Іригоскопія кишечника – це діагностичний метод, що дозволяє лікарям отримати чіткий рентгенівський знімок кишечника пацієнта. Крім впливу рентгенівських променів, створення зображення сприяє контрастна речовина вводиться попередньо.
Звичайний рентген дозволяє отримати знімки скелета людини, при цьому порожнисті органи на ньому не видно, кишечник – не виняток. Під час ірігоскопії пацієнту вводять спеціальну речовину, здатну затримати проходять промені, що і дозволяє побачити на знімку той орган, який до цього був абсолютно «невидимим». Даний метод на сьогоднішній день вважається найбільш безпечним, відгуки про нього позитивні – процедура максимально інформативна при виявленні різних захворювань товстого кишечника.
Опис процедури і її різновиди
Перед проведенням ірігоскопії, пацієнта попередньо підготовляють, вводячи йому те чи інше контрастну речовину. Для цього в задній прохід поміщається тонка трубка зі спеціальним наконечником, за якою в кишечник і надходить контраст. Звичайна процедура передбачає введення субстанції за допомогою клізми. У більшості випадків використовують барієву зваж, але при наявності певних особливостей стану хворого можуть бути використані і інші препарати. Так, наприклад, при непрохідності кишечника в якості контрасту застосовують водорозчинні кошти, хоча в такій ситуації якість отриманого зображення буде трохи гірше. Обсяг введеної рідини різниться в залежності від віку, для дорослих норма – це 1,5-2 літри. Тривалість дослідження коливається в межах 30-60 хвилин.
Іноді речовина пропонують прийняти орально, такий спосіб дає аналогічний результат, але займає набагато більше часу – поки контраст дійде і повністю заповнить всі ділянки кишечника пройде не менше 12 годин.
Коли орган заповнений контрастним речовиною, роблять «фото» загального і прицільного призначення необхідних відділів кишечника з різних ракурсів. Контраст не всмоктується організмом, так що виходить він у тому ж вигляді, в якому його апарат і ввів. Після спорожнення процедуру закінчують дослідженням стану слизової оболонки і загальної функціональної активності органу. Доза опромінення при процедурі мінімальна і знаходиться під постійним контролем спеціаліста рентгенолога.
На цьому процедура простого контрастування закінчується. Якщо даних недостатньо або у лікарів є підозри на розвиток пухлини, може бути використана іригоскопія з подвійним контрастом. Ця різновид діагностичного дослідження передбачає заповнення кишечника повітрям за допомогою апарату Боброва контрольованими порціями. Такі дії допомагають розправити товстий кишечник і більш детально його вивчити. Апарат Боброва також використовується в тих ситуаціях, коли хворий дуже слабкий (тиск повітря допомагає швидко доставити і розподілити контраст по стінках органу без використання клізм). Таким чином, відмінності між двома видами процедури деталізації: проста процедура дозволяє розглянути природні контури кишечника, з подвійним контрастом – дослідити всю поверхню його стінок.
Одне з питань, які турбують перед проведенням процедури, — боляче це? Варто відзначити, що іригоскопія не передбачає наркоз або місцеву анестезію, так як не викликає хворобливих відчуттів. Відгуки пацієнтів свідчать про те, що незначний дискомфорт під час проведення дослідження виникає лише при введенні контрасту.
Ще одне важливе питання – чи роблять ірігоскопії дітям? Даний метод використовується навіть для новонароджених, але лише як невідкладна міра. При цьому обсяг введеної рідини набагато менше, а для введення трубки використовується маленький наконечник. Підготувати дитину до проведення процедури дуже складно з-за великої кількості вимог, так що лікарі часто віддають перевагу іншим методам дослідження.
Показання до проведення і результати процедури
Процедура проводиться виключно в цілях діагностики для вивчення стану кишечника та виявлення в ньому патологій і захворювань.
Завдяки даному методу дослідження лікарі можуть зібрати наступну інформацію:
- розташування товстого кишечника, його форма;
- розміри просвіту;
- поточний стан всіх відділів органу;
- ступінь еластичності стінок кишечника;
- стан слизової оболонки та її рельєф;
- рух контрастної речовини дозволяє перевірити коректність роботи заслінки, розташованої на з’єднанні клубової і товстої кишки.
Лікар може відправити пацієнта на дане дослідження при наявності у нього наступних симптомів:
хворобливі відчуття, дискомфорт в задньому проході, нетипові виділення (кров, гній), систематичний запор або, навпаки, діарея. Також подібна процедура проводиться при хворобі Крона та виразковий коліт для оцінки змін в змозі органу, дивертикульозі, а також при підозрах на утворення пухлини.
У деяких ситуаціях іригоскопія призначається як альтернатива колоноскопії (при неможливості проведення останньої), або для уточнення отриманої картини.
Отримані знімки можуть надати спеціалісту наступну інформацію. Якщо в кишечнику немає ніяких порушень, то на зображенні він буде рівномірно роздутий, будуть виділятися природні випинання органу. У разі наявності будь-яких захворювань або новоутворень, це буде добре проглядатися на знімку.
Дане дослідження вважається найбільш інформативним, однак об’єктивність отриманого результату залежить відразу від декількох факторів:
- перед ирригоскопией пацієнт повинен правильно пройти підготовку;
- картина може бути порушена через витікання контрастної речовини з кишечника;
- вплинути на результат може як недавнє проведення інших досліджень шлунково-кишкового тракту, пов’язаних з використанням контрасту, так і прийом деяких лікарських препаратів.
Що краще: іригоскопія або колоноскопія?
Колоноскопія – це метод дослідження товстого кишечника, що припускає використання спеціального ендоскопічного приладу – колоноскопа (довгого зонда, оснащеного підсвічуванням, камерою, трубкою для повітря і щипцями). Безсумнівно, використання такого приладу надає спеціалісту широкі діагностичні можливості.
Питання «що краще» вирішує лікуючий лікар, виходячи з конкретної ситуації. Так, іригоскопія більш краща, оскільки дає більш об’єктивну картину, має меншу кількість побічних ефектів і приносить менший дискомфорт пацієнта (про останнє кажуть відгуки хворих). Перевагу ірігоскопії віддають в тих ситуаціях, коли колоноскопія просто неможлива: наявність інфекційних процесів в гострій формі, порушення нормального згортання крові, при загостреннях виразкового коліту та наявності будь-якої форми серцевої і легеневої недостатності. Однак колоноскопія має дуже важлива перевага – можливість при необхідності відразу взяти зразок ураженої тканини. Не можна точно сказати, яке дослідження краще, все залежить від стану хворого і попереднього діагнозу.
Протипоказання
Коли призначається таке дослідження, лікар обов’язково зіставляє показання з існуючими протипоказаннями, щоб визначити доцільність використання методу в конкретній ситуації. Процедура вважається однією з найбезпечніших, проте нечисленні обмеження в її проведенні все ж існують.
Так, іригоскопія протипоказана:
Особливу обережність під час процедури виявляють при наявності запальних процесів в кишечнику в гострій формі. У разі якщо пацієнт потрапляє під одну з категорій протипоказань, підбирається інший, альтернативний метод дослідження.
Ускладнення
При правильній підготовці і обліку всіх обмежень іригоскопія не дає яких-небудь небезпечних наслідків. Після процедури протягом 2-3 діб у пацієнта може спостерігатися запор або зміна кольору калових мас – це слідство введення барієвих препаратів. Щоб усунути запор лікуючий лікар може призначити клізму або прийом проносного препарату.
Деякі фахівці вважають, що процедуру слід уникати жінкам, які ще не мають дітей, так як в процесі здійснюється опромінення органів малого тазу.
У рідкісних випадках може виникнути барієва емболія, формування гранульом або перфорація стінок органу. Найбільш рідко зустрічається ускладнення – набряки контрасту в черевну порожнину. Терміново звернутися в лікарню потрібно, якщо після іригоскопії підвищилася температура, з’явилося кровотеча з кишечника, нудота, блювання і сильні болі.