Щоб чітко розуміти причини розладів у роботі органів, які беруть участь у процесах травлення, необхідно розглянути таке поняття, як диспепсія, що це за стан і як воно впливає на здоров’я людини в цілому. У медичній практиці цей термін позначає порушення перетравності надходить їжі в шлунково-кишковому тракті, що провокує збої в роботі органів травлення і призводить до їх патологічним станам. Це явище озвучують як нетравлення їжі.
Зміст
- 1 Види захворювання
- 2 Особливості перебігу
- 3 Фактори появи
- 4 Дитяча патологія
- 5 Діагностичні мероприятияя
- 6 Лікувальна терапія
1 Види захворювання
Серед основних розладів в роботі шлунково-кишкового тракту виділяють такі види диспепсії, як:
- кишкова диспепсія;
- печінкова диспепсія;
- панкреатична диспепсія;
- шлункова диспепсія.
В гастроентерології цей стан визначають і з аліментарним порушень. Зустрічається гнильна і бродильна диспепсія, жирова. Причиною їх появи є неправильне харчування, яке дозволяє собі людина на протязі тривалого часу.
Рекомендуємо ознайомитися
- Розлад ШКТ
- Симптоми грибів у кишечнику
- У роті солодкий присмак, що це
Бродильна диспепсія з’являється в результаті частого вживання продуктів, багатих вуглеводами, а також тими, які мають процеси бродіння. Не останнім фактором є і вживання газованих напоїв. До розвитку цього виду недуги можуть бути причетні такі продукти, як капуста, бобові, деякі види фруктів, борошняні страви, мед, квас. Наявність цих продуктів у раціоні провокує розвиток бродильної мікрофлори, породжує розмноження дріжджоподібних грибів у кишечнику. Бродильний вид диспепсії характеризується посиленим метеоризмом і частими симптомами діареї, при якій спостерігається рідкий стілець з пінистим і слабо пофарбованим вмістом з кислуватим запахом.
Цей вид диспепсії, як правило, може дати про себе знати навесні або влітку. У медицині відомі дві її форми – хронічна і гостра. Диспепсія, має хронічну форму розвитку, є наслідком гострої форми, яку можна спровокувати великим споживанням клітковини. Частіше бродильна диспепсія не демонструє важкі напади і піддається швидкому лікуванню.
Гнильна диспепсія частіше розвивається при тривалому вживанні в їжу великої кількості продуктів білкового походження, м’ясних продуктів з сумнівною якістю. До продуктів, які провокують появу цього аліментарного порушення, відносяться яйця, риба, різні види м’яса. Причиною рррасстройства функціонування органів травлення є тривалість процесу перетравлювання їжі. Гнильна диспепсія може розвинутися і внаслідок вживання несвіжих білкових продуктів навіть в невеликій кількості. У процесі розкладання ця їжа викликає загальну стомлюваність і дезактивность організму, що призводить до порушення процесу розмноження в кишечнику корисних бактерій. Симптоми диспепсії гнильної можна охарактеризувати наступним чином:
- рідкий стілець із запахом гнилі;
- зниження захисних функцій організму;
- втрата апетиту;
- порушення обмінних процесів.
За своєю природою жирова диспепсія, симптоми якої виникають на тлі вживання у великих обсягах продуктів, багатих жирами і мають властивість повільно перетравлюватися, є порушенням функції підшлункової залози. Особливо варто відзначити складність перетравлення баранячого і свинячого жиру.
Крім цього є і інші види диспепсії:
- гастрогенный тип – брак шлункових ферментів;
- панкреатогенний тип – дефіцит ферментів підшлункової залози;
- энтерогенный тип – мала кількість кишкових соків;
- гепатогенный тип – дефіцит виділяється печінкою жовчі;
- холицистогенный тип – погане жовчовиділення.
Кожен з цих видів має індивідуальні симптоми і лікування, яке потребує особливого підходу і тривалого часу.
2 Особливості перебігу
Основною причиною будь-якого виду диспепсії є труднощі в процесі перетравлення їжі, що є наслідком порушення рухової функції шлунково-кишкового тракту. Це негативно впливає на стан мікрофлори кишечника, що призводить до появи дисбактеріозу. Основні симптоми диспепсії:
- прояв больових відчуттів у верхній частині, особливо в нічний час доби;
- підвищений метеоризм у шлунку і кишечнику;
- в голодному стані людина відчуває себе ситим, хоча може не вживати їжі довгий час;
- недуга можуть супроводжувати такі рррасстройства органів травлення, як нудота, блювотні позиви, печія.
Диспепсія кишечника має дві основні форми розвитку:
- органічна, яка характеризується структурною зміною положення та патологіями основних органів шлунково-кишкового тракту;
- функціональна, при якій органи травлення повністю або частково не виконують своїх функцій.
3 Фактори появи
Гастроентерологи виділяють різні за своїм характером причини появи захворювання. У деяких випадках причинним фактором можуть стати психічні стани людини, перенесених їм стреси. Первинними причинами медики все ж вважають неправильний підхід до харчування. Часто в анамнезі хворих диспепсією зустрічаються такі захворювання, як виразка шлунка і 12-палої кишки, дискінезія, порушення функцій підшлункової залози, хронічна форма гастриту. Іноді причиною може стати рефлюкс, при якому відбувається закидання жовчі в шлунок.
На розвиток диспепсионных явищ можуть впливати і часте вживання деяких лікарських груп, і порушення в ендокринній системі.
Іноді вагітність може спровокувати появу диспепсії. На її виникнення може вплинути і ослаблений імунітет.
4 Дитяча патологія
Діти можуть мати цю недугу навіть у ранньому віці. Головною причиною його появи є неправильне годування малюка матір’ю. Часто це буває недотримання режиму харчування. Спровокувати хворобу може і різке введення в дитячий раціон нових (невідомих шлунку дитини) продуктів харчування. Велику роль у цьому може зіграти і харчування самої матері, прийом медикаментозних препаратів нею.
Діти підліткового віку можуть зіткнутися з цією проблемою через гормонального дисбалансу і перебудови організму. У цьому віці стан травної системи дитини повинно піддаватися періодичній діагностиці. Якщо причиною недуги не стали серйозні захворювання шлунково-кишкового тракту, то хвороба може проявлятися так само, як і у дорослих людей. Іноді буває складно визначити початок розвитку недуги у зовсім маленьких дітей, тому особливу увагу батьки повинні приділяти самопочуття малюка після годування, аналізувати стан його апетиту і при необхідності – стільця.
5 Діагностичні мероприятияя
Щоб визначити, який орган травної системи вийшов з ладу, лікарі проводять діагностику диспепсії шляхом збору анамнезу, лабораторного та інструментального обстеження. Пацієнт здає кров і сечу для дослідження. При необхідності лікар може призначити проведення біохімічного аналізу крові. Проводиться дослідження калових мас, щоб визначити точний тип диспепсії.
Передбачає диспепсія лікування і супутнього захворювання ШКТ, яку виявляють за допомогою ендоскопії стравоходу, кишечника та шлунка. Цей вид діагностики обов’язковий, так як дозволяє виявити розвиток захворювання на ранніх стадіях, а також визначити присутність бактерії Хелікобактер.
При повній діагностики досліджують стан шлункового соку, щоб визначити його кислотність. Проводять ультразвукове обстеження внутрішніх органів з метою виключити або підтвердити наявність злоякісних новоутворень. Ендоскопію товстого кишечника проводять за допомогою колоноскопа, щоб виявити всі можливі захворювання цього органу на початкових стадіях (поліпи, пухлини). Рентген проводять тільки після підозри на ракове утворення. За допомогою манометричних досліджень у хворого досліджують стан перистальтики травних органів.
Зважаючи на те, що диспепсія – це таке збірне назва стану, в якому задіяні всі органи травлення, піддається діагностиці повністю ця система, кожна її ділянка, сегмент.
6 Лікувальна терапія
Лікування диспепсії починають з усунення причин, що призвели нетравлення їжі. Воно може включати в себе прийом медикаментозних засобів або комплексне лікування. У більшості випадків пацієнту призначають терапію голодом. Для дорослого цей процес триває протягом 1,5 доби, у дитини – півдня. Живильні компоненти вводять в раціон обережно, маленькими порціями. Особливе значення при голодуванні має вживання рідини. Дитині дають їжу, яка відповідає його віку, роблять масаж животика за годинниковою стрілкою. Грудні діти після годування повинні перебувати у вертикальному положенні, щоб полегшити їм процес зригування.
Дітям старшого віку потрібно заборонити вживання їжі, що викликає печію, Це цитруси, газовані напої. Після проведення такого курсу лікування випадків ускладнень відмічено не було. При медикаментозної терапії лікар призначає препарати, які здатні усунути причину диспепсії. Якщо її спровокувало захворювання будь-якого органу, то саме він піддається лікуванню.
В якості профілактики лікарі рекомендують серйозно ставитися до свого харчування і способу життя, повністю виключити негативні звички. Необхідно постійно контролювати стан свого здоров’я, вчасно звертаючись до фахівців за консультацією, якщо в роботі органів травлення починаються порушення.
