Ерозивний гастрит є досить поширеним захворюванням шлунку, ступінь небезпеки якого залежить від занедбаності патології. Дуже важливо, щоб своєчасно були виявлені симптоми і лікування ерозивного гастриту проводив професіонал. Якщо на початковій стадії захворювання можна вилікувати досить просто, то по мірі прогресування ерозивний гастрит шлунка стає вкрай небезпечним захворюванням і може викликати серйозні ускладнення.
Зміст
- 1 Сутність патології
- 2 Різновиди хвороби
- 3 Прояв
- 4 Ускладнення при перебігу захворювання
- 5 Принципи лікування
- 6 Медикаментозна терапія
- 7 Оптимізація живлення
- 8 Народна медицина
1 Сутність патології
Ерозивний гастрит або ерозивно-виразковий гастрит являє собою одну з форм запального процесу в слизовій оболонці шлунка, в результаті якого формуються невеликі поверхневі дефекти у вигляді ерозій. Від інших різновидів гастриту ерозивний тип відрізняється появою великих ерозійних ділянок на тлі запаленої почервонілою поверхні. Таке ушкодження іноді покриває всю шлункову поверхню. Розвиток ерозивного гастриту шлунка починається з утворення невеликих ранок на зовнішній поверхні шлунка і поступово охоплює все більшу і більшу територію.
Рекомендуємо ознайомитися
- Зупинка шлунка
- Дієта при гастриті
- Симптоми і лікування хронічного поверхневого, ерозивного гастродуоденіту
2 Різновиди хвороби
В залежності від локалізації патології та характеру протікання процесу захворювання підрозділяється на наступні основні різновиди:
3 Прояв
Коли виникає ерозивний гастрит, симптоми практично аналогічні іншим різновидам цієї шлункової хвороби, і диференціювати його за зовнішніми ознаками дуже складно. Тільки перехід патології в запущену стадію полегшує завдання, у зв’язку з появою характерного шлункової кровотечі. Можна виділити наступні ознаки хвороби:
4 Ускладнення при перебігу захворювання
Тривалий хронічний перебіг хвороби нерідко призводить до прихованих шлункових кровотеч з ерозій. Патологія з супутнім кровотечею отримала назву ерозивно-геморагічного гастриту. Поверхневі осередки на передній і задній стінці, а також шлунковому дні рідко виділяють кров. Небезпечними в цьому відношенні є великі по розміру, численні, досить глибокі ерозії та виразки при рефлюксі. Найбільш ймовірно кровотеча при локалізації ураження в зонах з малою кривизною, де залягають більш великі кровоносні судини. Посилюють ймовірність появи геморагічної форми наявність гіпертонії і поганий кров’яний згортання, а також прийом деяких медичних засобів (Аспірин, Гепарин, Диклофенак і т. д.).
Ерозивно-геморагічний гастрит проявляється наступними симптомами:
- зниженням інтенсивності больового синдрому у міру появи кровотечі;
- блювотою з кров’яними домішками, найчастіше мають коричневий колір виділення;
- ознаками анемії: запамороченням, блідість шкірного покриву, зниженням артеріального тиску, тахікардією;
- потемнінням калової маси, обумовленому наявністю крові після впливу шлункового соку.
5 Принципи лікування
Як лікувати ерозивний гастрит? На це питання може відповісти лікар після проведення необхідних обстежень. Не слід займатися самолікуванням. Тільки фахівець може правильно діагностувати захворювання, вирішити, як і чим лікувати патологію. Коли встановлюється ерозивний гастрит, лікування складається з урахуванням виду і стадії хвороби, індивідуальних особливостей організму, наявності ускладнюючих факторів.
Загальна схема лікування включає в себе:
- усунення причин, що викликають захворювання;
- забезпечення дієти, як найбільш важливого чинника;
- проведення медикаментозного лікування.
У свою чергу, завданням терапії є:
- усунення запального процесу, зниження агресивності шлункового соку;
- нормалізація секреторної і моторної функції шлунка;
- симптоматичне лікування (знеболювання, зупинка кровотечі, зняття набряку і т. д.);
- відновлення уражених тканин та недопущення рецидивів у майбутньому.
6 Медикаментозна терапія
Лікування ерозивного гастриту ґрунтується на комплексній медикаментозній терапії. Насамперед, при наявності ураження хеликобактериями необхідне призначення антибіотиків противобактериальной спрямованості. Зазвичай призначається такі ліки, як Тетрациклін, Левофлоксацин, Кларитроміцин, Амоксицилін з тривалим курсом прийому, або універсальні антибіотики: Пилобакт Нео, Клатінол.
В якості базового лікування ерозивного гастриту застосовуються препарати наступного типу:
- кошти з антисекреторным дією для зниження вироблення соляної кислоти: блокатори рецепторів гістаміну (Фамотидин, Ранітидин, Квамател) і блокатори протонного насоса (Омез, Лансопразол, Контролок, Проксиум);
- антациди для зниження агресивності шлункового складу: Ренні, Маалокс, Альмагель, Фосфалюгельь, Вентер;
- препарати для нормалізації травлення в умовах зниження продукування соляної кислоти: ферментні засоби типу Креон, Мезим, Фестал, Панзинорм, Пангрол;
- ліки для нормалізації моторної функції: Метоклопрамід, Церукал, Мотиліум, Домперидон;
- кровоспинні засоби при ерозивно-геморагічних патології: Етамзілат, Дицинон, Вікасол, тіоктова кислота (у вигляді ін’єкцій);
- відновлювальні препарати для регенерації тканин: Иберогаст, Трентал;
- спазмолітики в якості симптоматичної терапії: Но-шпа, Папаверин.
7 Оптимізація живлення
Важливий елемент лікування ерозивного гастриту – дієта. Під час протікання активного запального процесу рекомендується дієта №1, а в міру затихання проявів обмеження знімаються і харчування перекладається на дієту №5. Основні правила харчування при хронічному ерозивно гастриті:
8 Народна медицина
Гарною допомогою для медикаментозної терапії у відновленні тканин і нормалізації функцій шлунка може стати народна медицина, але при правильному її застосуванні. Краще всього, якщо народні засоби будуть узгоджені з лікарем. Широке застосування знаходять такі народні методи:
Здавна застосовується також настої і відвари з аптечної ромашки, звіробою, деревію, дубової кори.
Ерозивний гастрит відноситься до досить небезпечним захворюванням і є однією з найтяжчих різновидів гастритів. Ефективність лікування багато в чому залежить від своєчасності початку лікування. При перших ознаках необхідно звернутися до лікаря, так як самостійне діагностування дуже ускладнене аналогичностью симптомів з багатьма іншими захворюваннями.