Ерозивний антральний гастрит: симптоми, лікування, дієта, ліки

Ерозивний гастрит є досить поширеним захворюванням шлунку, ступінь небезпеки якого залежить від занедбаності патології. Дуже важливо, щоб своєчасно були виявлені симптоми і лікування ерозивного гастриту проводив професіонал. Якщо на початковій стадії захворювання можна вилікувати досить просто, то по мірі прогресування ерозивний гастрит шлунка стає вкрай небезпечним захворюванням і може викликати серйозні ускладнення.

Зміст

1 Сутність патології
2 Різновиди хвороби
3 Прояв
4 Ускладнення при перебігу захворювання
5 Принципи лікування
6 Медикаментозна терапія
7 Оптимізація живлення
8 Народна медицина

Зміст

1 Сутність патології

Ерозивний гастрит або ерозивно-виразковий гастрит являє собою одну з форм запального процесу в слизовій оболонці шлунка, в результаті якого формуються невеликі поверхневі дефекти у вигляді ерозій. Від інших різновидів гастриту ерозивний тип відрізняється появою великих ерозійних ділянок на тлі запаленої почервонілою поверхні. Таке ушкодження іноді покриває всю шлункову поверхню. Розвиток ерозивного гастриту шлунка починається з утворення невеликих ранок на зовнішній поверхні шлунка і поступово охоплює все більшу і більшу територію.

Рекомендуємо ознайомитися

Зупинка шлунка
Дієта при гастриті
Симптоми і лікування хронічного поверхневого, ерозивного гастродуоденіту

2 Різновиди хвороби

В залежності від локалізації патології та характеру протікання процесу захворювання підрозділяється на наступні основні різновиди:

Гострий ерозивний гастрит, розвивається дуже швидко, що охоплює велику площу шлунка неглибокими виявленнями та вважається однією з найбільш важких форм патології. Цей тип хвороби викликається травмами, хімічними або термічними опіками, крововтратами, сепсисом, нирковою або печінковою недостатністю. Причини гострого прояву можуть бути пов’язані з попаданням агресивних хімічних речовин (отрутохімікатів, кислот). Визначальними ознаками є блювання з кров’ю та дегтеобразная калові маси.

Хронічний ерозивний гастрит, який є найбільш поширеним типом. Патогенез цього типу хвороби заснований на зміні секреторної функції з порушенням мікроциркуляції крові і надмірним виділенням агресивних компонентів шлункового соку. Поступовий розвиток процесу призводить до утворення великих ерозій (до 6-7 мм) на слизовій оболонці. Хронічна форма характеризується тривалою запальною реакцією внутрішніх покривів. Найбільш важливі причини: ненормальне харчування, зловживання алкоголем, куріння, прийом деяких медикаментозних засобів (нестероїдні протизапальні препарати), вірусна інфекція. Тривалий термін такий перебіг захворювання може проходити зі слабо вираженими симптомами.

Ерозивний антральний гастрит, провоцирующийся патогенними бактеріями Helicobacter pylori, які воліють нижні шлункові відділи і лужне середовище. Після бактеріального ураження тканини слизової оболонки важко піддаються регенерації.

Ерозивний рефлюкс гастрит, відноситься до серйозного ураження з глибоким проникненням. В результаті закидання складу з дванадцятипалої кишки (рефлюксу) виникають досить великі виразки. Під впливом агресивного речовини може відбуватися відшарування тканини оболонки, а відшарувалися фрагменти виходять з блювотою. На слизовій шлунка виникає набряк. На місці залікованих виразок утворюються рубці, які звужують просвіт стравоходу.

3 Прояв

Коли виникає ерозивний гастрит, симптоми практично аналогічні іншим різновидам цієї шлункової хвороби, і диференціювати його за зовнішніми ознаками дуже складно. Тільки перехід патології в запущену стадію полегшує завдання, у зв’язку з появою характерного шлункової кровотечі. Можна виділити наступні ознаки хвороби:

Больовий синдром, найчастіше розвивається в епігастральній зоні верхнього шлункового відділу. Для гострої форми характерна постійна біль або біль у вигляді нападів з посиленням після їжі. При хронічному перебігу хвороби больові відчуття менш виражені, але стають інтенсивніше по мірі прогресування патології. Біль може стає сильнішою вранці натщесерце, коли шлунковий сік впливає на больові рецептори.

Печія, більш помітно виявляється в разі ерозивних гастритів з моторної дисфункцією шлунка. Є характерним симптомом рефлюксу.

Нудота і блювання, особливо помітні при гострих формах патології. Нудота звичайно виникає після прийому їжі. У потоці блювотної маси після виходу залишків їжі фіксується слизуваті виділення і шлунковий сік. При ускладненнях з блювотою можуть виходити кров’яні згустки.

Диспептичні симптоми, що характеризують шлункові рррасстройства: діарею, гіркота і сухість у роті, дискомфорт і важкість у шлунку.

4 Ускладнення при перебігу захворювання

Тривалий хронічний перебіг хвороби нерідко призводить до прихованих шлункових кровотеч з ерозій. Патологія з супутнім кровотечею отримала назву ерозивно-геморагічного гастриту. Поверхневі осередки на передній і задній стінці, а також шлунковому дні рідко виділяють кров. Небезпечними в цьому відношенні є великі по розміру, численні, досить глибокі ерозії та виразки при рефлюксі. Найбільш ймовірно кровотеча при локалізації ураження в зонах з малою кривизною, де залягають більш великі кровоносні судини. Посилюють ймовірність появи геморагічної форми наявність гіпертонії і поганий кров’яний згортання, а також прийом деяких медичних засобів (Аспірин, Гепарин, Диклофенак і т. д.).

Ерозивно-геморагічний гастрит проявляється наступними симптомами:

зниженням інтенсивності больового синдрому у міру появи кровотечі;
блювотою з кров’яними домішками, найчастіше мають коричневий колір виділення;
ознаками анемії: запамороченням, блідість шкірного покриву, зниженням артеріального тиску, тахікардією;
потемнінням калової маси, обумовленому наявністю крові після впливу шлункового соку.

5 Принципи лікування

Як лікувати ерозивний гастрит? На це питання може відповісти лікар після проведення необхідних обстежень. Не слід займатися самолікуванням. Тільки фахівець може правильно діагностувати захворювання, вирішити, як і чим лікувати патологію. Коли встановлюється ерозивний гастрит, лікування складається з урахуванням виду і стадії хвороби, індивідуальних особливостей організму, наявності ускладнюючих факторів.

Загальна схема лікування включає в себе:

усунення причин, що викликають захворювання;
забезпечення дієти, як найбільш важливого чинника;
проведення медикаментозного лікування.

У свою чергу, завданням терапії є:

усунення запального процесу, зниження агресивності шлункового соку;
нормалізація секреторної і моторної функції шлунка;
симптоматичне лікування (знеболювання, зупинка кровотечі, зняття набряку і т. д.);
відновлення уражених тканин та недопущення рецидивів у майбутньому.

6 Медикаментозна терапія

Лікування ерозивного гастриту ґрунтується на комплексній медикаментозній терапії. Насамперед, при наявності ураження хеликобактериями необхідне призначення антибіотиків противобактериальной спрямованості. Зазвичай призначається такі ліки, як Тетрациклін, Левофлоксацин, Кларитроміцин, Амоксицилін з тривалим курсом прийому, або універсальні антибіотики: Пилобакт Нео, Клатінол.

В якості базового лікування ерозивного гастриту застосовуються препарати наступного типу:

кошти з антисекреторным дією для зниження вироблення соляної кислоти: блокатори рецепторів гістаміну (Фамотидин, Ранітидин, Квамател) і блокатори протонного насоса (Омез, Лансопразол, Контролок, Проксиум);
антациди для зниження агресивності шлункового складу: Ренні, Маалокс, Альмагель, Фосфалюгельь, Вентер;
препарати для нормалізації травлення в умовах зниження продукування соляної кислоти: ферментні засоби типу Креон, Мезим, Фестал, Панзинорм, Пангрол;
ліки для нормалізації моторної функції: Метоклопрамід, Церукал, Мотиліум, Домперидон;
кровоспинні засоби при ерозивно-геморагічних патології: Етамзілат, Дицинон, Вікасол, тіоктова кислота (у вигляді ін’єкцій);
відновлювальні препарати для регенерації тканин: Иберогаст, Трентал;
спазмолітики в якості симптоматичної терапії: Но-шпа, Папаверин.

7 Оптимізація живлення

Важливий елемент лікування ерозивного гастриту – дієта. Під час протікання активного запального процесу рекомендується дієта №1, а в міру затихання проявів обмеження знімаються і харчування перекладається на дієту №5. Основні правила харчування при хронічному ерозивно гастриті:

Виключаються продукти, що підвищують секрецію шлункового соку і здатні подразнювати слизову оболонку – смажені та жирні страви, гострі приправи, спеції, копчення.

Використовуються тільки свіжі продукти, і готуються вони на пару або варіння.

Харчування має бути частим і дробовим – 5-6 разів на день невеликими порціями.

При вживанні їжа повинна мати комфортну температуру (не гаряча і не холодна) в рідкому стані або у вигляді каші.

Забороняються такі продукти: свіжі хлібобулочні вироби з здобної борошна, печиво, шоколад і цукерки, тваринні жири (свинина, сало, домашня ковбаса зі спеціями).

Рекомендовані продукти: вчорашній білий і чорний хліб, сухарі, висівки, картопля в пюре або суп, каші (крім пшеничного і ячної), рослинне масло і невелика кількість вершкового масла, м’ясо дієтичних видів (кролятина, курятина, телятина), риба, кисломолочні вироби.

8 Народна медицина

Гарною допомогою для медикаментозної терапії у відновленні тканин і нормалізації функцій шлунка може стати народна медицина, але при правильному її застосуванні. Краще всього, якщо народні засоби будуть узгоджені з лікарем. Широке застосування знаходять такі народні методи:

Сік капусти приймається по 100 мл 3 рази на день протягом 20-30 днів.

Сік картоплі приймається 3 рази на день перед їжею, причому доза поступово збільшується з 25 мл до 100 мл, курс лікування – 15 днів.

Обліпиха у вигляді ягід.

Масло обліпихи приймається 3 рази на добу по 1 ст. л.

Настій обліпихи: ягоди заливаються окропом (у співвідношенні 1:5) і настоюють 2 год, в охолоджений склад додається мед, випивається в обсязі 0,8-1 л протягом доби.

Суміш льняного насіння з водою (2 ст. л. на 0,5 л води), вживається по 60-70 мл 3-4 рази в день перед прийомом їжі протягом 15-25 діб.

Мед можна використовувати окремо або додавати в будь-який склад.

Здавна застосовується також настої і відвари з аптечної ромашки, звіробою, деревію, дубової кори.

Ерозивний гастрит відноситься до досить небезпечним захворюванням і є однією з найтяжчих різновидів гастритів. Ефективність лікування багато в чому залежить від своєчасності початку лікування. При перших ознаках необхідно звернутися до лікаря, так як самостійне діагностування дуже ускладнене аналогичностью симптомів з багатьма іншими захворюваннями.