментозне лікування.
4 Проведення медикаментозної терапії
Лікування за допомогою медикаментів здійснюється шляхом прийому антацидів, які є препаратами, що містять у своєму складі солі алюмінію і магнію. Ці сполуки сприяють нейтралізації соляної кислоти. Додатково лікування антацидами дозволяє знизити активність ферментів, кислот жовчі і лізолецитину. Всі ці сполуки здатні пошкодити слизову шлунка.
Лікування краще здійснювати, використовуючи антацидні препарати у вигляді гелю, який утворює в стравоході і шлунку дрібні краплі, що сприяє посиленню чинного лікувального ефекту. У даний момент найбільш популярними засобами є Алмагель, Фосфалюгельь, Маалокс, Ремагель, які мають у своєму складі хімічні сполуки алюмінію та магнію в різних співвідношеннях.
Антациди приймаються за 30 хвилин до прийому їжі і перед сном. Препарат краще всього приймати в лежачому положенні і невеликими ковтками.
Якщо лікування з використанням антацидів не дає результатів, рекомендується застосовувати прокінетики і антисекреторні препарати. В якості перших застосовується Домперидон, прийом якого слід здійснювати тільки згідно з рекомендаціями лікаря.
При виявленні у хворого виразкового езофагіту курс лікування продовжується протягом 2 місяців.
Страждають езофагітом повинні відмовитися від більшості шкідливих звичок назавжди.
Якщо не вдається отримати позитивний ефект при медикаментозному лікуванні, а також при виникненні ускладнень, застосовується хірургічний метод.
Оперативне лікування проводиться у формі ендоскопічної аплікації гастроэзофагиального з’єднання, радіочастотної абляції, гастрокардиопексии і лапароскопічної фундоплікації за Ніссеном.
5 Профілактика і прогноз розвитку
Розвивається гастроезофагеальний рефлюкс у 10-15% хворих викликає ускладнення. При тяжкому перебігу захворювання виникає висока ймовірність появи виразок і звужень просвіту, відкриття пищеводных кровотеч. Гастроезофагеальний рефлюкс здатний розвиватися як автономна нозологічна форма і як синдрому при розвитку виразкової хвороби шлунка або у разі прогресування цукрового діабету.
Лікування захворювання завжди складніше його попередження. Величезну роль в підтримці здорового стану травного сфінктера і при профілактиці такої недуги, як гастроезофагеальний рефлюкс, грають наступні фактори: правильне харчування і акуратний прийом медикаментів в суворій відповідності з рекомендаціями, даними лікуючим лікарем. При виникненні скорочень стінок стравоходу здійснюється очищення поверхні від кислого вмісту, що закидається з порожнини шлунка. Основними механізмами, що беруть участь в очищенні слизової, є:
- рухова активність;
- закони гравітації;
- бікарбонати, що містяться в складі слини.
При порушенні режимів харчування, неконтрольованому застосуванні медпрепаратів і зловживання курінням і алкоголем виникає підвищений вплив на слизову стравоходу агресивних факторів, що призводить до формування недостатності природних захисних механізмів. Така ситуація веде до розвитку захворювання, здатного доставити неприємні відчуття пацієнта і спровокувати розвиток ускладнень, які можуть негативно позначитися на стані здоров’я хворої людини.
